Чи претендуватиме колишній міністр освіти Сергій Шкарлет на посаду ректора? Як світова IT-криза вплинула на кількість абітурієнтів? Яких збитків внаслідок російських обстрілів зазнав виш і чи є тенденція до збільшення кількості студентів призовного віку? Про це і не тільки в інтерв’ю Суспільному розповів ректор Національного університету "Чернігівська політехніка" Олег Новомлинець.
Призначення Шкарлета
Що стосується Сергія Шкарлета (колишній Міністр освіти і науки України, – ред.). Він повернувся знову в університет, звідки свого часу пішов на посаду міністра. Нині він перший проректор. Чи не є ця посада сходинкою до повернення у крісло ректора?
Згідно з законом про вищу освіту, будь-яка людина може бути на посаді ректора конкретного закладу вищої освіти тільки два рази. Він вже два рази був. Зараз закон про вищу освіту це забороняє.
Чим він зараз займається?
В нього посада перший проректор. І в понеділок (8 травня 2023 року, – ред.) вчена рада обрала його таємним голосуванням головою вченої ради.Вчена рада – це законодавчий орган університетський, який розглядає і затверджує всі нормативні документи, формує освітню і наукову політику університету.
Ректор – це виконавча гілка влади, вчена рада – законодавча. Це така європейська практика, дуже демократична, я вважаю, і вона має бути у всіх університетах України. В багатьох університетах, на сьогодні, вже розділено, щоб влада не була в одних руках.
Є наглядова рада, є ректор, а є вчена рада.
А хто до цього був на посаді першого проректора?
На посаді першого проректора нікого не було. Як так вийшло? На посаді першого проректора я був п’ять років, потім, коли Сергій Миколайович пішов на посаду Міністра, я був обраний колективом на посаду ректора, посада першого проректора була вакантна.
Збитки внаслідок бойових дій оцінюються у 5 мільйонів євро
Яких пошкоджень внаслідок бойових дій зазнала "Чернігівська політехніка"?
Починаючи десь з 26 лютого 2022 року, якщо не помиляюсь, я вже направляв перші повідомлення до Міністерства, першому заступнику міністра, про руйнування університету. Тоді якраз були перші вибухи, вибухові хвилі, які завдали руйнування університету. А потім були влучення прямо на території університету, тільки тут на Шевченка 95 впало п’ять авіабомб, по 250 кілограмів – два прямих влучення.
Одна авіабомба потрапила в дах спортивної зали, інша впала на одноповерхове складське приміщення, де були будівельні матеріали, там пожежа сталася. І в цілому, жодного об'єкта, жодного корпусу, жодного гуртожитку університету не було такого, який би не зазнав руйнування.
Це й спортивно-оздоровча база "Фортуна", база відпочинку "Юність" у Шестовиці, там якраз стояли збройні сили РФ, зазнала руйнування наша навчально-наукова база "Деснянка", де наші аграрії проводять свої досліди, сіють поля, там також стояли збройні сили РФ.
І після того, як ми порахували всі втрати, то десь на п’ять мільйонів євро університет зазнав руйнування.
А ви залишалися в Чернігові під час активних бойових дій, чи виїжджали?
Я з заступником головного бухгалтера, нашими ІТ-фахівцями та університетськими серверами виїхав десь у другій половині березня 2022 року до Ужгородського національного університету, де ми змогли виплатити вчасно заробітну плату за березень місяць і виплатити стипендію, яку всі дуже очікували.
Багато студентів, викладачів виїхали, залишили тут всі речі, можливо гроші, всі дуже чекали зарплати. Тут можливості (нарахувати зарплатню, — ред.) не було.
Хто зараз допомагає університету відновитися?
З квітня 2022 року ми почали звертатись по всьому світу: писати офіційні листи на всі континенти, до благодійних організацій, до відомих меценатів у світі, до університетів-партнерів. Дуже багато приїжджали з різних країн в Чернігів, майже всі вони були в університеті. Такої вагомої допомоги ще не було, але, вважаю, що основна допомога буде вже після закінчення війни.
Поки те, що відновлено, це в першу чергу силами колективу університету: студентами, викладачами, співробітниками.
В перші місяці дуже допомогли нам співробітники Чорнобильської атомної електростанції, які кожного дня приходили і допомагали нам просто прибирати сміття.
Так, як багато працівників Чорнобильської станції, це якраз наші випускники, вони були ініціаторами, щоб допомогти університету. І починаючи з квітня 2022 року, кожного дня, і по сьогодні, викладачі після занять приходять і допомагають. Ми домовились з Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, про тимчасове використання їхнього міні-заводу для виготовлення металопластикових вікон.
Закупили профіль і виготовляємо металопластикові вікна і встановлюємо їх. За власні кошти купуємо будівельні матеріали, а для того, щоб було дешевше, ми власними силами їх використовуємо. Тобто, ми намагаємося не наймати сторонню організацію, бо тоді відповідно ця робота буде в 2-2,5 рази дорожча.
І таким чином, ми до опалювального сезону замінили всі вікна на сучасні двокамерні, з двома енергозберігаючими покриттями за найсучаснішими стандартами. Плюс система опалення, тоді ж були морози, вона вся була зруйнована.
Ми закупили 1200 радіаторів, а вже власними силами їх всі встановили, адже тільки за їх встановлення стороннім організаціям необхідно було б заплатити майже один мільйон гривень.
У нас дуже гарні дружні відносини з колективом Маріупольського державного університету. Вони зараз є переміщеним університетом, але ми вже домовились з ними, що після деокупації Маріуполя, ми обов'язково, використовуючи наш будівельний досвід, поїдемо допомагати відбудовувати Маріупольський університет.
Криза в ІТ і використання штучного інтелекту
"Чернігівська політехніка" готує фахівців для IT-спеціальностей. Зараз у світі світова криза в сфері IT. Як ви думаєте, чому ця криза відбулася, і чи це впливає на вибір абітурієнтів щодо вибору спеціальності та на мотивацію студентів до навчання?
Світова криза дійсно зараз є з різних причин, у тому числі й через появу штучного інтелекту – ChatGPT досить швидко та потужно увійшов у наше життя. І ті програмісти, які розібралися в цьому, зараз на 30-40% полегшують свою роботу за рахунок того, що просять штучний інтелект створювати програмні коди. Наші програмісти також це перевіряли, дійсно все непогано працює – головне правильно поставити запитання.
Але кризи великої, довготривалої бути не може, бо штучний інтелект якраз і створюють програміст. Наша кафедра інформаційних та комп'ютерних технологій, вже розглядають можливості внесення зміни в освітні програми, в нас є плани для того, щоб розширити межі певних компетентностей студентів до здобувачів вищої освіти IT технології, щоб могли вже створювати не програмний продукт, а штучний інтелект, який буде створювати такі програмні продукти.
Раз вже заговорили про штучний інтелект. Чи використовуєте ви ChatGPT у роботі університету?
Наша комісія з питань академічної доброчесності якраз на позаминулому тижні робила спеціальне засідання, на якому розглядала можливості використання в освітньому процесі ChatGPT. Зараз дехто і в світі, і в Україні кажуть, що треба заборонити, бо це недоброчесно використовувати штучний інтелект для написання певних індивідуальних завдань, наукової роботи, але це прогрес людства і заборонити на сьогоднішній день використання в освітньому процесі штучного інтелекту, це все одно, що у свій час – заборонити використання Інтернету.
Тому, ми зараз і розглядаємо можливості для того, щоб прописати це в наші внутрішні нормативні документи, яким чином ми можемо використовувати ChatGPT в освітньому процесі: і зі сторони викладачів, і зі сторони студентів.
Наприклад, викладач може використовувати штучний інтелект для створення тестових завдань, для розробки тематики індивідуальних завдань. Студенти, здобувачі вищої освіти, наприклад, могли би використовувати штучний інтелект під час підготовки курсових роботів, розрахунково-графічних робіт, рефератів для формування окремих частин роботи з відповідним посиланням, формування змісту і тому подібне.
Я думаю, ми повинні зараз всіляко сприяти тому, щоб навчити всіх учасників освітнього процесу максимально ефективно використовувати штучний інтелект, звичайно, без втрати індивідуального освітньо-наукового життя цієї конкретної людини.
А саме ви як ставитесь до штучного інтелекту?
Я також його останнім часом досить часто використовую для підготовки певних нормативних документів. Зараз, наприклад, працюю над новим положенням університету, і попросив штучний інтелект розробити зміст цього положення, який там має бути, і дуже задоволений результатом. Перечитав, таке враження, що сам і писав. – Це полегшує роботу? – Так, звичайно. І це далі буде все більше і більше використовуватися.
Тенденція до збільшення кількості студентів призовного віку є
Як навчаються студенти після деокупації Чернігівщини?
Призупинення освітнього процесу у нас тривало до 1 квітня 2022 року. З 1 квітня ми поновили освітній процес. В той час в університеті в Чернігові не було світла, Інтернету, тому ми розмістили основні свої сервіси в США, на Amazon. Деякі наші сервіси досі розміщені – це, наприклад, наша система дистанційного навчання Moodle.
Ми тоді розмістили на Amazon і сайт університету. Це якраз був і захист від кібератак, і в першу чергу, від проблем з електроенергією, Інтернетом. Ми повністю були автономні і всі наші електронні сервіси працювали стабільно.
З 1 квітня 2022 року ми почали навчання у дистанційній формі. Потім, перед 1 вересня, перед 2022-2023 навчальним роком провели опитування серед всіх студентів. Опитування показало, що більше 55% виступають за дистанційну форму навчання, 30% – за змішану, невелика частина – за офлайн навчання.
І вже перед другим семестром, в січні 2023 року, провели повторне опитування, і там вже 75% студентів було за онлайн навчання.
У всіх навчальних корпусах, у всіх гуртожитках укриття протягом 2022 року були зроблені, всі вони сертифіковані, вони всі в базі нашої міської ради та дозволяють безпечно знаходитись всім учасникам освітнього процесу, які могли б навчатись офлайн.
У кожного свій фронт, я завжди казав і кажу і студентам, і викладачам, що від того, що ви будете обізнані в тій чи іншій поточній ситуації на фронті нашим хлопцям, під Бахмутом, наприклад, легше не буде. А після війни нам необхідні кваліфіковані спеціалісти, для того, щоб відновлювати Україну.
Повномасштабна війна з Росією: як вона вплинула на кількість студентів?
Наразі в університеті загалом навчається близько 7500 студентів. У 2021 році на перший курс до університету вступило 1657 бакалаврів та магістрів, а в 2022 році – 2164.
Збільшення пов'язано з тим, що багато дітей, хто планував виїхати на навчання за кордон, або до інших міст України залишилися в Чернігові.
Чи помічаєте ви тенденцію вступу до університету великої кількості чоловіків призовного віку? (навчання на очній формі є підставою для відстрочки від мобілізації, – ред.)?
В цілому тенденція, звісно, є, це простежується на магістерській програмі. В 2022 році, небагато, але десь 100-150 чоловік вступили, які вже мали вищу освіту, на здобуття другої вищої освіти.
Військові також вступають, які зараз на передовій в ЗСУ, понад 150 людей у нас навчаються. В основному – це заочна форма. Є і на стаціонарі такі студенти, ми всіляко їх підтримуємо: переносимо складання заліково-екзаменаційних сесій, захистів індивідуальних робіт, викладачі постійно на зв'язку з такими студентами: і в день і вночі, коли в них є можливість вийти на зв'язок, то вони надають консультації, перевіряють, приймають роботи.
До ЗСУ пішли служити ще й п’ять аспірантів і десь до 10 співробітників і викладачів зараз.
Як університет пережив цю зиму. Чи вимикали у виші електроенергію?
Політехніка за весь цей період, можливо, тільки півдня була без світла. Весь інший час – все працювало, навіть в їдальні електричні плити працювали. Це завдяки нашим партнерам, які надали нам потужні генератори. Університет прикладних наук Німеччини, придбав нам сучасний потужний генератор. Плюс у нас були сонячні панелі, які, до речі, і під час активних бойових дій допомагали людям – на території, біля центрального входу, є технологічне дерево з сонячними панелями, де люди приходили і просто заряджали хоча б мобільні телефони.
До повномасштабного вторгнення "Чернігівська політехніка" співпрацювала з п’ятьма університетами Білорусі. Чи є ця співпраця зараз?
