Гальмують, вичікують та повертаються. Як компанії обходять бізнес-блокаду Росії

Гальмують, вичікують та повертаються. Як компанії обходять бізнес-блокаду Росії

Гальмують, вичікують та повертаються. Як компанії обходять бізнес-блокаду Росії
. Чоловік проходить повз закриті магазини в торговельному центрі, Москва, 11 квітня 2022 року, (Photo by KIRILL KUDRYAVTSEV/AFP via Getty Images)

Іноземний бізнес йде з Росії не так швидко, як це відбувалося на початку повномасштабного вторгнення, вважають аналітики Київської школи економіки. Загалом на середину серпня, за їхніми даними, з Росії пішла 51 компанія. Зарубіжні та українські аналітики ведуть підрахунки, скільки компаній ще залишаються в країні, а соцмережі час від часу вимагають бойкоту щодо бізнесів, які відмовляються йти з РФ або якимось чином повертають росіянами доступ до товарів. Суспільне розповідає про компанії, які залишаються на російському ринку або повертаються на нього.

Український розробник зі Стенфорда Ігор Баракаєв створив сайт Don't Fund War, на якому міститься перелік компаній, що продовжують працювати в Росії та сплачувати там податки.

Ця база даних заснована на аналітиці Єльського університету. Спочатку тут вели підрахунок лиш "тих, хто йде" і починали наприкінці лютого зі списку в 28 компаній. Згодом критерії розширилися до п’яти категорій. Окрім позначок "припинили бізнес в Росії" та "відмовилися виходити з Росії", додали інші: компанії, які тягнуть час із відходом (відкладають майбутні інвестиції, проте продовжують діяльність), компанії, що зменшили масштаби присутності на російському ринку (скорочують деякі бізнес-операції, продовжуючи інші) та ті, що призупинили роботу (тимчасово згортають діяльність і мають варіанти повернення).

Ось, наприклад, топ-10 компаній, чий статус на 2 вересня 2022 року — "тягнуть час":

  • Johnson & Johnson (США)
  • Procter & Gamble (США)
  • Nestle (Швейцарія)
  • Pfizer (США)
  • Abbvie (США)
  • Merck (США)
  • AstraZenecа (Велика Британія)
  • Abbott Laboratories (США)
  • HSBC (Велика Британія)
  • Unilever (Нідерланди)

Власний рахунок веде і Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК). На сторінці "Міжнародні спонсори війни" є перелік іноземних компаній, які продовжують співпрацю з РФ. У списку є бельгійська компанія-розброник банківських програм, французький ритейлер, який представляє на російському ринку магазини Leroy Merlin, судноплавні та танкерні компанії. На першому місці стоїть компанія Naspers — глобальна інтернет-група та один із найбільших інвесторів у світі. Одним з ключових активів компанії є російський маркетплейс Avito. "Військове керівництво країни використовує платформу Avito як майданчик для рекрутингу осіб для участі у війні проти України, і водночас так звані солдати російської армії через неї продають награбовані в українських будинках "трофеї", — повідомляє сайт.

Читайте також: "Немає чарівної західної палички, щоб зупинити Росію" — інтерв’ю з Енн Епплбаум

20 травня 2022 року Naspers оголосив, що хоче продати свою частку в Avito. Орієнтовна вартість продажу акцій складає близько 7 мільярдів доларів. На думку аналітиків НАЗК, ця сума завищена, адже російський ринок закритий для міжнародних гравців, тому, вважають вони, Naspers не шукає реального покупця акцій, а просто зволікає.

Окрему аналітику, яка включає і дані Єльського університету, і дані українських міністерств та відомств, й іншу відкриту інформацію веде Київська школа економіки (KSE).

"Якщо з початку російського вторгнення в Україну відсоток компаній, які згортають операції в РФ, різко зростав до середини березня, то протягом останнього місяця співвідношення тих, хто йде чи залишається, практично не змінюється. Хоча ми все ще бачимо періодичне зростання частки тих компаній, які залишаються на ринку РФ. Тим не менше, близько 40,3% компаній вже заявили про вихід з ринку РФ, але 40,4% все ще залишаються присутніми в країні, 17,5% вичікують (скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції) і лише 1,8% здійснили повний вихід", — пишуть аналітики.

В абсолютних цифрах ці відсотки KSE мають такий вигляд (дані на 29 серпня):

Компанії-заступники

Відстежувати діяльність брендів від початку війни допомагають і користувачі соцмереж. Так працює паблік Boycott_RU та сайт Boycottrussia.

Саме так соцмережі підняли хвилю щодо бренду Crocs. Вогняно-криваві меми та заклики до бойкоту серед користувачів стали реакцією на новину, що компанія повертається до РФ. Вони питали, чи справді "російський бізнес бренду був переданий компанії Claire LLC, яка планує відновити продажі їхніх товарів".

