Родина Тітаренків з Луганської області мала бізнес з аеродизайну в окупованому нині Лисичанську. Підприємці займались оформленням простору для заходів. Під час повномасштабного вторгнення їхня продукція згоріла через влучання РФ в торговий центр, голова сім'ї став у стрій, а дружина з донькою виїхали до Львова. Там відродили родинну справу: творчим поштовхом став малюнок-оберіг для батька-воїна, фінансовим — грантові кошти.
Як вдалося "перезавантажити" підприємство — Суспільне Донбас поспілкувалося з переселенцями.
Улітку 2022 року родина приїхала до Львова. Марина Тітаренко згадує, як тільки пройшов перший шок, вона почала шукати можливості для власної підприємницької реалізації. Колишня сфера діяльності тоді була не на часі, каже, до повномасштабного вторгнення вони у Лисичанську на Луганщині займалися оформленням святкових подій — прикрашали приміщення повітряними кульками.
"Ми дарували людям свято. Нам подобалася наша робота, ми прикрашали дні народження, весілля, ювілеї, а у 2022 році людям вже було не до свят. Уся наша продукція у Лисичанську згоріла разом з торговим центром під час обстрілів міста армією РФ", — розповідає Марина.
Оговтавшись, переселенці у Львові започаткували творчу майстерню: роблять авторські принти, крафтові листівки, наносять зображення на сувенірну продукцію. Поштовхом до нової діяльності став малюнок доньки.
"У нашої сім’ї є свій герой — тато боронить країну. Він мав власний оберіг — намальовану донькою Марією пташку, який і подарував нам назву. Ми малюємо, друкуємо, створюємо нові сенси", — ділиться лисичанка.
"На цьому фото вже інша птаха. Той перший малюнок завжди був зі мною. Утім, за півтора роки війни моя частина неодноразово міняла дислокацію, під час одного з переїздів, десь під Бахмутом, він загубився", — розповідає прикордонник та голова родини Андрій Тітаренко.
Повторити той рисунок вже не вийде, каже Маша. Саме вона є авторкою і дизайнеркою усіх робіт у творчій майстерні родини. Дівчина закінчила художню академію і тепер малює сюжети на графічному планшеті для сувенірів.
"Я сама створюю малюнки, листівки. Ще з дитинства я мріяла бути ілюстраторкою, рік готувалася до вишу, закінчила і тепер маю омріяну роботу. Я люблю подорожувати, ми часто з батьками їздили і по Україні, і за кордон. Там я отримую емоції, натхнення. У Львові багато місць, які надихають, тому я планую тут залишитися і після війни", — розповідає Марія.
Необхідну техніку для виготовлення продукції родина Тітаренків отримала переважно коштом грантів від міжнародних організацій.
"Перше обладнання ми придбали власним коштом, але фактично гроші відбилися завдяки компенсації за програмою з підтримки релокованого бізнесу Львівською радою. Тепер вже ми маємо більше приладдя, долучаємося до різних програм. Утім, ще є до чого рости. Хочемо виходити на іноземний ринок, плануємо робити написи на листівках англійською", — зазначає Марина Тітаренко.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
