Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для "The Economist" назвав радіоелектронну боротьбу (РЕБ) одним з головних аспектів "виходу з позиційної форми війни". Про те, як системи РЕБ допомагають боротися з "Шахедами", про вплив FPV-дронів та радіоелектронний купол над окопами — Суспільному розповів начальник Головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу ЗСУ Іван Павленко.
Як саме РЕБ впливає на хід війни?
Війна з 2014-го принципово змінилася. Основна зміна — це масове застосування безпілотників. Навіть не безпілотників, а роботизованих систем, тому що ми говоримо не лише про БПЛА, а, наприклад, і про морські дрони. Далі цей напрямок буде тільки розвиватися. З‘явились більш ефективні акумулятори, системи управління, передачі відео і таке інше. Це дало можливість масово застосувати дрони — як маленькі FPV, так і "бомбериВеликі дрони, (гексакоптери) які можуть нести важкі боєприпаси.", і БПЛА-розвідки.
В радіоелектронній боротьбі є кілька складових: електронна підтримка, яка передбачає виявлення цих засобів пеленгаторами, оптикою, їх радіоелектронне подавлення та радіоелектронний захист власних систем.
Як саме РЕБ допомагає збивати дрони?
Якщо говоримо про БПЛА-камікадзе — "Шахеди", в них застосовується технологія так званих CRPA-антен. Ця антена надзвичайно ефективно захищена від засобів радіоелектронного впливу, що дає можливість БПЛА долетіти в задану точку, за визначеним маршрутом, оминаючи визначені райони, і з достатньо високою точністю вразити цільовий об'єкт.
В чому взагалі специфіка "Шахедів"? Він нічого не випромінює в ефір, просто летить. Тобто його єдина ознака виявлення — звук мотора. Засоби РЕБ, маючи інформацію про те, що він наближається, здійснюють радіоподавлення його навігаційних приймачів, які працюють через CRPA-антени. Останні дуже ефективні, але при правильному застосуванні засобів РЕБ, цю перевагу можна нівелювати.
У "Шахедах" почали виявляти, сім-карти українських операторів. На що це може вплинути?
На ефективність його застосування. Нині, вважаю, це тестовий елемент. Що дає картка? — можливість уточнювати позицію БПЛА, отримувати інформацію про його точне місцезнаходження. Ми над цим працюємо.
У звітах Повітряних сил бачимо, для прикладу, кількість збитих ракет. Чи є подібна статистика для РЕБ?
Радіоелектронна підсистема "Покрова"Покрова" — система РЕБ, яка працює спільно з засобами ППО і покриває всю територію України." є інтегрованою системою ППО. Вона покриває всю територію країни та працює спільно з засобами ППО. Тобто система РЕБ в цьому випадку працює як допоміжний засіб для систем ППО і підвищує їх ефективність.
В статті для "The Economist" генерал Залужний писав, що Україна і Росія мають паритет РЕБ. Чи був він на початку повномасштабного вторгнення?
Однозначно ні. Росія почала потужно інвестувати в РЕБ після спроби захоплення частини території Грузії у 2008 році. Вони мали там серйозні втрати, зробили висновки й інвестували мільярди доларів в розвиток РЕБ. Наскільки це ефективно відбулось? Мабуть, можна було б ці гроші витратити краще. Однак питання не однозначне і залежить від багатьох чинників. Це достатньо складні технологічні системи і їх ефективність залежить від вмілого застосування. Вплив був, але ефекту ми не побачили.
З початку війни у нас є серйозні досягнення. Але потрібно і далі багато працювати. Наприклад, якщо говоримо про системи захисту від FPV-дронів, нам було потрібно за короткий період створити технологічні системи, які будуть їм протидіяти.
За даними журналу The New York Times, росіяни адаптувались до FPV-дронів і створили так званий радіоелектронний купол над окопами. Наскільки він ефективний і чи є у нас подібні розробки?
Ми бачили багато знищеної техніки РФ, на якій стоять засоби РЕБ — так званий "Лісочок", призначений для захисту від радіокерованих вибухових пристроїв. Технологічно вони не підходять для того, щоб захищатись від FPV-дронів. Але вони їх ставлять на техніку. Фактично, це обман особового складу.
Загалом є два варіанти виготовлення будь-якої електронної системи. Це може бути дешевий низькотехнологічний засіб китайського виробництва і це може бути високотехнологічна система, побудована на обладнанні провідних світових виробників. Засоби, зроблені з високотехнологічних складових надійніші та ефективніші. Але вони дорожчі, їх важче виготовити.
Якісні засоби РЕБ мають створювати перешкоди у визначеному секторі, часовому діапазоні, з контрольованою потужністю, а якщо подивитися на спектр випромінювання китайського засобу, він створює сигнали, у яких є провали, що значно зменшує їх ефективність.
Якщо ми говоримо про противника, в них величезна кількість саме дешевих засобів. Вони мають обмежені характеристики, менш ефективні, ніж українські, але їх набагато більше. Це те питання, яке треба негайно вирішувати, адже Росія масовано розвиває виробництво FPV-дронів. Нам терміново потрібно захищати наших бійців окопним РЕБом, який офіційно називається "засоби РЕБ ближньої дії". Тобто сама ідея полягає в тому, щоб створити купол електромагнітних перешкод над підрозділом чи технікою, який відповідає вимогам щодо електромагнітної сумісності й дозволяє ефективно використовувати наші радіоелектронні засоби.
Щодо українського окопного РЕБ. Наскільки зараз в ньому є потреба? Та чи є якісь плани його уніфікувати?
