Як діяти родичам, якщо людина потрапила у полон — пояснює Міноборони

Як діяти родичам, якщо людина потрапила у полон — пояснює Міноборони

Як діяти родичам, якщо людина потрапила у полон — пояснює Міноборони
. Фото: УНІАН

Якщо людина потрапила у полон, близькі родичі та члени сім’ї полоненого можуть сповістити про подію відповідні органи, а далі звернутися у міжнародні організації.

Про це йдеться в інструкції Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Для отримання або надання інформації громадяни можуть звернутися до Об’єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України. Це можна зробити за телефонами: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01, або надіслати запит на електронну пошту [email protected].

З відповідними запитами також можна звернутися до Національного інформаційного бюро, зателефонувавши на гарячу лінію 1648 або на міський номер (044) 287-81-65 (для дзвінків із-за кордону). Є варіант звернення на електронну пошту, яка розміщена на сайті Бюро nib.gov.ua.

Окрім того, розшуком полонених займається Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, де за телефоном (044) 428-62-74 можна отримати необхідну інформацію, або надіслати електронний запит на адресу [email protected].

Дізнатися про те, що особа захоплена у полон можна за телефоном довіри МВС: +38 089-420-18-66.

Також можна звернутися із заявою до найближчого територіального органу Національної поліції України, надіслати запит поштою, зателефонувати на телефон 102 (цілодобово) або телефон гарячої лінії (0894) 200-18-67.

"Отримана заява реєструється в журналі Єдиного обліку та вносяться відомості до ЄРДР для здійснення органами Національної поліції досудового розслідування за ст. 110 Кримінального кодексу України з приміткою “знаходиться в полоні, 437 або 438 КК України", — пояснюють в Міноборони.

Після виконання першого кроку, а саме: отримання офіційної відповіді, громадянам рекомендують звернутися на гарячу лінію Міжнародного Комітету Червоного Хреста за телефоном 0-800-300-155. Також можна підготувати звернення до Європейського суду з прав людини та до Комітету з прав людини ООН.

Що відомо

  • 29 червня ході найбільшого з початку війни обміну з полону вдалося визволити 144 захисники України.
  • Серед них 95 є оборонцями "Азовсталі", у тому числі — 43 військовослужбовці полку "Азов".
  • Перший повноцінний обмін полоненими відбувся 24 березня. Тоді було звільнено українських моряків з рятувального катера "Сапфір", яких направили на острів Зміїний. Надалі Україна та Росія обмінювалися як військовополоненими, так і цивільними.
  • Зокрема з полону окупантів вдалося звільнити волонтерку та медика Юлію Паєвську, відому під позивним “Тайра”, а також справжнього автора фрази про російський корабель.
  • На початку червня на лінії фронту відбувся перший обмін тілами загиблих військових за формулою "160 на 160". Всі загиблі були з руїн “Азовсталі”, і щонайменше 52 з цих тіл вважаються останками бійців полку “Азов”.
  • 21 червня під час чергового обміну Україна повернула тіла 35 військовослужбовців.
  • 28 червня в Запорізькій області відбулася чергова операція з повернення тіл 46 загиблих українських військовослужбовців.
  • Від початку війни обміном полонених займалася міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, утім наприкінці травня вона передала свої повноваження ГУР та СБУ.

Читайте також

РФ утримує українських жінок-військовослужбовців — керівник "Азову"

Україна веде перемовини з РФ щодо звільнення з полону іноземних військових — Зеленський

"Майже всі без рук, без ніг" — сестра звільненого командира морпіхів розповіла про стан захисників "Азовсталі"

"Розвідка все бачить": керівник ГУР розповів про ситуацію на сході та обмін полоненими

"Нагадує концтабір": Тайра розповіла про умови утримання в російському полоні

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

На початок