Чому мова важлива для нас навіть просто у побуті? Як говорити українською, щоб було у кайф? Speaking Club, рекомендації, додатки, книги – про все це розповідає ведуча блогу COOL`ТУРИМО Анастасія Солод, а допомагають їй блогер і популяризатор української мови у соцмережах Данило Гайдамаха, відомий як Чорнобровий, а також викладачка і ведуча "Солов'їного шоу" Катерина Тимошенко.
Привіт, я Настя. Народилася у невеликому селі на Дніпропетровщині. Мама у нас була більше російськомовна, тато говорить усе життя українською.
Не засуджуйте, але тоді я перейшла на бік більшості – російськомовних. Українську використовувала тільки у роботі на радіо, куди влаштувалася ведучою новин.
Після переїзду до Києва також пройшла прослуховування, але мені одразу сказали, що у мене проблеми із вимовою: я погано вимовляю деякі літери. Але беремо на роботу, якщо працюватиму надалі над собою і над своєю вимовою. І тоді у мене з'явилася купа комплексів стосовно мовлення. Так, у мене були проблеми із деякими літерами, із наголосами, неправильним вживанням словосполучень, і, можливо, через це мене і звільнили, а може, і через мої періодичні прикольчики — "у студії працювала Настюшка Солод".
Українськомовних більшає
За останнім дослідженням, яке провели на замовлення Суспільного, 57% українців стали спілкуватися більше або перейшли на українську. Тобто, 42% стали спілкуватися українською більше, а 14% повністю перейшли на українську. І нарешті у великих містах частіше можна почути українську і не тільки у сфері послуг. Під час повномасштабної війни проходять Speaking Clubs. Так, вони бувають не тільки іноземною, а й українською.
57% українців перейшли, або стали частіше спілкуватись українською з 24 лютого — опитування Суспільного
Українською з рідними
Я ціную мамину турботу і те, що, коли я вдома, мені знову 15 років, на мене чекає смачний сніданок, але є одне але. Мама все ще продовжує у побуті інколи використовувати російську. Я її сварю за це, а вона біситься. Тому я вирішила, що доцільніше не просто сварити і виправляти кожне слово, бо я і сама частенько роблю помилки, а розповідати про всяке цікаве, що може покращити мову і залучати до цього моменту курси, додатки, книги.
Милий у шалаші, "часікі тікают". Переосмислюємо "мудрість" радянських часів та позбуваємось непотрібних фраз-звичок
Насправді робити це не так то й легко, бо ти можеш почати вивчати, а потім втратити мотивацію. Можеш боятись робити помилки, відчувати себе чужим із рідними або взагалі не наважуватися на цей крок, або після довгої практики знову перейти на російську.
Блогер і популяризатор української мови у соцмережах Данило Гайдамаха, відомий як Чорнобровий, попереджає, що легким мовний перехід точно не буде, як і будь-який шлях до власного щастя й до успіху.
"Я сам перейшов на українську мову вже у свідомому віці, — розповідає Данило, — І я розумію цей бар'єр, через який важко перейти, коли тобі здається, що ти ніколи не зможеш говорити українською так, як ти звик говорити. Для того, щоб змогти, потрібна певна сила волі".
Мовна дієта
Чорнобровий розповідає, що він винайшов такий термін, як "мовна дієта".
"На 3 місяці ми повністю відмовляємося від російськомовного контенту, виробленого в Україні або поза її межами. Чистимо підписки, змінюємо налаштування, відмовляючись від музики, книг, фільмів – тобто справді повністю.
У нас формується інформаційний голод. Алгоритми соціальних мереж створені таким чином, що вони вам допоможуть заповнити цей голод і підсунуть класний українськомовний контент.
І ось на цьому етапі з'являється таке типу: а українською мовою так можна було? Ви стільки виконавців класних знайдете, стільки фільмів. У мене інколи запитують: "А якщо не буде фільму чи не буде пісні в жанрі, який мені подобається?" А хто знає, може, ви створите його.
"Відкату назад вже не буде": мовознавиця Лариса Масенко про відродження української мови після російського колоніалізму
Фото з архіву Данила ГайдамахиЯ думаю, що цей перехід на мову неочікувано може відкрити у вас таланти, щось, що ви самі в собі приховували, про що не знали".
Помічні додатки
Упродовж останніх років з'явилися класні додатки для вивчення мови. Преса та ЗМІ поставили українську у пріоритет. Українізувалися і сервіси по типу Netflix, YouTube, Spotify і тощо.
Рекомендації додатків від Данила Гайдамахи:
- Telegram-ботка "Баба Катря", муштрує по наголосах;
- Платформа "Словотвір";
- r2u.org.ua — "це дуже крутий словник, у мене в закріплених у браузері. Вбиваєш будь-яке російське слово, і там величезний синонімічний ряд українських слів, притому досталінської доби. Тобто там є старі слова, які вийшли з ужитку через сталінські репресії над мовою, і можна їх повертати у своє мовлення".
Книги
Окремо зупинимось на книжках. Необхідний інструмент для вивчення будь-якої мови, не тільки для збагачення словникового запасу, а і для відпочинку, розваги – ви ж так, мабуть, і розважаєтеся.
У невимушеній розмові з колегами можете згадати цікавого вам автора або, якщо полюбляєте іноземну літературу, то відкрити заново для себе улюблену книжку. Також доведено, що російські перекладачі часто додають іншого змісту або і взагалі викривляють його на користь загальної повістки.
Радить викладачка і ведуча "Солов'їного шоу" Катерина Тимошенко:
- Серія книжок у Ольги Дубчак "Чути українською", "Бачити українською" та "Перемагати українською" — "там в такій інтерактивній формі, з гумором, дуже легко, систематизовано подані основні правила української мови. З авторською подачею ви не занудьгуєте, вам буде цікаво читати. І авторка має такий тон оповіді: вона підтримує, вона розуміє, вона інколи іронізує над тим, скільки у нас правил і винятків з них".
- Книжка Анастасії Левкової "Спільна мова" — "там розказано про історію слів, як вони з'явилися в мові, звідки походять".
"Російськомовна щелепа, або Чую, синку, що ти не москаль". Фрагмент із книжки "Перемагати українською" Ольги Дубчак також Що почитати? Ольга Дубчак "Чути українською. У світі звукіу і букв"
Окрім цих книг від пані Тимошенко раджу також "Помилкаріум. Моя українська правильна та вишукана". Книга якраз для тих, хто вже почав спілкуватися українською у побуті, але все ще робить помилки, вживає росіянізми і має обмежений словниковий запас. Якщо ви хочете детальнішого вивчення саме української класичної мови — книги Олександра Пономаріва.
Лайка
А ще українська мова багата на круту лайку: "А щоб тебе підняло і гепнуло", "Най би тебе пранці з'їли" та "Ми вас відфайдолимо". Останнє, як ви зрозуміли, про росіян. Цікаві приклади можна знайти у книжці Лесі Ставицької "Українська мова без табу", яка досліджувала особливості української лайки та інтимної лексики.
Однодумці і підтримка
У 16 років я переїхала у Дніпро – більш російськомовне місто. Із сусідкою, яка була моєю одногрупницею, ми одразу знайшли спільну мову, але постало питання: якою мовою говоримо в універі. Обрали українську, але протрималися декілька днів. Більшість російськомовних нас перевиховала. І через рік життя у Дніпрі я вже почала не тільки писати, говорити, але і дружити, любити і навіть думати російською.
Катерина Тимошенко говорить, що коло однодумців і підтримки – це вельми важливо й варто добирати українськомовне середовище для себе, знаходити групи за інтересами.
"Зараз багато людей переходить на українську, вони переживають ці складнощі, вони зрозуміють психологічний момент того, як це непросто — наважитися і долати, долучатися до розмовних клубів. Я раджу все ж таки дати собі час. Тобто не сказати, якщо я російськомовна людина і все – завтра я прокидаюся і я повністю буду говорити українською. Ні, так не буде.
Говорити з новими людьми, з якими знайомишся. Говорити українською, вживатися для себе в цю роль. А от з тими людьми, з якими вже спілкувалися російською, буде трошки складніше. Там буде момент психологічного супротиву. Це я по собі знаю і знаю з досвіду тих людей, які переходять. Тобто починати з нових знайомств – із таких коротких контактів, наприклад, ділових, або розмова в кафе, або коротка репліка в транспорті. Постановити для себе, що це буде українською.
Також раджу рефлексувати над собою й робити короткі записи наприкінці дня: що відбулося, основні події, й писати це українською. Так вам буде простіше, це буде розмова така з самим собою, але все ж це буде українською, і з таких нескладних конструкцій, можливо, простих речень, ви далі будете розвивати свою думку і вчитися викладати думки також і письмовою українською мовою".
"А гідеса – це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі у соцмережах про фемінітиви
І порада наостанок: беріть участь у Радіодиктанті національної єдності, який відбудеться у День писемності (9 листопада). У цей день весь світ приєднується до флешмобу й популяризує українську.
Як долучитися до Радіодиктанту
Авторкою тексту цьогорічного Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. До методичної роботи над Радіодиктантом вже традиційно долучиться мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко.
Отже, для того, щоб написати Радіодиктант національної єдності-2022 9 листопада об 11:00 за київським часом увімкніть ту платформу, яка є для вас зручною:
- Українське Радіо або Радіо Культура;
- телеканал Суспільне Культура;
- діджитал-платформи Суспільного: фейсбук-сторінку Суспільного та ютуб-канали Українського Радіо та Суспільне Новини;
- додатки suspilne.radio або Дія.
11 листопада буде оприлюднено текст диктанту, тому якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете:
- Надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.
- Сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу [email protected] або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.
Ми будемо вдячні, якщо ви зробите фото та відео того, як ви пишете диктант чи готуєтеся до нього та опублікуєте у соціальних мережах із гештегом #радіодиктант2022.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
