Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"

Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"

Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"
Фото: Аліна Анісенко

Разом з багатьма колегами по сцені гурт "Друга Ріка" наближає перемогу, працюючи на музичному фронті: заробляє гроші концертами та відправляє їх на потреби ЗСУ. У червні музиканти провели тур Європою, а після випустили нову пісню "Чи ти почув?", що присвячена Маріуполю.

Про творчість під час війни, першу "не свою" пісню та моральні внутрішні конфлікти фронтмен "Другої Ріки" Валерій Харчишин розповів Ксенії Івась в ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь".

"Був внутрішній конфлікт – чому мої колеги зараз зі зброєю, а я йду співати?"

Твої найрідніші хлопці – син та брат – зараз захищають Батьківщину зі зброєю в руках. Як у них справи?

Син певний час був у штабі, для мене це був певний спокій. Але нещодавно він зателефонував і сказав, що потребує бронік і каску. Він знає, що я займаюся амуніцією. Я знайшов йому те, що він просив, і він зізнався, що їх перекинули до білоруського кордону.

Те саме прозвучало в розмові з братом. Отримав від нього список необхідного, ми з "Другою Рікою" зібрали кошти та вже замовляємо необхідне. Почуваються вони добре, спочатку брат був трохи розгублений, не розумів своїх задач, казав, що по них гатили, як по зайцях у полі. Але тепер вони почуваються більш впевнено, можливо, тому, що ми їм відправили дві машини, і вони зараз не бігають, а їздять.

"Друга Ріка" разом з гуртом "Ехо" видала першу пісню з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Розкажи історію пісні "Чи ти почув?", як вона створювалася?

Історія пісні набагато довша, ніж звучить сама пісня. Ми вперше за 25 років оприлюднили спільну колаборацію. Авторство належить Ростиславу Домішевському, який разом із Шурою Герою (клавішник гурту "Друга Ріка", — ред.) створив років 15 тому гурт "Ехо" і накопичував певний матеріал.

Я почув пісню давно, і Шура хотів, щоб я її заспівав. Але саме зараз я зрозумів, що вона буде актуальною. Розпач, неприйняття війни, які відчувають більшість українців, – з цим треба щось робити. Треба не страждати, треба прийняти життя.

Скільки це триватиме, ми не знаємо. Але ми маємо жити, інакше для чого тоді усі ті смерті? А наші північні сусіди, мабуть, народжені, щоб померти. Коли ми зрозуміли, що потрібно зараз робити те, що у нас виходить найкраще, — а найкраще в нас виходить співати, — ми почали грати концерти, щоб збирати гроші на військову амуніцію. І на першому такому концерті ми виконали цю пісню. Це було в Житомирі.

Потім ми поїхали в тур збирати гроші й зрозуміли, що ось таким чином ми будемо воювати. Іноді люди, сидячи вдома, купують безпілотник, який збиває рашистський гелікоптер – це реальна історія, 6 росіян полягло! Можна воювати й сидячи вдома.

Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"
Валерій Харчишин, "Друга Ріка". Фото: Артем Сідоров

У вас вийшло відео на цю пісню. За яких умов воно створювалося?

Ми дуже органічно ставилися до запису та релізу цієї пісні. Ми спочатку присвятили пісню Маріуполю. Але, на жаль, таких Маріуполів стає все більше і більше. У відео опубліковано перелік міст, які зруйновано або частково зруйновано російською армією. Ми нічого не знімали спеціально, бо недоречно зараз займатися шоубізнесом та витрачати гроші на продакшн.

Ми вирішили використати кадри з фільму, який ми колись знімали з Гео Леросом у 2015 році. Це короткометражний фільм про парамедика, який викладав у школі "Основи здоров’я", а потім вирішив піти в АТО. В одному з перших боїв його було поранено і він пролежав у "зеленці" десь 10 днів. У нього була велика рана в нозі, він вирощував опаришів, щоб їх їсти, збирав дощову воду в каску.

Він вижив. Йому ампутували ногу, і зараз він знов викладає у школі. Такий от приклад, як людина бореться за життя. У кліпі можна побачити, як ця людина прощалася з життям, побачити її марення. Ці марення ми, до речі, знімали в Ісландії. Ми не витратили жодної копійки на цей кліп. Його змонтував Віктор Скуратовський. Оператором і режисером був Гео Лерос.

"Поки ми не виженемо росіян, навряд чи зможемо повернутися до шоубізнесу"

Ти писав про те, що твій будинок у Гостомелі згорів, у нього влучила ракета. Що зараз там? І де зараз живуть твої діти? Чи плануєш ти відбудову?

Це складний процес. Щоб почати відбудову, потрібно заробити гроші. Заробляти я їх можу тільки як артист в Україні. Але в Україні зараз йде війна, і поки ми не виженемо росіян, навряд чи зможемо повернутися до шоубізнесу.

Друга проблема – ми не знаємо, як буде відбуватися допомога тим, хто втратив житло. Ніхто не знає, коли закінчиться війна і можна буде порахувати об’єм втраченого житлового фонду. Після підрахунку загального обсягу буде щось ясно. Поки звертатися до держави з цим питанням не варто.

Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"
"Друга Ріка". Фото: Віталій Бондарь

Ти є керівником агенції з авторських і суміжних прав УААСП, яка об’єднує тисячі українських авторів. Чим вони зараз заробляють собі на життя?

Аби ця організація заробляла, повинні відбуватися творчі процеси. Система повинна працювати – а вона зараз не працює. Ми вдячні зараз нашим західним партнерам, які передали нам гроші, ми ці гроші розподіляємо серед тих, хто передав права на управління нашій організації. У нас є такі музиканти, які права не передавали, але вони теж мають право отримати таку допомогу, якщо ти український автор. Треба лише звернутися до нас, написати листа. Не знаю, скільки ще часу та допомога триватиме, але поки триває.

Коли ми виступали у Вільнюсі, я зайшов до нашої партнерської організації "Ладга" і за кавою було вирішено передати, а згодом і передано нам 50 тисяч євро на допомогу нашим авторам.

Ти зараз пишеш пісні? Є натхнення?

Важке питання, але відповідь проста. Ні, не пишу. Не пишеться. Усі думки про те, аби швидше закінчилася війна. Мені важко було навіть вийти на сцену, перші концерти під час війни були морально важкими. Був внутрішній конфлікт – чому мої колеги зараз зі зброєю, а я йду співати? Але саме ця пісня мені допомогла хоча б повернутися до творчого життя.

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська, Міла Кравчук.

Підписуйтеся на “Радіо Промінь” у SoundCloud, щоб першими почути нові епізоди подкасту “Вікенд Нової Музики” та дізнаватися про найяскравіші новинки від українських артистів.

Більше про сучасну українську культуру

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІншеРозкладКонцертиПрограмиПодкастиСПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВARTИЛЕРІЯРадіо ПроміньРадіо Культура