Посаду медичного капелана не ввели в штат в жодній лікарні Кіровоградщини. Законодавчі підстави для цього є, сказав директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко. У вересні минулого року наказ про впровадження посади медичного капелана підписав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. Нині вони працюють в лікарнях як волонтери. Суспільне розповість, що потрібно, аби посаду ввели в штат і що думають про це військові капелани та священники.
За майже півтора року військової служби доброволець, медичний інструктор Роман Олійніченко з Новоукраїнського району, в мирному житті вчитель географії та біології, жодного разу не спілкувався з капеланом. Хоча, говорить, цього потребував він і його побратими.
"Віра стимулює людей до багатьох вчинків, в тому числі героїчних. Є дуже багато випадків, коли думаєш, що це все, але молитва наших рідних рятує життя. Так вийшло, що з капеланами ми не спілкувалися, але це потрібно".
Нині військовий лікується в обласному госпіталі. Поки тут немає посади медичного капелана. Законодавчі підстави для того, щоб капелани працювали в лікарнях, є, говорить директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко. Наказ про це восени минулого року підписав міністр охорони здоров'я.
"Є наказ Міністерства охорони здоров’я про те, що керівник медичного закладу має право взяти на роботу капелана – людину з відповідною освітою, пов’язаною з духовенством та військовою службою. На сьогоднішній день капелани приходять у лікарні, де лікуються військові, але поки жоден з них не працевлаштований".
Багато пацієнтів госпіталю мають своїх духовних наставників, для інших, якщо потребують, запрошують, розповідає координаторка центру медичної та психологічної реабілітації Ганна Колєва.
"Офіційної посади капелана у нашому закладі немає. Однак всі ці роки ми співпрацюємо з капеланами різних конфесій – і православними і протестантськими, щоб наші пацієнти мали доступ до такої допомоги, в разі необхідності".
Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України Миколай Макогін поєднує служіння з військовим капеланством з 2015 року. Говорить, на позиції до бійців їздить двічі-тричі на місць. З його слів, може поєднувати і капеланство в лікарні.
"В кожного є діти, в кожного є батьки. Коли починаєш розмову і людина тобі відкривається – це важко. Але та робота, яку ми виконуємо, дуже потрібна".
Духовний супровід людини в лікарні важливий, вважає протопресвітер Кіровоградський української греко-католицької церкви Іван Третяк
"Медичні капелани потрібні не тільки для військових, а й для людини, яка страждає, яка хворіє, перебуває в медзакладі чи вдома. Я вважаю прямим обов’язком кожного священика, особливо того, який очолює релігійну тобто громаду, супроводжувати в лікарні людей".
Над збільшенням кількості капеланів працює християнська церква "Перемога", говорить пастор Юрій Демидов: "Нині я в нашій області координую роботу капеланів, ми розвиваємо інститут капеланів, долучаємо вірян до капеланської служби, тих, хто має освіту і досвід. Наразі у нас є штатні військові капелани та капелани-волонтери".
Незалежно від того, чи буде посада медичного капелана, священик має приходити в лікарні до людей, якщо у цьому є потреба, вважає архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк.
"Потрібно розділити це питання на два аспекти: перше – потреба священика у лікарні у спілкуванні з пораненими, з недужими людьми і потреба такої посади. Якщо люди потребують спілкування зі священником: чи то медпрацівник, пацієнт, чи військовий то, звичайно, що священник відгукнеться. Якщо держава хоче упорядкувати це служіння, то потрібно зважати, чи воно через зарегульованість не стане перешкодою для священника у звершенні служіння".
Зі слів Олега Рибальченка, поки посаду медичного капелана не ввели в штат в жодній лікарні.
