Верховна рада увалила в цілому проєкт закону №7662 щодо відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах. За словами правозахисників, чинна редакція документа містить ризики узурпації судової влади.
Про це повідомив депутат Ради від фракції партії "Голос" Ярослав Железняк.
За словами нардепа, проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах" підтримали 245 народних обранців.
Документ пропонує внести зміни до Закону "Про Конституційний суд України", Регламенту Верховної ради та інших законів і залучити до проведення конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ новий спеціальний орган – Дорадчу групу експертів, яка буде сприяти суб’єктам, які призначають суддів КСУ, в оцінці моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного суду.
Ухвалення законопроєкту № 7662 є однією із семи вимог ЄС для просування України на шляху до Євросоюзу.
Наприкінці листопада Венеційська комісія оголосила вердикт, оцінивши законопроєкт про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах. Тоді Комісія рекомендувала парламенту ухвалити законопроєкт №7662 одночасно із законопроєктом "Про конституційну процедуру" № 4533, який Комісія позитивно оцінила ще в березні 2021 року.
Що кажуть правозахисники
Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков розкритикував ухвалену редакцію законопроєкту. Він піддав критиці положення, згідно з яким троє з шести членів конкурсної комісії призначатимуться політиками та з’їздом суддів.
"(Законопроєкт щодо конкурсної комісії — ред.) КСУ прийняли в редакції комітету. 245 — "за". Без 7-го члена комісії, без переважного голосу міжнародників. З повним політичним впливом", — зазначив він на своїй сторінці у Facebook.
У коментарі Суспільному юрист DEJURE Степан Берко пояснив, що законопроєкт 7662 пропонує створення єдиної процедури добору суддів до КСУ і створення дорадчої групи експертів.
"Це така комісія, до якої будуть входити шестеро осіб: три міжнародні експерти і по одному представнику від президента, парламенту та з'їзду суддів. Вони будуть аналізувати кандидатів, потім рекомендувати їх до призначення і суб’єкти будуть призначати", — зауважив Берко.
За його словами, це створює ризики узурпації судової влади в Україні.
"Європейський Союз, ті експерти з якими ми спілкуємося, дають чіткий сигнал, що в такому випадку представники суб’єктів призначення будуть мати право вето на будь-якого кандидата. Тобто потенційні "агенти змін", вони туди не пройдуть. А, по-друге, без згоди представника президента, парламенту або з’їзду суддів нікого не можна буде рекомендувати на призначення", — підкреслив експерт.
Берко заявив, що правозахисники та міжнародні партнери вимагають іншого механізму призначення, який би дозволяв зменшувати політичний вплив на цей процес.
"Ми наполягаємо на призначенні сьомого члена до цієї дорадчої групи комісії (з обрання суддів — ред.). Наприклад, це може бути людина з-поміж українських громадських експертів. Якщо буде 7 членів — міжнародні представники і український представник будуть мати перевагу в порівнянні з представниками політикуму в комісії", — зазначив він.
Степан Берко переконаний, що у разі, якщо чинна модель буде ухвалена, то президент Володимир Зеленський матиме вплив на більшість суддів у Конституційному суді.
"Тому що вони вже призначили туди чотирьох політично лояльних до себе суддів. За нашою інформацією, ще один суддя активно співпрацює. І додатково п’ять вакантних посад, навіть за цією новою процедурою, — це будуть виключно люди, які перебувають в політичній залежності. 10 (політично залежних — ред.) із 18 суддів — це не тільки блокуючий пакет на всі рішення, а й можливість ухвалити будь-яке рішення", — підсумував юрист.
Що відомо
- 17 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС за умови, що надалі в країні проведуть низку важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами, корупцією та основоположними правами. Водночас президент Франції наголосив, що якби не війна, Україна б не отримала цей статус.
- 23 червня ЄС остаточно надав Україні статус кандидата.
- 23 листопада Венеційська комісія надала терміновий висновок щодо законопроєкту про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах.
Читайте також
Як Україна отримала статус кандидата в ЄС — репортаж з Брюсселя
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
"Візьмемо свій Еверест": Зеленський нагадав про сім вимог до України для членства в ЄС
Зобов'язання щодо Угоди про асоціацію з ЄС виконані на 70% — Стефанішина