Бренд відповів: "Наразі ми перебуваємо в процесі розпуску нашої юридичної особи та передачі всіх торгових точок, що залишилися, місцевому менеджеру, не пов’язаному з брендом Crocs". Проте не уточнив, чи будуть поставлятися "крокси" росіянам, чи ні. У повідомленні йшлося також про солідарність "з тими, хто постраждав від цієї гуманітарної кризи". Гуманітарні заяви та пожертви ЮНІСЕФ на користь українців в Crocs робили ще в березні, коли заявили, що не будуть завозити на російських ринок товари та припинять всі операції.

Не поставляти товари до Росії пообіцяв 2 вересня і шведський виробник побутової техніки Electrolux. Компанія повідомила, що бізнес передають місцевому керівництву. "Відчужена компанія продовжить обслуговувати побутову техніку, яка раніше продавалася компанією в Росії. Electrolux не має виробництва в Росії й не буде поставляти ніякої побутової техніки цій компанії", — сказано на сайті компанії.

Тим часом до Росії можуть повернутися спортивні товари від Reebok. Вони недоступні росіянам від березня, коли власник — американська компанія Authentic Brands Group (ABG) — призупинила діяльність у Росії. 22 серпня в Асоціації ритейлерів України повідомили, що учасники програми лояльності Reebok стали отримувати листи із зазначенням, що поки роздрібні та інтернет-магазини бренду призупинили роботу, компанія FLO (турецька торгова мережа) отримала право здійснювати продаж його товарів у Росії.

"Якщо ти хочеш залишатися на зв’язку з Reebok, коли бренд відновить діяльність, будь ласка, надай згоду на передачу персональних даних компанії "Фло обувь ру", а також згоду з новою політикою конфіденційності", — цитує лист асоціація.

Резонанс нещодавно викликали і плани WizzAir відновити польоти до Росії через Wizz Air Abu Dhabi. Основною частиною цієї дочірньої компанії володіє інвестиційний фонд Емірату Абу-Дабі, реєстрація також в ОАЕ, тому такі перевезення не підпадають під санкції Євросоюзу. Зрештою WizzAir повідомив, що передумав відновлювати польоти "через обмеження ланцюжка поставок".

Реакція користувача Twitter на новину про відновлення польотів до Москви.

Компанії, що "змінили правила" і "рятують працівників"

Серед тих, хто в останній місяць змінив політику щодо Росії, і Google. Розробники програм, які продаються в Google Play, з 2 серпня можуть отримувати платежі від росіян. "Магазин мобільних додатків Google Play ввів нові платіжні правила щодо користувачів з Росії. Відтепер розробникам програм дозволено використовувати сторонні платіжні системи, що стали альтернативою непрацюючому сервісу в країні через санкції", — повідомила служба підтримки.

Тобто російські користувачі, які від середини березня не мали змоги купувати програми та ігри, оформлювати підписки через платежі в системі Google Play, тепер зможуть сплачувати розробникам через інші платіжні системи.

Читайте також: Як в Росії виникла "культура" мародерства — розповідає історик Андрій Рукас

Компанія ArcelorMittal, яка в березні припинила співпрацю з РФ, відновила поставки на російських ринок зі свого сталеливарного заводу в Казахстані. Як повідомило видання Luxemburg Times із посиланням на заяву компанії, відновлення продажу російським клієнтам було "єдиною альтернативою для захисту життєздатності заводу та засобів для існування його працівників. У компанії додали, що експорт "відповідає санкціям та експортному контролю".

Дійсно, торгові санкції ЄС забороняють імпорт сталі та чавуну з Росії, але не обмежують постачання до Росії. Тому, поки український "ArcelorMittal Кривий Ріг" через війну рятує персонал та виробництво від російських ракет, а згодом знаходить можливості відновити виробництво, в Казахстані генеральний директор "ArcelorMittal Темиртау" Біджу Наір скаржиться, що зупинка торгівлі з РФ призвела до втрати "приблизно 100 млн доларів через геополітичну ситуацію, що склалася" (50% продукції підприємства до лютого 2022 року продавали в Росію) і повідомляє про відновлення поставок. "У липні 2002 року правління мало два варіанти: зупинити виробництво чи спробувати налагодити ринки збуту до Росії. Почалося відвантаження продукції", — розповів він.

Читайте також

"Важко зрозуміти, чому РФ може не потрапити під визначення держава-спонсор тероризму" — дослідник Крістофер Етвуд

ЄС відмовляється від російського золота. Якими будуть наслідки для Росії

Без російського палива на українських АЕС. Як працюватимуть реактори

Прийшли і сказали, що магазини їхні: у Херсоні російські військові захопили "Епіцентри"

На початок