Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні

Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні

Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні
Табличка з написом "Місце для укриття" на будівлі ліцею № 11 в місті Новоград-Волинський, Житомирська область, 1 липня 2022 р. Фото: УНІАН

Навчання у школах України розпочнеться 1 вересня. Чи будуть діти ходити на уроки, чи навчатимуться онлайн, залежить від безпеки в кожному населеному пункті. Головна умова очного навчання — укриття в школі. Суспільне розповідає, яким має бути безпечне сховище для школярів, чи може це бути сусідній паркінг чи метро і хто відповідає за облаштування цього місця.

Які у школах бувають укриття і чи є в школах бомбосховища

Найбезпечнішим місцем є бомбосховище, проте сьогодні в Україні немає шкіл із такими спорудами, пояснює підполковник служби цивільного захисту Андрій Савчук на вебінарі проєкту DECIDE. Тому для початку очного навчання треба виходити з того, шо для захисту можуть використовуватися інші приміщення. Він перераховує: сховище, протирадіаційне укриття, споруди подвійного призначення, найпростіше укриття. У більшості випадків це відвали та цокольні поверхи, а також паркінги, станції метро, підземні склади, що розташовані неподалік.

За його словами, деякі школи могли ще при будівництві бути обладнані протирадіаційними укриттями та сховищами, зокрема в тих регіонах, де поблизу є атомні станції чи хімічні підприємства. Проте таких небагато. Найчастіше йдеться про простіші укриття або споруди подвійного призначення.

"Ті захисні споруди, які ми можемо пристосувати для діток, нас убезпечать від повітряної ударної хвилі, десь убезпечать наших діток від використання стрілецької зброї, уламків від ракет, невеликих. Вони не виключають ураження від прямого попадання як мінометних мін, артснарядів, так і авіаційних бомб".

Яким має бути шкільне укриття

За період війни тривалість повітряної тривоги становила від 15 хвилин до 8 годин, зазначає Андрій Савчук, тому в першу чергу в укритті має бути зручно перебувати тривалий час і без шкоди для здоров’я. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту кажуть: навіть в найпростішому укритті має бути зручно перебувати впродовж не менш 48 годин.

Також є вимоги до зовнішніх конструкцій, матеріалу, з яких їх виготовлено: несучі та зовнішні стіни та перекриття будівлі мають бути із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів. Крім того, це приміщення, згідно з рекомендаціями Міністерства освітирекомендаціями Міністерства освіти, має бути заглибленим у землю.

Ще декілька безумовних вимог від ДСНС: відсутність аварійних конструкцій, справні двері та сходи, вентиляція (природна або автоматична), два виходи, висота стелі не менше, ніж 1,7 метра та наявність опалення.

Якщо узагальнити, вважає підполковник служби цивільного захисту, укриття має бути якісним, зручним та бажано довговічним. "Краще не ставитися до цього як до тимчасової міри. Ми б рекомендували облаштовувати ці будівлі, якщо ви будете вкладати кошти, на подальшу перспективу. Адже там можна облаштувати потім спортивну залу. І ці приміщення можна буде в будь-який час знову використовувати як захисну споруду. На жаль, ми маємо війну", — каже він.

Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні
Укриття в школі. Житомир, 15 липня 2022 року. Фото: Суспільне Житомир

Перелік того, що має бути в укритті, Суспільне склало на основі порад ДСНС, Офісу освітнього обмудсмена та проєкту DECIDE. Це:

  • місця для сидіння — на всіх, хто перебуватиме в укритті, можливо, додатково поставити ліжка;
  • запас питної води з розрахунку 2 літри на добу на одну людину у герметичних пляшках та технічної води (якщо немає централізованого водопостачання);
  • контейнери для зберігання їжі та запас продуктів;
  • баки для нечистот, що щільно закриваються;
  • легкі підстилки та подушки, свистки (бажано на кожну людину), канцтовари, аби малювати чи писати;
  • резервне освітлення (наприклад, ліхтарики);
  • засоби пожежогасіння та медикаменти,
  • засоби зв’язку та оповіщення (телефон та радіоприймач);
  • інструмент (лопати, ломи, сокири тощо) — на випадок, якщо завалить входи;
  • запас теплих речей та ковдр, які зберігають у водонепроникних чохлах.

Практичний посібник "Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту" від ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту радить:

  • прибрати приміщення від сміття;
  • винести зайві речі;
  • демонтувати тимчасові перегородки та звільнити проходи;
  • укріпити вхідні двері;
  • перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
  • зробити вказівники шляху для укриття, адже при паніці вони допоможуть дітям зорієнтуватися;
  • укріпити віконні отвори та закласти їх мішками з піском.

Проте останній пункт щодо вікон та мішків з піском чи фанерних "заглушок" викликає сумніви в Андрія Савчука. На його думку, мішки з піском чи фанера — це лише додатковий захист. Якщо вже нема іншого приміщення без вікон, краще встановити металеві ставні та укріпити двері залізом.

