Олександр Сухоручко – один з 400 вчителів з Кіровоградської області, які змінили роботу в школі на зброю в руках і життя в окопах. До великої війни він був вчителем фізкультури в Кропивницькому. Чому пішов на фронт, про поранення та сум за учнями – розповів Суспільному.
З першого дня повномасштабної війни Олександр допомагав знайомим і рідним, які пішли на війну, збирав гроші на військову амуніцію. Однак вважав, що робить для країни замало. Вирішив піти в армію, коли дізнався про катування російськими військовими жителів Бучі, Ірпеня і Гостомеля на Київщині.
Читайте також: "А білі пов'язки треба ще вдягати?" — Ірпінь та Буча після російських окупантів. Фоторепортаж
Впродовж останніх семи місяців він воював: "Побачив, як знущались над людьми, особливо дітьми. Оскільки я педагог, не міг спокійно це пережити. Саме тому, заради сім'ї, дітей, моїх учнів, близьких – пішов на фронт".
Впродовж трьох місяців навчався у стрілецькому батальйоні. Після цього поїхав у Мар'їнку Донецької області.Там у серпні біля нього з побратимами розірвалась авіабомба, а наступного дня обстріляв танк. Внаслідок цього Олександр отримав контузію і його евакуювали у госпіталь в Дніпрі.
"Найскладніше було налаштувати себе поїхати "на нуль". Тому що морально ти розумієш: їдеш туди, де навіть смерть не настільки хвилює і викликає страх, як незнання того, куди потрапляєш".
Дружина Катерина щойно про це дізналась, поїхала до нього. Вони познайомились 18 років тому, вісім з яких у шлюбі. Мають семирічного сина.
"Він вчитель до кісточок. Тільки ми заходимо на територію школи, хтось один із дітей "Олександре Ігоревичу!" І щоб ви бачили, як мурашки довкола нього: всі підбігають та обіймають. Я такого в житті ніколи не бачила",– сказала Катерина Сухоручко.
Олександр розповів, що з учнями підтримує зв’язок. І коли був на передовій, і у госпіталі: "Діти пишуть, запитують: "Як ви, Олександре Ігоревичу? Повертайтесь назад. Хочемо знову до ігор, занять". Я теж за ними дуже-дуже скучив. Сумую за школою, тією атмосферою, коли діти поряд, ми займаємось, тренуємось і перемагаємо".
У кропивницькій школі в його кабінеті все так, як він залишив перед від’їздом на фронт – на робочому столі документи та особисті речі.
"Я десь почула, що наш вчитель зараз на фронті. Це було так незвично. Не уявляла, що він туди пішов. Я пишаюсь ним",– сказала учениця Єлизавета Вербицька.
Після лікування в госпіталі чоловік повернувся на фронт. Дружина і син чекають його вдома, щоб після перемоги разом поїхати у подорож.
Що відомо
Після того, як у звільнені від росіян міста Київської області зайшли українські військові та журналісти — стало відомо про факти жорстоких убивств мирного населення, зокрема в Бучі.
За даними президента України Володимира Зеленського, Офісу президента і Офісу генпрокурора та місцевої влади — у Бучі сотні вбитих людей, закатованих і розстріляних. Тіла на вулицях. Замінована територія. Заміновані тіла убитих. Є наслідки мародерства.
Читайте також
- Приїхала в гості до брата і залишилась. Психологиня з Сумщини служить у бригаді тероборони Кіровоградщини.
- "Люди годинами стояли за хлібом під обстрілами". Власник пекарень – про роботу в Харкові та переїзд у Кропивницький.
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
