Мільйон дронів за 2024 рік — такі плани озвучив президент Володимир Зеленський на підсумковій пресконференції в грудні 2023-го. Ця кількість відповідає тенденціям на фронті. Щодня тільки волонтери оголошують збори на 5 000, 10 000, а подекуди й на 20 000 FPV-дронів. Ми побували на передовій і поспілкувались з пілотами ударних безпілотників, аби зʼясувати, чи справді дрони є такими ефективними та чи достатньо їх виробляють в Україні.
Робота ударних дронів
Бахмутський напрямок. Одну з ділянок фронту тут захищають бійці роти ударних безпілотників "Ахіллес" 92 окремої штурмової бригади імені Івана Сірка. Ми приїжджаємо під час їхньої підготовки до однієї з операцій — ураження російського бліндажа. "Зараз спробуємо першим снарядом трішки його розколупати, а потім термобаромТермобаричний боєприпас. Має велику руйнівну силу, яка формується завдяки високій температурі "вогняної хмари" та надлишковому тиску добити", — пояснює пілот FPV-дрона з позивним "Шабат".
Дроном він керує у VR-окулярах. "Видимість, як в телевізорах, напевно, років 1960-х. Через туман все просто сіре. Декілька відтінків сірого, загалом", — описує картинку "Шабат". Та, попри погоду, військовий влучає по російській позиції.
Абревіатура FPV (First Person View) перекладається як "вид від першої особи". Такі дрони розроблялися для цивільних зйомок, але завдяки маневровості, швидкості та можливості відстежувати шлях польоту ними стали користуватися військові для ураження живої сили та техніки. Для цього до самого дрону кріплять боєприпас.
В середньому, за день бійці "Ахіллесу" роблять 15 польотів на FPV. За сонячної погоди — близько 20. Гарна видимість дозволяє виявляти більше цілей, а також залітати дронами на довші відстані. Тільки за грудень 2023-го рота "Шабата" уразила 96 одиниць техніки, серед яких пʼять танків та 13 БМП. Це робили не тільки FPV-дронами, а й іншими, зокрема "нічними бомберами" — великими дронами (гексакоптерами, що зазвичай використовуються у сільському господарстві), які несуть боєприпаси вагою понад 10 кг. "Росіяни прозвали цей дрон "Баба Яга", — розповідає пілот з позивним "Боксер". — Він для них дуже пріоритетна ціль. Вони нічого не шкодують — і танками, і "Градами" по нас працюють. За збиття такого дрона на Бахмутському напрямку росіянам давали як винагороду 30 днів відпустки".
Російський РЕБ
Проти FPV-дронів росіяни зокрема використовують системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Бахмутський напрямок, кажуть бійці "Ахіллесу", — один з найнасиченіших ними. Йдеться про системи РЕБ купольного типу. Вони радіоелектронними хвилями наче куполом захищають позиції, чи техніку. Коли FPV-дрон підлітає, може втратити сигнал та впасти у декількох десятках метрів від цілі.
За словами командира взводу РУБпАК "Ахіллес" з позивним "Бандерос", росіяни ставлять такий вид РЕБу не тільки над окопами, а і на знищену техніку: "Противник креативить. Він вночі повзе, робить підкопи й облаштовує там собі спостережні позиції. І тоді нам доводиться їх, навіть з-під знищеної техніки по декілька разів вибивати".
У своїй статті для "The Economist" Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний писав, що Росія має на озброєнні близько 60 типів РЕБ. Проте переважна частина російського РЕБ — це засоби з недорогими китайськими комплектуючими, говорить начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу ЗСУ Іван Павленко: "Вони мають обмежені характеристики, менш ефективні, ніж українські, але їх набагато більше".
Щоб перебити російський РЕБ, українські військові встановлюють на дрони потужніші передавачі, або антени. Це здорожчує дрон. Для прикладу, якщо сам FPV коштує в середньому 500 доларів, то потужніша антена вартує 150-200 доларів. А на дрони, які здатні залітати у тил противника, тобто на відстані понад 10 км, ціна на захищені від РЕБ антени може сягати 12 000 доларів.
Потреба у FPV-дронах
Волонтерські фонди "Повернись Живим" та "Фонд Сергія Притули" говорять, запит військових на дрони, а в першу чергу на FPV, з початку повномасштабного вторгнення виріс у сотні разів. Тільки за два останніх збори загальною вартістю понад 300 млн гривень фонди планують закупити по 5000 дронів.
За словами міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна Україна тільки у грудні минулого року виготовила 50 000 FPV-дронів. Ця цифра, згідно з даними видання Forbes, враховує, як приватних, так і державних виробників. З них держава закуповує лише певну частину, решту купують волонтери. Майже за рік існування рота "Ахіллес" отримала від держави близько 250 FPV-дронів, розповідає командир роти Юрій Федоренко, а лише за день застосовує близько 20. Проте, зазначає Федоренко, позитивні зрушення є — за його словами у березні минулого року 80% дронів "Ахіллесу" забезпечували волонтери — інше держава. Нині співвідношення змінилось — 60% проти 40%. Також всі "нічні бомбери" роти забезпечила держава.
Боєприпаси для дронів
Окрім виготовлення FPV-дронів, потрібно забезпечити їх боєприпасами. Нині у FPV-дронах часто використовують саморобну бойову частину, адже стандартизованих боєприпасів недостатньо. Бійці подекуди вимушені перероблювати українські боєприпаси, чи адаптовувати трофейні російські.
"Хлопці йдуть у деокуповані посадки й під ризиком підірватися на міні збирають к*цапські боєприпаси. Ми проводимо їх у відповідність і застосовуємо проти окупанта", — розповідає Федоренко.
Деякі перероблені боєприпаси класифікуються як саморобні вибухові пристрої, які заборонені законом. За словами керівника інструкторського напряму БПЛА Фонду "Повернись живим" з позивним "Гліб", цей напрямок тримається на людях, які знають як переробляти боєприпаси не порушуючи закону, або на тих, хто ризикує і бере на себе відповідальність.
Проблемою у нестачі боєприпасів є і довгі бюрократичні процеси, додає "Гліб". Так, для впровадження державного дрона, чи боєприпасу його мають ліцензувати. "Якщо цей коптер вибухне, судитимуть конкретного посадовця. Тому в більшості випадків людям простіше не використовувати додаткові можливості, не виходити за міру повноважень, ніж потім нести відповідальність", — говорить "Гліб".
За словами Олександра Камишіна зараз в Україні є понад 50 виробників боєприпасів для дронів — як державних, так і приватних. Вони здатні виробляти боєприпаси вагою від 300 г до 10 кг. Також, уряд відкрив в Україні ринок боєприпасів для БПЛА — йдеться, зокрема, про законодавчу базу для виробників та стандартизацію технічних вимог. "Є ряд підприємств, які зробили гарні зразки. Вони пройшли випробування, допущені до експлуатації Силами оборони, але Міноборони їх ще не закупило в достатній кількості", — говорить Федоренко.
"В керівництві Мінстратегпрому нас запевнили, що виробництво бойової частини для FPV локалізується і поступово ми вийдемо на кількість, яка потрібна для фронту. Схильний сподіватися, що так воно і буде", — каже голова благодійного фонду Сергій Притула.