Ми випускаємо наші засоби й найближчим часом вийдемо на їх достатній рівень виробництва. Ми плідно співпрацюємо з "Brave1BRAVE1 — це кластер для розвитку військових технологій в Україні." — українським волонтерам та виробникам визначені технічні вимоги до засобів, які будуть ефективно захищати та не заважати іншим радіоелектронним засобам.
Валерій Залужний у своїй статті також писав, що у нас понад 60% РЕБ на початок вторгнення були радянського типу. Який зараз цей відсоток?
На сьогодні, мабуть, близько 0%. Тут є різні причини. Перша — зміна технологій. Декілька десятків років тому основним діапазоном радіозв'язку був 30-100 МГц і відповідно, станції радіоперешкод вироблялися для боротьби у цьому діапазоні. На сьогодні й в нас, і у ворога є транкінгові системиТехнологія мобільного (пересувного) зв‘язку, які працюють у діапазонах від 100 до 500 МГц. Для цього треба інші засоби, відмінні від радянських. Ми їх також виробляємо. Про кількість не скажу, але це багато.
Також Залужний писав, що наші радіоелектронні засоби "Буковель АД" і "Анклав" гарно себе проявили. Чи можете навести приклади, де і як саме?
Ці засоби застосовуються цілодобово. Вони призначені для боротьби з великими БПЛА, тобто з "Орлан-10", "Supercam" та іншими. Ці безпілотники — високоефективні, складні для радіоподавлення та ураження. Тому більшість роботи лягає на засоби РЕБ, зокрема "Буковель" та "Анклави" і інші.
Ми повинні розуміти, що таке РЕБ. Він не примушує БПЛА згоріти в повітрі, а обмежує ефективність його застосування. Тобто, якщо говоримо про "Орлан-10" — він має високоефективну оптичну камеру, яка виявляє об'єкти й забезпечує прицільну стрільбу артилерії. Засоби РЕБ блокують можливість передачі саме цієї інформації. Але у росіян велика кількість "Орланів" і інших подібних засобів. Тому кількість та ефективність наших засобів РЕБ повинна збільшуватись.
Найближчим часом ми ситуацію вирівняємо, але ми вирішуємо це питання не лише за рахунок кількості, але і за рахунок якості. Ми працюємо над тим, щоб виробляти високоякісні засоби, які можуть програмуватися, адаптуватися до ситуації. Проте і ворог не сидить на місці, а також розвивається, при тому, що санкції їх суттєво обмежують у закупівлі високотехнологічних європейських і американських засобів. А це і підсилювачі, і синтезатори, і програмне забезпечення.
Західні партнери нам допомагають в комплектуючих до РЕБ, чи у поставці вже готових комплексів?
Насамперед це співпраця і з питань комплектуючих, і з питань дозволів на отримання таких комплектуючих. Все саме технологічне кожна країна намагається обмежити до постачання. До нас поставляється певна кількість засобів РЕБ іноземного виробництва. Ми працюємо над їх удосконаленням. Деякі з них дійсно ефективні, а деякі потребують модернізації. Не вистачає повітряно-бортових систем РЕБ. Це та ніша, яку потрібно закрити, щоб домінувати у повітрі.
Постачання F-16 вирішить якось цю проблему?
F-16 також повинні мати засоби радіоелектронної підтримки.
Зараз цього у них немає?
Цей процес відбувається.
Є думка, що західні РЕБ удосконалюються вже на полі бою. Чи це дійсно так?
Ніхто не уявляв, що БПЛА можуть застосовуватися в таких кількостях. Багато обладнання іноземного виробництва виготовлені під потреби попередніх війн. Багато засобів потребують модернізації. Погляди на застосування РЕБ на Заході й в Росії відрізняються. РФ з 2008-го інвестувала в розвиток РЕБ. На щастя, її корупція і "совєтчіна" нам трохи допомогли, але зроблено у росіян дуже багато.
Що може Україні допомогти зробити технологічний прорив саме в системі РЕБ?
У нас є талановиті інженери. Зараз є велика кількість засобів, які зроблені, так би мовити, у "гаражі". Ми їх використовуємо, тому що повинні захистити особовий склад сьогодні у будь-який спосіб. Водночас ми нарощуємо виробництво серійних засобів, які найближчим часом, думаю, замінять “гаражні” засоби на полі бою.
Нещодавно українцям приходили смс-повідомлення з закликом здавати позиції ЗСУ. Чи можливо боротися з такими повідомленнями?
Відбувається потужна інформаційна кампанія — і на фронті, і на прифронтових територіях, і за кордоном. Але росіяни й досі не зрозуміли українців, досі думають, що інформатори — це нормальне явище в Україні. Щодо розсилки смс-повідомлень, то у росіян є БПЛА "Орлан-30", який може працювати у мобільних мережах, що дозволяє визначати місця розташування мобільних телефонів та розсилати дезінформаційні повідомлення. Але як показала практика це не працює. Росіяни більш ефективно працюють з месенджерами та рекламою, зокрема контекстною.
Секретар РНБО Данілов назвав "Telegram" небезпечним месенджером. Як ви ставитесь до "Telegram" і до інших месенджерів?
Кожна система — це питання ціни й важливості. Якщо це питання дуже важливе, можна знайти шпаринку у будь-якій системі. "Telegram" — це контрольований російськими спецслужбами месенджер. Повідомлення в ньому передаються через хмарне середовище. Тобто можна отримати інформацію про те, що було переслано і куди. Це однозначно загроза. Моя позиція — "Telegram" використовувати українцям не варто.
Нині вважається, що одним з найбільш захищених є "Signal", дещо менше — "WhatsApp". Але маємо розуміти, що у службовій діяльності, особливо якщо є чутлива інформація, потрібно використовувати захищені засоби. Якщо говоримо про військових, то використовувати військовий зв'язок.
