"А гідеса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі у соцмережах про фемінітиви

"А гідеса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі у соцмережах про фемінітиви

"А гідеса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі у соцмережах про фемінітиви Суспільне Кропивницький

Фемінітиви в українській мові були завжди, а попит на них зріс, бо зросла кількість жінок в різноманітних професіях, вважає філологиня Ганна Волчанська. Навіщо підкреслювати стать, чи справді фемінітиви придумали феміністки і чи звикнуть до них жителі Кіровоградщини? Суспільне Кропивницький зібрало найтиповіші коментарі під дописами у соцмережах, в яких використовувались фемінітиви. Їх прокоментувала філологиня.

"Раніше в українській мові такого не було"

По-іншому ця думка звучить так: "Якщо я цього не знаю, то такого не було". Якщо хтось не вживав цих слів, то це не значить, що їх не було в мові.

Що ж таке фемінітиви? Це іменники жіночого роду, які називають жінок за різними характеристиками: родинними зв'язками, національністю, професією, посадою тощо.

Фемінітиви в українській мові були завжди, багато їх зафіксовано в словниках. 935 таких слів зафіксовано в словнику Бориса Грінченка (1907 – 1909 рр!). Словник української мови в 11 томах (1970 – 1980 рр.) містить близько 3500 фемінітивів.

Гендерні мовні особливості були витіснені з української мови у 30-х роках ХХ століття під впливом російської, для якої є не таким властивим творення та вживання фемінітивів.

Відновлюватися вони почали з 1991 року. Мовознавці стверджують, що з 2005 року й до сьогодні вживання фемінітивів збільшилося приблизно в 10-11 разів.

Сьогодні дискусія в суспільстві розгорілася саме щодо фемінітивів-назв професій.

"А гідесса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі про фемінітивиСуспільне Кропивницький

"Навіщо взагалі це треба?"

Чому раніше ми не вживали фемінітиви? Бо не було потреби. Жінки здебільшого опікувалися сім’єю. Сьогодні жінки керують великими підприємствами, служать в армії, стають професорками... За допомогою таких слів відбувається соціальна репрезентованість жінки в суспільстві, вони роблять жінок видимими в суспільстві. Фемінітиви показують, що жінка є активним сегментом суспільства й бере участь у різних суспільних процесах.

"А гідесса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі про фемінітивиСуспільне Кропивницький

"А гідесса - це хто?" Філологиня відповіла на поширені коментарі про фемінітивиСуспільне Кропивницький

"Це не гарно. Це викривлення української мови. А деякі фемінітиви взагалі смішні"

У новому правописі рекомендують вживати слова-фемінітиви, затвердили використання та найпродуктивніші моделі творення фемінітивів, але не зобов'язують вас це робити. Не подобається – не вживай, але треба поважати право тих, хто такими формами послуговується.

Нам важко звикати до нового, слова "ріжуть" вухо, але це звичайний процес звикання. Потрібен "адаптаційний" період. Я пам’ятаю, як сміялися зі слів "журі", "парфуми". Хтось зараз може сказати, що ці слова "смішно звучать"? Ні, це норма. Не всі слова-фемінітиви можуть залишитися в мові, якісь приживуться, інші зникнуть. І це теж нормальний процес. Є люди, котрі спеціально віднайдуть найменш милозвучне слово і скрізь його "тулять": "подивіться, що роблять з мовою".

"Суд відмінив новий правопис, так що перестаньте писати ці фемінітиви"

У нас суд може багато чого відмінити, але є закони, які не підлягають суду. Ми вже переконалися, скільки не забороняй українську мову, переконуй, що такої мови немає (а що ви тоді забороняєте?), але не можна рішенням суду припинити історичний розвиток мови. Мова – жива система. Мовні норми – категорія історична й змінна.Тому якщо є певне явище, реалія, яка потребує називання, то для цього треба використовувати саме ті слова, які найточніше передають її зміст.

фемінітивиСуспільне Кропивницький

Коментарі під дописом Суспільного Кропивницький у Фейсбуці

"Це потрібно тільки феміністкам"

Це смішна теза. Так здебільшого говорять люди, котрі взагалі не знають значення терміна "феміністка" або й не хочуть цього знати. Хтось десь-колись їм сказав, що це погано, от і все. Хоча вони за рівні права жінок і чоловіків, за те, щоб однаковою була оплата праці, щоб жінки обіймали керівні посади тощо.

Одним із основних завдань фемінітивів є відновлення гендерної рівності, оскільки сучасні мовні норми сприяють дискримінації жінок і завищенню значущості чоловіків.

Якщо в наших ЗМІ будуть вживатися такі форми, то люди звикнуть, бо "так написано в газеті, так говорять по радіо, на телебаченні". Медіа мають формувати такі знання.

Що відомо

  • Новий український правопис почав діяти із 3 червня 2019 року. Його редакцію підготувала Українська національна комісія з питань правопису. 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію, а 30 травня 2019 року документ набув чинності.
  • Окружний адміністративний суд Києва 28 січня визнав протиправною та скасував постанову Кабінету міністрів про встановлення нового українського правопису. Міністерство юстиції заявило, що буде оскаржувати рішення суду.
  • Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України дозволило використовувати фемінітиви у класифікаторі професій.

Читайте також

  • Найбільша жіноча автоколона. У Кропивницькому встановили рекорд України
  • 14-річна піаністка з Кіровоградщини перемогла у міжнародному конкурсі
  • "Це як квест-гра". Кропивничанка сортує сміття

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше