Важливою складовою повномасштабної війни РФ проти України є інформаційна війна. Кожному споживачу інформації треба вміти розпізнати фейк та не повестися на маніпуляції російських спецслужб.
Про базові правила інформаційної гігієни під час війни кореспондентам Суспільного розповів завідувач Центру цифрової освіти та медіакультури Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Максим Запорожченко.
За словами Максима Запорожченка, першими засобами маніпуляцій та впливу на свідомість у Росії було телебачення. Спершу українського глядача "заманювали" так званими ностальгічними радянськими фільмами, передачами типу "Песня года", " Голубой огонёк" тощо. Головним меседжем був — "Мы одна страна".
"РФ досі вкладає в ці медіаресурси величезні кошти, як для внутрішнього, так і для зовнішнього глядача. Між тим транслювалися фільми про так звану доблесну російську армію, пропагандистські новини та політичні ток-шоу. Це був достатньо сильний інструмент інформаційної війни РФ проти України", — розповідає завідувач Центру цифрової освіти та медіакультури.
На зміну телебаченню прийшли соцмережі. Нині це один з найпопулярніших ресурсів, де Росія проводить свою пропагандистську діяльність.
"Вони створюють свій контент і поширюють його через різні канали в соцмережах, через проплачених лідерів думок, блогерів, співаків, акторів. Є більш спрощені форми, які ми можемо спостерігати чи не щодня. Це масове поширення через користувачів соцмереж неперевіреної інформації, яка може дискредитувати українські чи європейські інституції, владу, закони або висміює демократичні цінності", — розповідає Максим Запорожченко.
Одним з ресурсів, де Російська Федерація застосовує свої маніпуляції та "вкиди", став Telegram.
"З розвитком інформаційного суспільства людям все важче сприймати довгу інформацію. Вже сформувалося таке собі "клікове" мислення, тобто ми більше сприймаємо інформацію з одного-двох речень, так би мовити, головний посил. Людина відчуває свою приналежність, що ця інформація саме для неї, інформація анонімна, сенсаційна, з якихось таємних джерел, конспірологічна інформація. Саме цим і підкуповує Телеграм, і саме цим дуже часто користуються маніпулятори", — пояснює експерт.
Частина користувачів соцмереж, за слова Максима Запорожченка, читають більше заголовки, не вникаючи в зміст повідомлення, а заголовки здебільшого містять кричущі меседжі.
"Це один з елементів маніпуляцій, заголовки можуть спеціально створювати так, щоб виникло бажання прочитати інформацію, перейти за посиланням на інший канал, інсайт. Цей заголовок може бути абсолютно вирваний з контексту, взагалі не відповідати новині, про яку йдеться", — каже Запорожченко.
Головна мета російських маніпуляцій — підняття паніки, розповсюдження неправдивої інформації серед користувачів.
"Найперше як ми можемо "працювати" на ворога, це поширювати інформацію, завдання якої нагнітання паніки: "Все пропало". Тому, коли ми хочемо щось поширити, маємо зважити на всі ризики, і ретельно перевірити інформацію. Це ж стосується і поширення інформації, яка може містити військову таємницю, цим ми свідомо чи несвідомо допомагаємо ворогові. Але зазначу, за це передбачена кримінальна відповідальність", — пояснює експерт.
Перевірити усю інформацію неможливо, але це й не потрібно. Щоб ідентифікувати правдиву та неправдиву інформацію, достатньо користуватися декількома правилами.
"Перше — це анонімність джерела: неможливість перевірити його походження, або джерело типу "знайомі знайомим". Друге — це сенсаційність або гучний заголовок. Наступне — це шоковий характер новини, апеляція до емоцій, до цінностей, стереотипів. Якщо новина викликає в нас різко негативні емоції, або навпаки різко позитивні, то треба зупинитися, почекати, поки вляжуться перші емоції і тільки тоді приймати рішення", — пояснює чоловік.
Так само новина може бути маніпулятивною, якщо в ній подані готові легкі рішення. У людини в цьому випадку немає потреби думати, приймати рішення, за неї вже все зробили. Заклик терміново поширити інформацію серед якомога більшої кількості друзів, знайомих, чи перейти за певним посиланням, можуть бути ознаками фейкової інформації. Також ще невідповідність фото чи відео зі змістом повідомлення, або низька якість цих фото чи відео.
Окремий напрямок російської пропаганди — інформаційно-психологічні спецоперації (ІПСО). Вони маскуються під правдиву інформацію, яка часто подається українською мовою, проте переклад не завжди вдалий. Така інформація здебільшого з'являється, щоб посіяти розбрат всередині суспільства, або має формувати недовіру до суспільних інституцій, похитнути віру в перемогу і показати простоту досяжності миру.
"Якщо говорити про Миколаївський інформаційний простір, то найбільш спекулятивна тема — централізоване водопостачання. Ця тема була частиною інформаційно-психологічної операції, коли у відсутності питної води звинувачувались усі: міська влада, обласна влада, центральна. Усі, крім російської армії, яка напряму винна в цьому. Активно "розганялася" тема про зловживання українців, які стали ВПО, розкрадання гуманітарної допомоги", — наводить приклад Максим Запорожченко.
За словами експерта, щоб інтернет-простір був більш безпечним, то не треба ділитися у соцмережах конфіденційною, персональною інформацією, не треба публікувати того, що якимось чином може дискредитувати, не треба переходити за сумнівними посиланнями.
Читайте також
Для жителів 11 сіл Миколаївщини волонтери привезли гуманітарну допомогу
Миколаївський академічний художній драматичний театр. Над чим працюють актори
На Миколаївщині похолоднішає. Прогноз погоди на тиждень
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
