18 серпня штаб опонентки Олександра Лукашенка на виборах у Білорусі Світлани Тихановської заявив про створення Координаційної ради для передачі влади в країні. Опозиція продовжує вимагати нових виборів, уже кілька днів до цього закликають деякі країни Європи, а Лукашенко наполягає, що не піде і нових виборів не буде. Усе це відбувається на тлі протестів в країні. Суспільне згадує, в яких іще країнах світу впродовж останніх десятиліть оскаржували вибори та чим це завершувалося. Матеріал Роксолани Лісовської.
Венесуела: Мадуро проти Гуайдо
Нині рівень інфляції у Венесуелі вже перевищив мільйон відсотків. Гроші знецінилися. На тлі економічної кризи час від часу частина країни вимагає відставки президента Ніколаса Мадуро. У 2018 році він переобрався на виборах президента, але парламент визнав їх сфальсифікованими. Країною прокотилися багатотисячні акції протесту.
У січні 2019-го лідер опозиції Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом, у цьому статусі його визнав Європарламент. Перед цим Гуайдо підтримали 12 країн Латинської Америки, США, Австралія та більшість країн Європи, зокрема й Україна. Мадуро ж легітимним президентом вважають Росія, Білорусь, Туреччина, Іран, Болівія, Мексика та Китай.
Країною дотепер формально керують обидва лідери. Мадуро контролює кордони, Міністерство внутрішніх справ, армію, Міністерство економіки та Центральний банк, Гуайдо — Національну асамблею, тобто парламент.
"Вона (Національна асамблея — ред.) може приймати закони, але імплементувати їх — ні, оскільки Мадуро контролює уряд і створив Конституційну асамблею, як альтернативу парламенту. Гуайдо є символом спротиву режиму Ніколаса Мадуро. Реальної влади в його руках немає", — розповів експерт з міжнародної політики Ілія Куса.
Молдова: Санду проти Філіпа
У 2019 році в Молдові було два уряди, новообраний — під керівництвом Майї Санду, та попередній — на чолі з Павелом Філіпом. Новий уряд сформували проросійська партія соціалістів і проєвропейський блок ACUM. Його визнали Євросоюз та Росія, але не визнав прем’єр-міністр Павло Філіп.
Обраний уряд Санду нічого не вирішував, оскільки контроль над відомствами зберігав уряд Павела Філіпа. У країні пройшли протести. Демократична партія на чолі з бізнесменом Владом Плахотнюком вимагала відставки президента Ігоря Додона, який вчасно не розпустив парламент на виконання рішення Конституційного суду. Також КС тоді зобов'язав Додона призначити дату дострокових виборів, якщо за три місяці парламент не сформує новий уряд. Цього не сталося.
Конституційний суд призначив виконувачем обов’язків глави держави прем'єра Павела Філіпа. Той розпустив парламент і призначив дострокові вибори на 6 вересня 2019 року. Але за три місяці до них уряд прем'єра Філіпа подав у відставку. Експерт Ілія Куса вважає, що це стало результатом регіональних домовленостей між Сполученими Штатами, Росією і Європейським Союзом.
"Чому взагалі виникла криза? Влад Плахотнюк втратив довіру Росії, вона перестала бачити в ньому партнера і хотіла його замінити", — вважає експерт.
Після відставки уряду Влад Плахотнюк виїхав за кордон, а Майя Санду пообіцяла йому суд, звинувативши, зокрема, в узурпації влади.
Україна: Ющенко проти Януковича
У 2004 році за президентську посаду в Україні змагалися в другому турі тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович та опозиційний кандидат Віктор Ющенко. У листопаді ЦВК попередньо оголосила Януковича переможцем на виборах. Тим часом за даним екзит-полів соціологічних компаній на виборах переміг Ющенко, тож опозиція заявила про фальсифікації, а народ вийшов на Майдан.
Помаранчева революція тривала кілька місяців. На вулиці міст виходили тисячі людей, їм протистояли тисячі силовиків, ну вулицях Києва з'явилася бронетехніка. Осередком Помаранчевої революції став Майдан Незалежності в центрі Києва, на якому приблизно два місяці тривав безперервний мітинг і стояло наметове містечко протестувальників. У деякі дня на мітингах збиралося до пів мільйона людей.
Януковича з перемогою привітав президент РФ Володимир Путін, а пізніше — Китай, Вірменія і Казахстан.
У підсумку Верховний суд заборонив друкувати результати виборів в офіційних виданнях, без чого вони не могли набути чинності. За два дні до цього Віктор Ющенко в Раді склав присягу президента. На початку грудня Верховний суд визнав перемогу Януковича недійсною і призначив переголосування. У цьому "третьому турі" переміг Віктор Ющенко. 23 січня 2005 року він повторно склав присягу й офіційно заступив на посаду президента України.
