Після повномасштабного вторгнення жителі Одеси довели, що попри пропаганду, міфи та бажання Росії вважати місто надбанням імперії, воно було і лишається частиною України. Містяни досягли демонтажу імперських маркерів у місті, готували коктейлі молотова, набирали мішки з піском для блокпостів, волонтерили та допомагали Збройним силам України. Разом з тим в Одесі почалися мовні й культурні зміни. Як після російського вторгнення 24 лютого українізувалася Одеса — досліджувало Суспільне.
За словами представниці Уповноваженого із захисту державної мови по півдню Ярослава Вітко-Присяжнюк, 2022 став роком змін у контексті утвердження української мови як в Одесі, так загалом і в Україні:
"З огляду на значний зріст самосвідомості українців, багато хто (і такі люди є й серед моїх знайомих також) принципово відмовилися від російської мови й повністю перейшли на українську, не бажаючи себе жодним чином ототожнювати з ворогом", — розповіла Вітко-Присяжнюк.
Програма розвитку української мови в Одеській області
У грудні цього року в Одеській області затвердили програму розвитку української мови, яка сприятиме активізації використання державної мови в освіті, культурі, спорті та туризмі, рекламі, засобах масової інформації тощо. Вона передбачає мотивування населення до спілкування українською, розробку курсів, підвищення рівня якості викладання української в навчальних закладах, сприяння створенню інформаційної, медійної українськомовної продукції та інше.
Новий статут міста
У вересні віцемер Одеси Олег Бриндак оголосив, що у місті й розроблять новий Статут, який відповідатиме чинному законодавству України.
Статут – фактичний закон для міста, який окрім положень законодавчих актів України має власні положення: містить символіку, нагороди, пам'ятники та визначні дати для Одеси. У чинному Статуті Одеси зокрема зафіксована перевага російської мови над іншими.
Громадський діяч ГО "Зелений лист" Сергій Бондаренко займався аналізом документа. Він виявив, що у преамбулі вирази "Російська імперія" або "імперія" згадуються більш як два десятки разів, що менше ніж слово "Україна".
Переклад гімну Одеси на українську
У своєму річному звіті за 2021 рік Тарас Кремінь зауважував, що гімн Одеси суперечить нормам закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Мер Одеси Геннадій Труханов заявив тоді, що гімн подобається містянам, а тому ініціювати його зміну він не планує.
Українськомовна перекладена версія цього гімну існує, проте питання про її затвердження лежить виключно у політичній площині, розповіла Суспільному представниця Уповноваженого із захисту державної мови по півдню Ярослава Вітко-Присяжнюк.
Патріотичні котики
Художники об'єднання LBWS після вторгення намалювали на стінах Одеси сотні патріотичних котів із написами, які возвеличують ЗСУ та тих, хто підтримує Україну.
Мовні клуби та курси в Одесі
Після російського вторгнення в Одесі запрацювали розмовні клуби, де охочі можуть вчити українську. Один із них нині працює у книгарні-кав'ярні на Катерининській, 77. Для учасників проводять розмовні ігри, влаштовують обговорення та мовні імпровізації. Будь-хто може долучитися до клубу, незалежно від рівня володіння мовою. Зустрічі благодійні: усі зібрані кошти передають на потреби військових.
Український розмовний клуб відкрила одеситка Тетяна Хамрай. Від початку війни дівчина вирішила розмовляти лише українською і шукала в Одесі подібне середовище. Не знайшовши відповідного простору, вона заснувала власний клуб.
Ще один клуб під назвою "Ляси точать" створили в артгалереї “Тонкі матерії”. За вільний донат учасники можуть слухати лекції істориків, літературо- та мовознавців і спілкуватися між собою.
Організаторки Анастасія Виноходова, Лизавета Поточевська та Ірина Алексеєнко самі зростали у зросійщеному середовищі та розпочали перехід на українську мову з себе.
Мовний патруль та дотримання законодавства
Для контролю за дотриманням мовного законодавства в Одесі з'явився мовний патруль. Громадські активісти Марина Бойко та Богдан Галайда добровільно проводили рейди вулицями Одеси, шукали порушення законодавства у вивісках та спілкувалися із працівниками закладів.
Ситуація з вивісками та рекламою в Одесі привернула увагу Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. У листопаді він звертався до міського голови Труханова, аби в мерії вставили правила щодо реклами в місті.
"Ситуація щодо дотримання мовного законодавства в Одесі вкрай обурлива і несприятлива ще й у світлі того, що влада РФ використовує російську мову як один з інструментів геополітичної експансії", — зауважив мовний омбудсмен.
Ярослава Вітко-Присяжнюк каже, що переважна частина бізнесу та сфера обслуговування в Одесі "суттєво "українізувалася" у порівнянні з 2021 роком, коли закон зобов'язував спілкувати з клієнтами українською. Проте з вивісками є проблеми:
"Водночас проблемною, але бодай такою, що зрушила з мертвої точки є й ситуація із вивісками недержавною мовою: це порушення статті 28 Закону, за що, до речі, передбачена адміністративна відповідальність (з 16 липня цього року). Ми направили відповідного листа на Одеську міську раду і, сподіваюся, надалі місцева влада долучиться більш активно до вирішення цього питання".