Хто відповідає за облаштування укриття

Згідно із законом України "Про освіту", за облаштування безпечного місця відповідає засновник закладу. У більшості випадків в Україні це місцева влада. Якщо мова йде про приватну школу, то це фізична або юридична особа, яка заснувала її.

Чи дозволяє наявне в закладі освіти укриття розпочати очне навчання, визначає комісія, в яку входять чиновники з місцевого управління освіти, цивільного захисту, містобудування та архітектури, представники управління охорони здоров’я, а також фахівці територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС та деякі інші. Проте остаточне рішення — чи буде працювати школа очно — приймає знову ж таки засновник школи.

Якщо у школі немає укриття, чи можна заради очного навчання використовувати будівлю поряд

Так, школа може водити дітей на підземні станції метрополітену, підземні паркінги, підземні торговельні центри тощо. Але ці укриття повинні знаходитися поблизу. За офіційними будівельними нормами, захисна споруда може бути на відстані 500 метрів від закладу освіти. Проте ДСНС, враховуючи досвід останніх майже п’яти місяців війни, рекомендувало, щоб укриття були на відстані максимум 100 метрів від шкіл.

Крім того, в офісі освітнього омбудсмена, радять врахувати багато інших "дитячих" факторів: "Адже в дітей дошкільного віку під час повітряної тривоги може бути "денний сон", й у такій ситуації діти та працівники потребуватимуть ще більше часу для евакуації. У холодну пору року всім необхідно більше часу для одягання, а дітям дошкільного віку та 6-7 років необхідно допомогти одягнутися, що потребує більше часу. Також діти можуть розгубитися, почати панікувати, тому надзвичайно важливо проводити тренування з евакуації до укриття. Тому відстань від закладу освіти до найближчого укриття може бути й меншою, ніж 100 метрів".

Визначити, чи придатне це укриття на відстані, має така ж сама комісія, що й обстежує приміщення у школі.

Скільки дітей можуть бути в укритті і чи можливо пускати туди сторонніх людей

Мешканці сусідніх будинків не зможуть користуватися шкільним укриттям.

Щодо кількості дітей — загальна норма становить 0,6 метрів на одну людину. Рекомендація ДСНС: у приміщенні має бути по 1 квадратному метру на кожну дитину чи вчителя. Якщо в укритті є місце для 300 людей, а в школі 600 дітей, то доведеться вводити змішану систему, чергувати зміни класів або дні навчання онлайн.

Освітній омбудсмен на додачу радить виділити як не окреме приміщення, то хоч окрему територію для школярів 1-4 класів.

До речі, якщо у приміщенні є лише один евакуаційний вихід, у ньому можуть ховатися не більше 50 людей. А зважаючи на те, що у закладах освіти зазвичай їх більше, за винятком окремих сільських шкіл, тому для більшості закладів укриття з одним евакуаційним виходом неприйнятне.

Бомбосховищ немає. Якими мають бути шкільні укриття і наскільки вони безпечні
Укриття в школі. Житомир, 15 липня 2022 року. Фото: Суспільне Житомир

Чи будуть діти вчитися в укритті

Відповідно до рекомендацій МОН, в укритті можна проводити уроки. Але не обов’язково. Вчителі можуть почекати відбою тривоги і продовжити навчання в класах. Це в першу чергу залежить від того, чи є зручні парти та стільці в підвалі, чи достатньо освітлення. І чи не будуть декілька класів заважати один одному.

Чи буде безпечно у шкільному укритті і коли точно не варто навчатися очно

Головне, каже підполковник служби цивільного захисту Андрій Савчук, зважати на ризики на території громади, адже у вище описаних укриттях можна сховатись лише за умов, що є час дійти туди і коли немає прямої небезпеки. Не радить він розпочинати очне навчання й тим школам, що розташовані поруч з хімічно небезпечними або стратегічними об’єктами, військовими частинами — усіма потенційними цілями росіян.

Також будь-яка підозра на руйнацію опорної конструкції будівлі — це привід не проводити очне навчання в школі. Клас на першому поверсі не можна трансформувати в укриття. ДСНС наполягає: навчальні аудиторії взагалі не придатні для цього. Є велика загроза, що учні травмуються склом, якщо ударна хвиля сягне приміщення.

Треба пам’ятати, що про 100% безпеку сьогодні не йдеться. "Вони (ці укриття, — ред.) не виключають ураження від прямого попадання як мінометних мін, артснарядів, так і авіаційних бомб. Ті захисні споруди, які ми можемо пристосувати для діток, нас убезпечать від повітряної ударної хвилі, десь убезпечать наших діток від використання стрілецької зброї, уламків від ракет, невеликих", — каже Андрій Савчук.

І наостанок ще раз нагадує: навчальний процес потрібно починати саме з тренування і відпрацювати до автоматизму дії персоналу і дітей під час повітряної тривоги.

Читайте також

Як західні партнери перевіряють, де використовується передана Україні зброя

"Мене запитали: "Хочеться служити в армії чи пити пиво з друзями?" — чи стають повістки покаранням для порушників

Таємні розмови Кравчука та Горбачова, сумніви та гасла Народної Ради. Згадуємо день провалу серпневого путчу

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди