Експорт з України зернових, зернобобових та борошна зараз на 31% нижчий, ніж було у 2022 році.
Про це йдеться в даних Міністерства агрополітики з посиланням на дані Державної митної служби.
Дані оновлені 6 листопада.
Зернових та зернобобових станом на початок листопада за 2023/2024 маркетинговий рік (МР) експортували 9794 тисяч тонн, тоді як за такий самий період 2022/2023 МР — 14 272 тисяч тонн.
Зерна та борошна за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували 9852 тисяч тонн. За аналогічний термін минулого року — 14 327 тисяч тонн.
Якщо говорити про перший тиждень листопада, то експорт упав майже вдвічі: зерна та зернобобових експортували 550 тисяч тонн (торік — 1070), зерна та борошна разом — 551 тисяч тонн (рік тому — 1074).
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками ЄК, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. 5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року.
19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять ЄС подовжити заборону на імпорт українського зерна щонайменше до кінця 2023 року.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни ЄС. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт агропродукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.