Лекції про деколонізацію
У серпні та вересні в Одесі "Зелений театр" спільно з платформою культури пам’яті "Минуле/Майбутнє/Мистецтво" провели цикл дискусій про деколонізацію в Одесі для того, щоб відрефлексувати минуле міста.
Спікери говорили про сліди імперії в публічному просторі Одеси, її вплив на розвиток міста, деколонізацію та культурні ініціативи, які цьому сприяють.
Демонтаж пам'ятників в Одесі
Обливали фарбою, лишали написи, одягали ковпак ката та петлю, створювали петиції, ініціювали опитування, вимагали знесення — війна з пам'ятником російській імператриці Катерині ІІ, яку вважають засновницею Одеси, тривала з червня. Скульптуру прибрати рекомендувала Одеська ОВА та Мінкульт, проте місцева влада відтягувала цей момент.
Спочатку міський голова Геннадій Труханов та віцемер Олег Бриндак, виступали проти, але з часом змінили свою думку та почали говорити про те, що підтримують знесення пам'ятника. Труханов запропонував створити для нього музей радянського та імперського минулого.
Після дискусій та обговорень міська рада ініціювала опитування, де люди, які прописані в Одесі, могли проголосувати за майбутню долю пам'ятника Катерині ІІ. Опитування тривало місяць, до 20 жовтня. Більшість учасників проголосували за повний демонтаж. 30 листопада міська рада також проголосувала за демонтаж пам'ятника.
Демонтували скульптури "засновників Одеси" вночі 29 грудня. Пам'ятник перенесли до Одеського художнього музею на тимчасове утримання.
Разом з Катериною демонтувати вирішили й копію пам'ятника російському полководцю Олександру Суворову. Проти нього також виступали місцеві громадські діячі.
Пам'ятник Суворову, який штурмував Ізмаїл, стоїть в Одесі з 2012 року. Тоді його відкривали із російськими триколорами та театральними дійствами, зараз —знесли вслід за Катериною ІІ. Суспільне пояснювало, яке значення для Одеси має Олександр Суворов та чому тут стояла його скульптура.
Оригінал пам'ятника до 16 листопада стояв у Ізмаїлі. Його демонтували та передали на тимчасове зберігання до водопровідно-каналізаційного господарства.
1 травня в Одесі також прибрали табличку "Слава російської зброї" з пам'ятника гарматі, що на Приморському бульварі.
Депутатські сесії українською
2 грудня Ярослава Вітко-Присяжнюк відвідала сесію міськради й констатувала, що жодної репліки на ній не прозвучало недержавною мовою. За її словами, цього року скарг на депутатів місцевої чи обласної ради за порушення мовного законодавства не було:
"Цього року я не пригадаю жодної скарги на депутатів Одеської міської чи обласної рад, хоча попередні роки таких було чимало", — розповіла вона в коментарі Суспільному.
У липні в міського голови Труханова, заступника Одеського міського голови Дмитра Жемана та віцемера Одеси Олега Бриндака фіксували порушення мовного закону.
Напередодні повномасштабного вторгнення мовний омбудсмен Тарас Кремінь звернувся до міськради Одеси з проханням надати письмові пояснення щодо двох депутатів від фракції ОПЗЖ, які розмовляли російською під час апаратної наради: Романа Сеника та Олексія Єремиці.
Єремиця тоді написав, що він законослухняний громадянин і буде говорити тією мовою, якою захоче, а держава веде "дурну й злочинну мовну політику".
Перейменування вулиць в Одесі
Список вулиць та провулків, які треба дерусифікувати і деімперіалізувати в Одесі складається із близько 200 назв, розповів член історико-топонімічної комісії Олександр Бабіч. Як повідомив Суспільному член історико-топонімічної комісії Петро Обухов, міськрада цього року проголосувала за перейменування близько 20-25 вулиць.
Разом з тим в Одесі не перейменовуватимуть вулиці на честь військовослужбовців та військових частин.
Культура та мистецтво
2 березня Одеський обласний академічний російський театр звернувся до депутатів з проханням перейменувати заклад. Депутати проголосували за це рішення через чотири місяці.
Якою буде українізація в Одесі у 2023 році
За словами представниці Уповноваженого із захисту державної мови по півдню Ярослави Вітко-Присяжнюк, у 2023 році планується налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади для повноцінного функціонування мовного закону:
"А загалом, то це прикласти максимум зусиль для того, щоб мовний закон працював у всіх суспільних сферах, на які він поширюється. Це і культура, і освіта, і медицина, і туризм, і транспорт, і сфера обслуговування — роботи вистачає, на жаль".
Також планується реалізація програми розвитку української мови в Одесі:
"Сюди входять і мовні курси, й різноманітні просвітницькі заходи. Ми зі свого боку готові всіляко сприяти реалізації цієї програми, я особисто готова активно долучитися й до допомоги у втіленні її пунктів. Гадаю, вже у січні нас чекатимуть новини в цьому напрямку, принаймні, є такі плани", — додала Вітко-Присяжнюк.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
