Вірменія звернулася до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй із проханням про скликання екстреного засідання через погіршення гуманітарної ситуації у Нагірному Карабаху.
Як повідомляє МЗС Вірменії, про це заявив постійний представник країни при ООН Мгер Маргарян.
"На додаток до листа міністра закордонних справ Республіки Вірменія на ім'я Голови Ради Безпеки ООН від 12 липня 2023 року звертаюся до Вас через погіршення гуманітарної ситуації внаслідок примусової повної блокади на громадянське населення Нагірного Карабаху", — написав дипломат.
У листі зазначається, що після 15 червня 2023 року у регіоні посилилась крайня нестача товарів першої необхідності, зокрема продуктів харчування, ліків та палива. Вірменія звинувачує в цьому Азербайджан, який повністю закрив Лачинський коридор — єдиний маршрут, що з'єднує Нагірний Карабах з Вірменією та зовнішнім світом. Вірменія стверджує, що фактично Баку заборонив будь-які, навіть гуманітарні постачання у Нагірний Карабах.
"Навмисні постійні перебої з постачанням природного газу та електроенергії в Нагірний Карабах з боку Азербайджану завдали величезної шкоди існуванню людей. Зупинення всіх постачань гуманітарної допомоги у поєднанні з поступовим використанням обмежених внутрішніх запасів, цілеспрямованим обстрілом сільськогосподарських районів азербайджанськими Збройними силами призвели до гострої нестачі продовольства та закриття магазинів. Через брак основних продуктів харчування та вітамінів близько 2000 вагітних жінок, близько 30 000 дітей, 20 000 людей похилого віку та 9000 інвалідів борються за виживання в умовах недоїдання", — наполягає вірменський дипломат.
Він додав, що майже без ліків залишилися люди з хронічними захворюваннями, у тому числі 4687 осіб із діабетом та 8450 осіб із хворобами системи кровообігу.
"Внаслідок цього народ Нагірного Карабаху сьогодні стоїть на межі повної гуманітарної катастрофи", — йдеться у повідомленні.
З огляду на ситуації уряд Вірменії домагається втручання Ради Безпеки ООН як основного органу щодо забезпечення глобальної безпеки та запобігання масовим злочинам, у тому числі військових злочинів, етнічних чисток, злочинів проти людяності та геноциду, зазначається в листі.
"Посилаючись на мій лист від 13 вересня 2022 року на ім'я голови Ради Безпеки ООН (S/2022/688) та за підсумками засідання Ради Безпеки, скликаного 20 грудня 2022 р., просимо скликати позачергову сесію Ради Безпеки ООН3 Статуту ООН частини 1 ст. Прошу також надати вірменській делегації можливість брати участь у засіданні Ради відповідно до положень Статуту ООН та Правилу 37 Правил процедури Ради Безпеки", — додав Мгер Маргарян.
Що відомо про Нагірний Карабах
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч жителів, зокрема вірмен та азербайджанців. Більша його частина контролювалася самопроголошеною Нагірно-Карабаською республікою, яку не визнає жодна держава-член ООН. Ця республіка має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. Згідно з міжнародним правом, Нагірний Карабах є територією Азербайджану.
Чому виник конфлікт в Нагірному Карабаху
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення сталось у 2016 році.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем’єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.