1 лютого у М'янмі стався державний переворот. Військові арештували демократично обраних лідерів країни та оголосили фактичним керівником держави головнокомандувача Збройних сил генерала Міна Аун Хлайна
Лідер військової хунти М'янми Мін Аун Хлайн. Фото: Associated Press64 роки, старший генерал м'янманської армії, головнокомандувач Збройними силами М'янми, чинний (незаконний, його не визнала жодна з цивілізованих країн світу) глава держави М'янма, який обійняв посаду через військовий переворот 1 лютого 2021 року.Він також є членом Національної ради оборони і безпеки (NDSC), очолюваної президентом М'янми. Раніше він був начальником Генерального штабу Міністерства оборони М'янми.. З моменту перевороту в М'янмі тривають протести проти встановлення військової диктатури, під час яких загинуло вже понад дві сотні людей. Суспільне розповідає, як стався переворот та чого намагаються досягти протестувальники.
Крихка демократія М'янми
М'янма (до кінця 1980-х мала назву Бірма), розташована на південному заході півострову Індокитай і до середини ХХ століття перебувала під колоніальним володінням Британії. У 1962 році в країні було встановлено військову диктатуру на чолі з Партією бірманської соціалістичної програми. У серпні 1988 року в країні відбулися масові акції протесту студентів, які отримали назву "Повстання 8888" (дата початку демонстрацій — 8.08.88). Люди вийшли на вулиці проти політики керівної Партії бірманської соціалістичної програми на чолі з генералом У Не Вином. За період їх керівництва М'янма стала однією з найбідніших країн світу. Після чергової грошової реформи, що була спричинена жорсткою інфляцією, збунтувалися студенти Рангунського технологічного університету. Їх підтримали сотні тисяч ченців, вчителів, лікарів. Уряд, вражений масштабом протестів, пообіцяв звернути увагу на вимоги демонстрантів, однак пізніше У Не Вин віддав наказ стріляти по мітингувальниках. За час протестів загинули тисячі людей, хоча бірманська влада називає цифру в 350 убитих.
Протести очолила Аун Сан Су ЧжіНародилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янми) Аун Сана, вбитого 1947 року. Навчалася в Оксфордському університеті.1988 року повернулась до Бірми і доглядала важкохвору матір, попри це приєдналася до студентських протестів і стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). Однак після захоплення влади військовими Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року., донька одного з очільників національно-визвольного руху Бірми в 1940-х роках. Менш як за місяць владу знову захопили військові, які сформували Комітет по відновленню закону і порядку і перейменували Бірму в М'янму, а Аун Сан Су Чжі ізолювали під домашнім арештом.
Символ демократії
Аун Сан Су Чжі — лідерка партії "Національна ліга за демократію" (НЛД), з 1990 до 2010 року вона з перервами постійно перебувала під домашнім арештом (влада періодично висувала їй різноманітні звинувачення, від порушення умов поруки до організації масових безладів) та в розлуці з родиною. У 1991 році Аун Сан Су Чжі присуджено Нобелівську премію миру за боротьбу щодо демократичного перетворення в країні, є лауреаткою "Премії пам'яті професора Торолфа Рафто", нагороджена вищою нагородою США — "Золотою медаллю Конгресу". Гурт U2 присвятив їй, як символу демократії М'янми, пісню "Walk On".
У 2011 році у М'янмі пройшли перші за 21 рік парламентські вибори, на яких "перемогли" партії, що підтримували військових. Утім, у країні почалися демократичні реформи, і вже у 2015 році НЛД отримала більшість в парламенті та обрала президента країни В'їн Міна. Аун Сан Су Чжі очолила МЗС М'янми та стала фактичною лідеркою країни.
Військовий переворот
У листопаді 2020 року в М'янмі відбулися чергові вибори до парламенту, на яких партія військових, що десятиліттями контролювали країну, зазнала поразки. Одразу після оголошення результату представники військових заявили про "масштабні фальсифікації" та пообіцяли вжити заходів до виправлення ситуації.
1 лютого 2021 року військові підрозділи зайняли столицю та низку найбільших міст М'янми. Аун Сан Су Чжі, президент В'їн Мін та низка лідерів партії НЛД були заарештовані. Наразі їхня доля залишається невідомою. Заколотники на чолі з головнокомандувачем Збройних сил М'янми генералом Міном Аун Хлайном, який обіймає цю посаду понад 10 років, сформували Державний адміністративний комітет з 11 членів, який наразі керує країною.
Представники комітету заявляють, що залишаються прихильниками демократії, а нові вибори до парламенту будуть проведені "після виконання завдань періоду дії режиму надзвичайного стану".
Протести проти перевороту
Вже наступного дня після військового перевороту в М'янмі розпочалися акції громадянської непокори. Медики, державні службовці, вчителі та інші розпочали робочі страйки з вимогою звільнити заарештованих лідерів та відновити роботу легітимних органів влади. Страйки супроводжувалися масовими вуличними акціями. Низка найбільших компаній країни припинили роботу своїх підприємств, а японська фондова біржа припинила торги акцій бірманських компаній.
Проти проведення нових виборів виступили Партія єдності Мону, Національна партія Таанг, Демократична партія штату Кая і Нова демократична партія нового суспільства М'янми. Крім того, на центральній площі столиці кілька десятків кандидатів у депутати парламенту від партії НЛД склали символічну присягу (обраний на виборах 20 листопада парламент не встиг набути повноважень) та пообіцяли скликати "демократичний орган законодавчої влади".
Військовий режим з метою боротьби з протестами відключив доступ до Facebook на території М'янми, періодично блокує зв'язок та доступ до Інтернету в окремих містах та оголосив "воєнний стан" у низці регіонів. Водночас з наростанням сили вуличних акцій протесту поліція та військові почали застосовувати силу і навіть вогнепальну зброю. За інформацією "Асоціації допомоги політичним в'язням М'янми", станом на 19 березня в сутичках із силовиками загинули 235 людей.
Що далі
Ситуація в М'янмі залишається невизначеною. Попри масштабні акції протесту та міжнародний осуд, військовий режим продовжує контролювати країну, а число жертв лише зростає. Доля Аун Сан Су Чжі та президента В'їн Міна невідома, хоча режим стверджує, що арештовані лідери живі й в безпеці. Крім того, ситуацію в країні ускладнюють національні протиріччя та тривала політика утисків мусульманської меншини рохінджа. Світові експертні кола утримуються від однозначних прогнозів та наголошують, що кризові явища та процеси у М'янмі ще далекі від свого завершення.
