До весни цього року Україна має виконати сім завдань для вступу в ЄС. Серед них реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, призначення керівника САП. Про те, чи встигне Україна це зробити, а також, чи вдасться конфіскувати російські кошти на відновлення країни і яка ситуація буде в цьому році з зарплатами та пенсіями — Суспільному розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Україна подала заявку на вступ до ЄС на четвертий день повномасштабного вторгнення. Як змінювалися настрої країн ЄС щодо прийняття України?
Минулий рік був не лише продуктивним для євроінтеграційного руху України, але й історичним в цілому для європейського проєкту. Фактично через надання Україні статусу кандидата і розгляд заявки на членство України в Європейському Союзі, сам ЄС повернув суб’єктність, зайняв певну нішу в міжнародній геополітичній шахівниці. Власне, надаючи цей статус, 27 лідерів країн ЄС підтвердили, що будуть з Україною скільки це потрібно, відбудують разом з нами нашу державу, яка стане членом Європейського Союзу. Це, можливо, найбільш сміливе рішення поряд із тими, що стосуються надання військової допомоги Україні й запуску формату "Рамштайн".
Ми сконцентрували зусилля в кінці 2022 року на тому, щоб оперативно впроваджувати внутрішні реформи, необхідні для переходу до переговорів. З цього року плануємо продовжити цю підготовку. Перша міжнародна розмова президента у новому році відбулася саме з президенткою Європейської комісії. Ми домовилися, що в Києві відбудеться саміт "Україна — ЄС". Це стратегічне рішення тому, що ми всі готуємося до перемоги й до того, які кроки будемо робити далі.
За всю історію найшвидше членом ЄС стала Фінляндія. Їй знадобилося три роки. Скільки за прогнозами знадобиться для цього часу Україні?
Курс на європейську інтеграцію Україна задекларувала ще в 1999 році, тому ми прагнемо до Європейського Союзу, мабуть, найдовше. Ми єдині впроваджували євроінтеграційні реформи на тлі військової агресії та продовжуємо це робити в умовах повномасштабної війни. Робимо це оперативно. На момент отримання статусу кандидата лідери ЄС погодились на те, що Україна відповідає Копенгагенським критеріям членства, що у нас є сім політичних кроків, які відкриють шлях до переговорного процесу. До тих рішень, про які я говорю зараз, країни йшли роками, а іноді й десятиліттями. Тому ми домашню роботу робимо якісно і швидко.
Які домашні завдання ми вже виконали і які ще варто зробити?
З початку повномасштабної війни й особливо з кінця червня 2022 року парламент ухвалив понад 70 законів, спрямованих на виконання угоди про асоціацію. Деякі були схвалені у першому читанні, деякі — в другому, деякі вже підписані. Так само уряд проголосував десятки євроінтеграційних рішень. Ми створюємо гарну базу для того, щоб самі переговори по угоді стосувалися вже найбільш ключових, найважливіших питань, які дозволять Україні бути повноправним конкурентним членом ЄС. Це означає, що кількість домашньої роботи, яку нам тоді потрібно буде зробити, є меншою, тому що ми її вже виконуємо. Але, безумовно, ми концентрувались на політичних реформах, трансформаціях, на так званих семи рекомендаціях. Вже з початку липня і парламентарі, і урядовці, і Європейська комісія, і Рада Європи працювали над кожною рекомендацією, розробляли зміни до урядових актів, законопроєктів. Це був максимально динамічний процес, який дозволив, власне, в кінці року ухвалити закони про медіа, про захист національних меншин і процедуру відбору суддів Конституційного Суду.
Поміж того, що це є частина виконання семи рекомендацій, кожна з цих законодавчих змін має історично важливе значення, адже вперше в історії України відбір суддів до Конституційного Суду здійснюватиметься на конкурсній основі. Це рішення продиктоване сумним досвідом, саботажем Конституційним Судом реформ, за які стояли на Майдані. Так само закон про захист національних меншин і закон про медіа — це перше рамкове законодавство, що змінює застарілі норми ще початку 1990-х і це говорить про певну зрілість і українських політиків, і влади, і суспільства.
Окрім того, була ухвалена низка кадрових рішень. Зокрема, менш ніж за місяць після отримання статусу кандидата був призначений новий Генеральний прокурор. Першим рішенням він виконав рекомендацію Єврокомісії — призначив спеціалізованого антикорупційного прокурора, який був відібраний на конкурсі. І так само злагоджено і судова гілка влади, і уряд запустили конкурси з відбору представників судових органів влади й відповідно директора НАБУ.
Для нас виконання цих семи рекомендацій в першу чергу важливо для переходу на наступний етап приєднання до ЄС. Але і партнери в ЄС, і партнери в НАТО спільно з Україною оцінюють виконання цих семи політичних критеріїв як остаточне укріплення демократії в нашій державі. Це зміна парадигми сприйняття України, тому, звичайно, ми кладемо усі зусилля на досягнення позитивного результату. В цьому році залишаються лише технічні моменти: впровадження законодавства, завершення всіх конкурсних процедур і відборів. Тому ми очікуємо, що міжнародні партнери номінують своїх експертів у конкурсній комісії, ми завершимо конкурси, які тривають в судовій системі й антикорупційній гілці влади, і відповідно вже навесні отримаємо офіційну оцінку Єврокомісії, що прокладе шлях до наступних кроків.
Зеленський підписав закон про КСУ всупереч рекомендаціям Венеційської комісії додати третього незалежного члена Консультативної групи експертів. В Єврокомісії нам відповіли, що очікують, що українська влада врахує рекомендації Венеційки. Чи не призупинить цей закон темпи вступу України в ЄС?
Один з ключових моментів, який став основою для ухвалення рішення про те, що Україна стане кандидатом — це стійкість і повна функціональність державної влади в країні. В Україні працює система для того, щоб президент підписував ухвалені парламентом законопроєкти. Мало того, конституційна більшість в парламенті ухвалила цей законопроєкт на основі остаточного висновку Венеційської комісії, який був оприлюднений ще до, здається, 20 чи 21 листопада. Власне, ні я, ні президент, ні парламент не мали інформації про те, що Венеційська комісія має намір змінити свій висновок протягом фактично вихідних. Для нас це безпрецедентна ситуація. Я понад 10 років співпрацюю з Венеційською комісією і вперше бачу, щоб такий поважний орган змінював свій остаточний висновок, не комунікуючи це. Тому я не погоджуюсь з тим, що закон набрав чинності всупереч рекомендаціям Венеційської комісії. Він був підписаний президентом і лиш після того, або це було в той самий день, ми отримали висновок. Зараз будемо вести консультації, але наші міжнародні партнери мають усвідомлювати: немає більш зацікавленої сторони в тому, щоб цей конкурс відбувся прозоро і відкрито, ніж український уряд та президент. Адже це більше, ніж просто процес відбору суддів Конституційного Суду. Він вирішальний з точки зору семи рекомендацій. Тому будь-які рекомендації щодо додаткових експертів мають ще дискутуватись.
Прозорість і відкритість конкурсу передбачена самим законом, ніхто не має можливості на нього впливати й мало того, всі негативні досвіди попередніх конкурсів враховані в умовах роботи цієї комісії. Тому сподіваюся, міжнародні партнери номінують експертів, ми зможемо запустити цю роботу і не затягувати дискусії.
Чи є ймовірність, що цей закон переглянуть?
Така ймовірність є завжди, але знову ж таки ми вважаємо, що цей закон потрібно виконувати, а не продовжувати вносити в нього зміни. Щобільше, ми не можемо мати гарантій, що знову не буде змінена позиція, як це відбулось з висновком Венеційської комісії. Закон створює підстави для того, щоб конкурс був прозорий. До того, буде не лише конкурсний відбір як такий. 50% зі складу групи, що буде відбирати суддів Конституційного Суду, їх перевіряти — це міжнародні експерти, без яких засідання групи неможливе. Тому ми хотіли б віднайти баланс між оперативністю запуску цього органу і створенням простору довіри щодо його функціонування.
ЄС заморозив російських активів на 20 млрд євро. До того ж щоб мати підґрунтя вилучати ці кошти, визнали РФ державою-спонсором тероризму. Та і цього ще поки недостатньо, щоб передати ці активи на відновлення України. Які юридичні механізми нині пропрацьовуються, щоб це стало можливим?
Це одне з топ-питань у дискусії з міжнародними партнерами. Адже управління цим конфіскованим майном — невід’ємний елемент впровадження санкцій і, відповідно, наступний етап, який дозволяє показувати їхній ефект. В команді Генерального прокурора України створена група, яка напрацьовує єдиний алгоритм, але лідером у цьому процесі також є і Європейський Союз, який об’єднує 27 країн. Майже в кожній з цих країн є частина власності, що заморожена в рамках санкцій, тому це має бути скоординований механізм. Готується правова рамка. Я очікую, що протягом цього року, найближчого півріччя, сформують юридичну базу для такого рішення і на майданчику Єврокомісії цей блок, який стосується конфіскації, буде частиною процесу відновлення. Створюються відповідні фонди, де ці кошти можуть акумулюватись і спрямовуватись на поточне і післявоєнне відновлення нашої держави.
Яка макрофінансова допомога запланована для України на 2023 рік?
У 2022 році ми провели успішні перемовини та забезпечимо 2023 рік стабільним фінансуванням за рахунок макрофінансової допомоги Європейського Союзу в обсязі 18 мільярдів євро і за рахунок суттєвої допомоги з боку США, яка кожного місяця дозволить покривати дефіцит українського бюджету. Це означає, що зарплати, пенсії, виплати, які стосуються виконання державою своїх функцій, будуть забезпечені протягом всього року, незалежно від розвитку подій на полі бою. Це важливий момент і це, скажімо так, інвестиція всього світу у виживання України протягом війни.
Читайте також
- "Союзники починають розуміти, що ми можемо перемогти" — Посол України в США
- "Перемогти РФ та перетворитися на неї не має сенсу". Матвійчук — про Нобелівську премію і трибунал для Путіна
- "Без правосуддя зцілення після війни ніколи не настане" — військова журналістка Жанін ді Джованні
- Трибунал для Путіна, уроки Югославії та чому правосуддя після війни — це гра в довгу — юрист Марк Елліс
