В рейтингу по Україні учні з Кіровоградської області на рівні з Київськими та Харківськими вперше посіли призові місця на конкурсі науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук. Участь у ньому брали 60 школярів з регіону, призові місця посіли 48 з них.
Для Малої академії наук Кіровоградщини Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідних робіт учнів є найважливішим. Конкурсантам потрібно пройти три етапи. Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла методистка Кіровоградської Малої академії наук, керівниця секцій фольклористики та етнології Олена Казакова.
Перший етап проходить у територіальних громадах та у Кропивницькому. Другий – обласний. Після того, як обирають кращих учнів з регіону, їх відряджають до Києва. Так було до російського вторгнення, нині конкурс відбувається в онлайн-форматі.
"Щоб здобути перемогу, потрібно багато працювати: захистити постерЦе один з етапів захисту науково-дослідного проєкту, на якому учасник/-ця представляє постер і спілкується з членами журі у форматі запитань-відповідей., виступити на науковій конференції. Але найбільше часу приділяється науково-дослідницькій роботі. Її пишуть рік, а може й півтора, тому що треба зібрати чимало матеріалу. Діти їздять в експедиції, потім оформлюють матеріал науково – це кропітка робота".
Учень 10 класу Андрій Бондарчук брав участь у конкурсі у двох секціях. З "Релігієзнавства" зайняв третє місце (досліджував історію виникнення військового капеланства), з "Фольклористики" – друге. Для роботи їздив у експедиції та дослідив три обряди: проводи – коли хлопець йде служити до війська і сім’я збирається та проводжає його, брачени – пов’язано зі згуртуванням людей, які об’єднувалися для якоїсь роботи та охризування – це приймання хлопців та дівчат до сільського молодіжного братства.
В експедиції здебільшого їздили автобусом. Бувало, що підвозили батьки школяра, говорить Олена Казакова. Також співпрацювали з етнолабораторією "Баба Єлька".
Десятикласник Назар Лізов брав участь у конкурсі вперше. У секції "Етнологія" зайняв друге місце. Він дослідив організацію забудови сільської садиби на Кіровоградщині: "З'ясовували, як все будувалося, де були розташовані ті чи інші будівлі та для чого вони використовувалися".
Денис Денисов – учитель фізики та керівник секції технічних наук. Трьом його учням-одинадцятикласникам призначили стипендії Президента України. Школярі посіли два перших і одне друге місця.
"Наприклад, Власій Свінцицький зайняв перше місце з ідеєю створення приладу для автоматичної подачі шкільних дзвінків і тривоги, яка є в певному регіоні. Цей прилад нині працює у Центральноукраїнському науковому ліцеї-інтернаті. Він потужний і гнучкий, його можна запрограмувати на потрібні дії. Такого приладу в Україні немає, ми створили його вперше".
Робота Дар'ї Виговської, над якою вона працювала понад рік – автономна установка для отримання води з повітря. Її можна використовувати, щоб отримати воду для поливу рослин і для збирання чистої води.
"Наші ідеї унікальні, адже перше, що ми робимо – це шукаємо, чи ніхто ще такого не придумав. Щоб запатентувати ці дослідження, потрібно заплатити майже тисячу американських доларів. Наразі ми шукаємо варіанти, як це можна було б дітям зробити безкоштовно".
Бувають випадки, коли учнів виключають з конкурсів науково-дослідних робіт МАН, говорить Денис Денисов. Це, зазвичай, пов’язано з непорозумінням.
"Наприклад, у нас був школяр, який працював над темою два роки, але його виключили, бо сказали, що це плагіат. Такі казуси трапляються, тому що зазвичай перед третім етапом конкурсу змінюється система оцінювання в Національному центрі МАН".
Зі слів Дениса Денисова, нині вихованці Кіровоградської Малої академії наук готуються до нового конкурсу дослідницьких робіт. Під час засідання науковців-десятикласників 20 з них вже презентували свої ідеї.
