Статус кандидата в Європейський Союз вперше в історії обумовлений вимогами каже дипломат Олександр Хара. 23 червня лідери європейських країн на саміті в Брюсселі надали Україні статус кандидата на вступ. Про підсумки саміту, вимоги до ЄС до України, реформу Євросоюзу та протистояня шантажу Росії в ефірі "Українського радіо" розповів дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
Про підсумки перемовин
Це було драматично для Балкан. Сербія хоче бути і другом Росії, і не запроваджувати санкції, а також хотіла би бути членом цієї поважної і вигідної для себе для організації. Крім того, певні вимоги Болгарії до Північної Македонії дуже схожі на те, що Росія намагалася вчинити щодо України: втручатися і в Конституцію України, і в історію, і заперечувати факт існування такої нації і мови. І мені болгарська позиція не подобається.
Ми маємо виходити з того, що за часів "холодної війни" був сформований концепт, що Європа неподільна, вільна і перебуває в мирі. І це бачення можна реалізувати виключно, коли до сім'ї європейських народів долучаться — не лише Україна та Молдова, які отримали сигнал запрошення, а також Балканські держави, Грузія і Білорусь. Незважаючи на те, що зараз ця країна є ворожою до нас, оскільки очолюється самопризначеним президентом Лукашенком, але в майбутньому, я сподіваюсь, і Білорусь теж буде частиною цієї сім’ї.
Про вимоги до України
Вперше в історії Європейського Союзу навіть сам кандидатський статус обумовлений вимогами, які ми маємо виконати, і лише потім вже можемо розмовляти про початок переговорів про вступ в об’єднання. Безумовно, там є певні речі, які для українців надзвичайно важливі, навіть якщо б ми не хотіли вступати в ЄС, зокрема конституційна реформа, судова реформа, боротьба з корупцією, тобто призначення керівництва САП.
Водночас є доволі дивакуваті вимоги, наприклад, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, з чим у нас проблем немає. Не зовсім мені подобається пункт про законодавство про нацменшини. Я як представник грецької нацменшини не маю зауважень до того, яким чином держава Україна ставиться до нас. Безумовно, на цьому пункті наполягли угорці, які хотіли б мати більше впливу на свою етнічну меншину на Закарпатті. Проте вже не сама Угорщина буде визначати, чи ми змінили це законодавство таким чином, як потрібно, а Єврокомісія.
Читайте також: Україна — ЄС: що ми маємо зробити у статусі кандидата і коли можливий вступ в Євросоюз
Надзвичайно позитивним є те, що віднині ми маємо вимагати, щоб нас називали не республікою колишнього СРСР, а країною-майбутнім членом ЄС. Для нас важливо, що ми вбиваємо російський наратив, що ніхто українців не чекає в ЄС.
Насправді це історичне рішення, але за великим рахунком це початок тривалого і складного шляху до кандидатства. І там нам будуть висувати додаткові і дивні вимоги, зокрема Угорщина.
Як на шантаж Росії реагуватиме Європа
Питання санкцій ледь не призвело до того, що сербський президент погрожував, що не прилетить на цей саміт. Але є прогрес з точки зору розуміння того, що треба робити більше і в санкційному плані, і щодо переходу на альтернативні джерела енергії.
Цього тижня німецька влада активно почало закликати і бізнес, і громадян до заощаджень газу, оскільки розуміють, що ця зима буде складною. Росіяни скорочують постачання газу. З "Північним потоком-1" є проблеми, оскільки певне обладнання було відремонтоване, але може бути поставлене в Росію через санкції.
Водночас "Північний потік-2" заморожений. І залишається українська труба, проте, зокрема з політичних причин, Росія не може збільшити прокачку українською трубою. Тому росіяни кажуть європейцям: "Ви запровадили санкції, тому від них і страждаєте". Вони намагаються використовувати це як важелі впливу, підштовхують громадян бути незадоволеними і, можливо, до певних політичних дій. Це завдає удару по європейських країнах та їхніх урядах.
Щодо голоду, який насувається, як на мене, Путін хоче увійти в історію більше, ніж Сталін. Сталін вбив до 10 мільйонів українців під час Голодомору 1932-33 років. А Путін в 2022-23 роках здатен вбити десятки мільйонів людей у світі, передусім в Африці. І це є в порядку денному нинішнього саміту. Безумовно, вони намагатимуться щось зробити своїми кроками, але без України складно щось кардинально змінити.
Росія не дозволить розблокувати наші чорноморські порти, бо вона зацікавлена в цьому голоді. Вона зацікавлена в тому, щоб таким чином тиснути на європейську спільноту і дестабілізувати її. Бо це не лише ріст цін на зернові — на понад 50% з початку року, а й інфляційні процеси. Проте найголовніше — хвилі біженців, які будуть згенеровані з Африки до країн Південної Європи.
Читайте також: Шлях до ЄС і трудова міграція: як українським біженцям шукати роботу та що змінить євроінтеграція
Про реформу Євросоюзу
Це назріло не лише в Європейському Союзі, а в НАТО. Наприклад, Угорщина поводить себе недобре і блокувала будь-які форми співпраці, саміти тощо. І це неправильно. Не може якась країна з божевільних чи суто егоїстичних причин блокувати весь процеси.
Мені складно уявити, яким чином ЄС реформується, бо це питання рівності держав. Хоча за своєю природою вони не є рівними за розміром економіки чи населення, кількість якого відповідно формує кількість євродепутатів і бюрократів від країн. Але реформи потрібні, щоб цей корабель міг реагувати адекватно і швидко на виклики, наприклад, на Російську Федерацію.
Ми бачили, що доволі повільною була реакція Європейського Союзу на російську агресію щодо України. І лише після 24 лютого певний темп з'явився. Але ми бачили, яким чином ухвалювалися рішення щодо російського фінансового та енергетичного секторів, зокрема щодо нафтового ембарго.
Що відомо:
- 28 лютого Україна офіційно подала заявку на вступ до Євросоюзу за спеціальною спрощеною процедурою.
- 8-го квітня, через тиждень після звільнення Київщини від російських військ, до української столиці прибули Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Це був не лише жест підтримки. Європейські високопосадовці привезли опитувальник, необхідний для надання Україні статусу кандидата в ЄС. Його заповнили у найкоротші терміни. Інші країни це робили протягом кількох років, Україна впоралася за тижні.
- 17 червня Європейська комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС за умови, що надалі в країні проведуть низку важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами, корупцією та основоположними правами. Водночас президент Франції наголосив, що якби не війна, Україна б не отримала цей статус.
- Вдень 23 червня Європарламент ухвалив резолюцію, яка підтримує надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до Європейського союзу.
Читайте також
Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
Як Україна отримала статус кандидата в ЄС — репортаж з Брюсселя
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
"Це претензії до усього НАТО". Чому Туреччина проти Швеції та Фінляндії в Альянсі
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
