У Кропивницькому вшанували пам'ять журналіста та дослідника Євгенія Осієвського. Він загинув 22 травня у боях під Бахмутом Донецької області. 14 серпня йому мало виповнитися 30 років. Про це розповіла Суспільному його мама Олександра Гребенюк. У день народження сина зібрала тих, хто його знав.
Пам'ять Євгенія Осієвського вшанували у бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Зі слів мами, син зі школи любив це місце.
"Знаєте що, він був завжди дорослим. От з шести років він став дорослим. Завжди у всьому допомагав. Я приходила з роботи, а він казав: "Мама, все буде добре, все минеться".
На початку вторгнення Росії в Україну Євгеній Осієвський жив у Київській області. До війська пішов добровольцем. Пройшов курси бойового медика у Великобританії. Мав позивний "Веган". Мамі говорив, що перебуває в Житомирі.
"Він не радився, – каже Олександра Гребенюк. – Мені подзвонив і сказав: "Мама, ти сидиш? Ти тільки не переживай і не плач. Завтра мені з речами в військкомат". Він таргана, муху не вб’є. Його вбили 22 травня, а 24 прийшла відповідь, що йому пропонували офіцерське звання, а сина вже немає. Ніколи не говорив, що він у Бахмуті. 7 січня він там уже був".
Євгеній Осієвський вивчав політологію у Кропивницькому, потім закінчив Києво-Могилянську академію, розповідає його вчителька Світлана Кушнєрова. Зі школи любив подорожувати.
"Колись була злива у горах. Ми йшли по коліно у крижаній воді, і він читав "Любіть Україну". У розумовому плані він був на три голови вище за всіх інших. Чому вибрав Могилянку? Спонтанно сказали складати українську мову, і він каже, що багато людей просто встали й пішли. За кількістю балів випередив тих, хто навчався чотири роки в Могилянці й вступив туди в магістратуру".
Завідувачка відділу бібліотеки Світлана Ушакова каже, Євгеній Осієвський читав та писав нотатки й на війні.
"Приходив з книжками сюди. Тут був і інтернет, і книжки, і атмосфера. Він працював до 19. Певною мірою в Києві він розв'язав матеріальну проблему. Працював мізками, почав купляти книжки, почав замовляти книжки. Писав про кіно, це було одне з його захоплень".
Вшанувати пам’ять Євгенія Осієвського приїхала з Києва його подруга Діана Руснак. Зі слів подруги, він захоплювався дослідженням антропології. На початку вторгнення опинився в окупації в гуртожитку у Ворзелі, де жив.
"Ми зустрічалися на показах кіно, на фестивалях, потім зустрічалися на різних маршах, де Женя дуже часто був і відстоював свою позицію. Він писав і науково-популярні статті, і займався саме антропологічними дослідженнями. Його дуже чекала релігійна тематика. Він проводив дуже специфічні дослідження. Коли "заходив" у якусь релігійну спільноту, потім писав про свій досвід", – розповіла Діана Руснак.
Мама Євгенія Осієвського каже, частину книг сина планує передати бібліотеці.
