З наступного тижня у Києві планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро. Також у перспективі розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
Про це в інтерв'ю Суспільному розповів міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
За словами міністра, головним пріоритетом відомства є посилення наявної інфраструктури мостів та їхній захист від атак, щоб підвищити стійкість конструкцій.
Калашник додав, що нині розглядають швидкий варіант сполучення лівого та правого берегів Києва у разі пошкодження мостів — будівництво насипних дамб із понтонними переправами, щоб зберегти рух через Дніпро.
«Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», — розповів Калашник.
За його словами, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.
«Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача — зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», — сказав Калашник.
За словами міністра, вже визначили локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі.
Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.
«Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу… Є розрахунки — це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об'єкти, — сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», — сказав Калашник.
Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», додав міністр.
«Зрозуміло, що є запас міцності в кожного (мосту - ред.). І наша перша задача — забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга — не допустити враження. Друга частина — забезпечити захист. Третя — швидке відновлення. І четверте — прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об'єктів мостової альтернативної інфраструктури», — додав Калашник.
Що відомо про атаки російських безпілотників на Південний міст
Про атаки на Південний міст міський голова Кличко повідомляв 1 жовтня о 12:41 та 21:50. Два перших влучання БпЛА сталися поблизу опорної частини мосту, внаслідок другої атаки пошкоджені мостова опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену.
2 жовтня зранку Віталій Кличко повідомив про нове влучання у Південний міст — це третя атака за добу. Через це обмежили рух транспорту кількома столичними мостами між правим та лівим берегами. Це спричинило великі затори у місті.
Про це одне влучання у Південний міст мер повідомив о 17:50.
Через удари по Південному мосту скликали Раду оборони Києва. Зокрема, йшлося про те, що Київський метрополітен готовий відновити рух потягів Південним мостом під час «жовтого» рівня тривоги. Але спершу необхідно отримати експертний висновок щодо стану споруди від наукових інститутів.