Жодного діалогу не було з ними. Ми написали листи (24 лютого 2022 року, – ред.) до всіх білоруських університетів-партнерів, що розриваємо всі відносини та діючі договори. Ми цю інформацію і на сайті у себе опублікували, і надіслали на їхні електронні адреси, жодної відповіді з жодного університету не було, і що вони могли відповісти?
У нас були спільні, в тому числі європейські проєкти з білоруськими університетами: гуманітарні проєкти, технічні, по моніторингу річки Дніпро, наприклад, проєкти досить потужні були.
– А з російськими університетами працювали? – З російськими ми розірвали всі відносини з 2014 року.
Чи є між двома університетами Чернігова конкуренція? Чи бачите ви в осяяному майбутньому перспективу об’єднання "Чернігівської політехніки" і "Чернігівського колегіуму"? (Ректор "Чернігівського колегіуму" Олег Шеремет сказав в інтерв’ю Суспільному, що в перспективі об’єднання повинно відбутися, – ред.)
Якщо брати юридичну основу, що таке класичні, не класичні університети, то згідно з Законом України "Про вищу освіту", передбачено розділення закладів вищої освіти в Україні на багатогалузеві технічні та класичні.
Відповідно до Статуту Національного університету "Чернігівська політехніка", з 2019 року ми є багатогалузевим класичним університетом. І наскільки я знаю, в жодному іншому закладі вищої освіти Чернігова та в області такий статус більше не визначений статутом.
Якщо казати про "Чернівську політехніку" і "Чернівський колегіум", то я завжди казав і кажу, що "Чернівська політехніка" дуже зацікавлена в якісній підготовці випускників "Чернівського колегіума". Саме від якості випускників "Чернівського колегіума" залежить якість наших абітурієнтів. Бо в першу чергу, я вважаю, що саме на підготовку вчителів потрібно зараз державі приділити основну увагу.
На сьогодні, згідно плану роботи Кабінету міністрів на 2023-й рік, передбачено внесення змін до законів України щодо модернізації мережі закладів фахової передвищої та вищої освіти.
Багато зараз розмов: де, яким чином буде об’єднання, чи це буде окремий закон, який буде формувати мережу закладів освіти України, чи це буде об’єднання шляхом прийняття відповідних рішень колективами різних університетів як було при об’єднанні закладів освіти в Чернігові коли об’єдналися технологічний університет, інститут економіки та інститут права.
Є плани, що в Україні має залишитись не більше 60 університетів зі 170-ти, які сьогодні є у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України.
Але я вважаю, що поки йде війна такі реформи не мають відбуватися. Завжди казав, що для Чернігова і області особливо зараз, необхідно зробити все, щоб зберегти можливості вибору для наших абітурієнтів: вступити до Ніжинського державного університет, до "Чернігівської політехніки" або до "Чернігівського колегіуму".
Як показує статистика, 70% тих школярів, які виїжджають за межі міста і області на навчання у інші заклади вищої освіти, вони вже не повертаються. Тим паче, що Чернігів, Чернігівська область немає такого економічного потенціалу, немає потужних підприємств, які притягували б назад цих школярів, які виїжджають до інших регіонів і там навчаються. А ще війна і кордон з ворогом.
Тому, нам необхідно всім разом: і освітянам, і бізнесу, і органам місцевого самоврядуванням, територіальним громадам, робити все максимально для того, щоб розвивати саме наші заклади вищої освіти. Бо саме завдяки розвитку і створенню сучасних закладів вищої освіти, тут в Чернігові, в Чернігівській області, ми можемо зменшити відтік населення.
Що стосується об'єднання університетів Чернігова, щоб мати один потужний, то потужного не буде тільки по одній простій причині. Якщо один університет за всіма рейтингами: і всеукраїнськими, і міжнародними входить до 50-ти кращих університетів України, а інший на 120-му чи нижче, то ніяк не вийде потужний. Треба менше думати про те, хто кого приєднає, треба просто розвивати всім разом, з громадою, наші заклади вищої освіти. Тільки за рахунок цього ми можемо зберегти молодь у себе, і розвивати малий і середній бізнес.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
