До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник Землі

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник Землі

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник Землі Суспільне

20 липня 1969 року американський астронавт Ніл Армстронг став першою людиною, якій вдалося пройтися супутником Землі. 16 липня 1969 року на очах у всього світу “Аполлон-11” взяв старт з космічного центру імені Кеннеді й, подолавши за 76 годин 384 тисячі кілометрів, 19 липня зайшов на навколомісячну орбіту. 

Наступного дня спеціальний модуль Eagle, пілотований астронавтами Нілом Армстронгом і Едвіном Олдріном, відділився від корабля, де залишився Майкл Коллінз. Через дві години модуль почав спуск на поверхню Місяця, якої торкнувся в районі Моря Спокою. 

Пізніше один з авторів проєкту “Аполлон” Джон Губолт зізнався, що їхній політ здійснювався по “равликовій трасі”, яку запозичили з невеличкої книжечки українського механіка Юрія Кондратюка. Суспільне розповідає про історію українця, праця якого допомогла здійснити політ на Місяць.

Дитинство

Олександр Ігнатійович Шаргей (справжнє ім’я Юрія Кондратюка) народився в Полтаві у 1897 році. Вагітна мати хлопця, Людмила Шаргей (у дівоцтві баронеса Шліпенбах) взяла участь у багатолюдному протесті-демонстрації, за що потрапила до в'язниці. Через вагітність Людмила невдовзі вийшла з тюрми, однак, маючи проблеми з ментальним здоров’ям, потрапила в будинок для психічнохворих людей, де й померла, коли синові було 12 років.

Батько Олександра Ігнатій Шаргей теж зіграв невелику роль в житті сина. Ігнатій залишив родину незабаром після народження дитини. Після навчання в Київському університеті та пізніше в Німецькій імперії, в 1906 році Ігнатій повертається до Російської імперії та забирає з собою сина до Санкт-Петербурга. Там він знаходить іншу дружину, з якою живе в цивільному шлюбі. 

Батько та матір Олександра померли в 1910 році. 12-річний хлопець залишився сиротою і повернувся до Полтави, де його виховували бабуся з названим дідусем.

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник ЗемліУкраїнський інститут національної пам’яті

Юрій Кондратюк

Після смерті батьків дідусь та бабуся віддали Олександра до Другої полтавської чоловічої гімназії. Найбільший хист у хлопця був до фізики, математики та астрономії. Саме там у Шаргея й виникла ідея полетіти в космос, а свої роздуми хлопець описав на 104-х аркушах гімназійного зошита. У гімназії Олександр навчався з 1910 по 1916 рік і закінчив її зі срібною медаллю.

Війна та зміна імені

У 1916 році Олександр вступив до Петроградського політехнічного інституту, проте вже через 40 днів його призвали до армії. Пройшовши школу прапорщиків, Шаргей до початку 1918 року воював на Кавказькому фронті проти турецьких військ. Під час його перебування на фронті в Російській імперії стався жовтневий державний переворот, і до влади прийшли більшовики.

Дізнавшись про це, Олександр втік з армії та повернувся до Києва, де незабаром його знову мобілізували. Після жовтневої революції він як офіцер потрапив до Білої армії, але дезертував та оселився в містечку Сміла в Черкаській області, де став робітником націоналізованої олійниці.

Олександр розумів, що в будь-який момент його як колишнього білогвардійця, ще й дворянського походження, можуть заарештувати. Саме тому він пішов на авантюру, яку запропонувала його родичка, що проживала в Києві й дуже добре ставилася до Сашка. У 1921 році від туберкульозу помер її знайомий, студент Юрій Кондратюк, який був молодшим за Шаргея всього на 3 роки й мав схожу статуру. Тож на військовий облік замість Олександра Шаргея ставав вже Юрій Васильович Кондратюк 1900 року народження.

Наукова діяльність

1929 року двома тисячами примірників за власний кошт Юрій видав книжку "Завоювання міжпланетних просторів", де описав "трасу равлика"Траса равлика", або "траса Кондратюка" — найбільш енергетично вигідний шлях до Місяця із Землі, який розрахував Юрій Кондратюк. Схема польоту на Місяць виглядає так: політ на орбіту Місяця — висадка на Місяць з орбіти — повернення на орбіту і стиковка з основним кораблем — політ на Землю.". За допомогою цих розрахунків американські астронавти у 1969 році змогли дістатися Місяця.

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник ЗемліФото з відкритих джерел

Книжка Юрія Кондратюка "Завоювання міжпланетних просторів"

У 1930 році Кондратюк жив у Західному Сибіру, де працював над проєктуванням і будівництвом зерносховищ. Там він побудував найбільший у світі елеватор без металу та цвяхів, який уміщував понад 10 тисяч тонн зерна. Сам Кондратюк назвав його "мастодонтомВимерла група великих ссавців з ряду хоботні. Мастодонти в середньому досягали розмірів 2,3 м. Самці могли досягати 2,8 м і важити близько 4,5 тонн.", порівнюючи з доісторичною твариною.

Замість того, щоб нагородити винахідника, його посадили до в'язниці, звинувативши в шкідництві. У той час подумали, що Кондратюк навмисно побудував елеватор без цвяхів, щоб все розсипалося. Насправді ж зерносховище простояло ще довго й згоріло наприкінці 80-х років. Пізніше ув’язнення замінили на заслання, а після звільнення йому дозволили працювати над проєктами вітряних електростанцій у Криму, Харкові та Москві.

Роботу перервала Друга світова війна. Одразу після нападу Німеччини на СРСР Кондратюк записався добровольцем у народне ополчення.

Достеменно невідомо, як саме помер винахідник. Існує чотири ймовірних версії:

  1. Загинув у бою 3 жовтня 1941 року.
  2. Загинув 23 або 25 лютого 1942 року на території Орловської або Калузької областей (версія вважається основною).
  3. Потрапив у німецький полон, де працював над розробкою першої в світі балістичної ракети далекої дії й загинув у німецькому концтаборі.
  4. Пережив війну і помер 1952 року.

Пам'ять про Юрія Кондратюка

Ім'я винахідника носить астероїд — 3084 Кондратюк, а також кратер на зворотному боці Місяця. Крім того, Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.

У Полтаві встановлений пам'ятник Юрію Кондратюку.

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник ЗемліФото з відкритих джерел

Пам'ятник Юрію Кондратюку в Полтаві

На честь 100 років від дня народження винахідника була випущена марка, а НБУ видав ювілейну монету.

До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник ЗемліФото з відкритих джерел

Монета та марки на честь Юрія Кондратюка

Читайте також: "Як Олесь Гончар змінив українську літературу та чого в нього можна навчитись"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди