Спеціальний представник ЄС Еймон Гілмор з прав людини привітав Україну з ратифікацією Стамбульської конвенції та наголосив, що це хороший сигнал для подальшого вступу України в ЄС. Напередодні Гілмор відвідав місця скоєння воєнних злочинів в Україні та поспілкувався з місцевими й представниками влади щодо міжнародного розслідування порушення прав людини російськими окупантами. Що він побачив, чи готовий назвати злочини в Бучі геноцидом та як ЄС допомагає в документуванні російських злочинів — в інтерв'ю Суспільному.
Чи привітали ви вже українських колег із ратифікацією Стамбульської конвенції?
Я цілком в захваті від рішення ратифікувати Стамбульську конвенцію. Це чудовий сигнал, особливо для жінок в Україні, але також і в Європі. І я вважаю показовим те, що це рішення схвалили буквально за кілька днів, як Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
"Зруйнований торговий центр, місця, де раніше гралися діти, зруйнований міст. Те, що я бачив, можна охарактеризувати, як місце мучеників".
Учора ви були в Бучі та Ірпені. Які ваші враження?
У мого візиту в Україну було декілька цілей. Перш за все — ще раз підтвердити підтримку вашої країни Європейським Союзом. По-друге, я маю зосередитись на аспектах прав людини та речах, пов’язаних із воєнними злочинами в цій війні. Мені треба з перших вуст почути свідчення. Я мав можливість це зробити, спілкуючись безпосередньо з постраждалими, з організаціями громадянського суспільства, і, звісно, розмовляючи з членами уряду.
Те, що я бачив у Бучі, було явним доказом воєнних злочинів. Зруйнований торговий центр, місця, де раніше гралися діти, зруйнований міст та цивільна інфраструктура. І, звісно, те, що я бачив, можна охарактеризувати, як місце мучеників. У братській могилі виявили 116 тіл. Це були мирні жителі, вбиті агресорами. Це показало, що є чіткі докази воєнних злочинів. І має бути відповідальність за них.
Читайте також: СБої за Сєвєродонецьк: чи може стати завод "Азот" новою "Азовсталлю"
Отже, третя причина мого візиту — обговорити з українською владою, що ще нам потрібно зробити, щоб підтримати роботу України, Міжнародного кримінального суду, щоб притягнути до відповідальності тих, хто винен в тому, що сталося в Бучі, Ірпені, в інших містах і селах, зокрема в окупованих частинах України. За все це мають бути притягнуті до відповідальності.
Чи можете ви назвати це геноцидом?
Геноцид — це рішення, яке має приймати суд. Я розмовляв сьогодні з генпрокуркою. Вона мені пояснила, яку роботу її офіс проводить у розслідуванні злочинів. Також розслідування розпочав Міжнародний кримінальний суд. Європейський Союз підтримує ці зусилля фінансово, організує країни, що працюють разом для розширення мандату Євроюсту. Це координація правоохоронних органів між державами-членами ЄС. У нас є спільні слідчі групи. Це називається універсальною юрисдикцією.
Євроюст — це орган, що веде процес, за допомогою якого правоохоронні органи держав-членів обмінюються інформацією про злочини на основі транскордонних баз. Це було налаштовано так, щоб дозволити зберігати докази з України для подальшого їх використання.
Крім того, нещодавно ми домовилися про створення групи з питань жорстоких злочинів зі Сполученими Штатами та Сполученим Королівством. Європейський Союз підтримує ці слідчі зусилля — зібрати докази, подати їх до суду, дозволити судам самостійно вирішувати, які злочини були вчинені, і застосовувати покарання до тих, хто несе відповідальність.
Україна на шляху до вступу в ЄС. Яка, на вашу думку, ситуація з правами людини в країні?
Європейська комісія вирішила рекомендувати надати Україні статус країни-кандидата. Це означає, що має бути дискусія між Україною та європейськими інституціями про виконання зобов’язань щодо членства в Європейському Союзі. Вони прописані в договорах ЄС. Країни, які претендують на членство в Союзі, повинні дотримуватися демократії, мати повагу до прав людини, до меншин, а також повинні погодитися просувати себе як членів Європейського Союзу. Ратифікацією Стамбульської конвенції Україна добре розпочала цей шлях.
Читайте також: Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
Є конкретні сфери, які потрібно змінювати. Вони викладені в угоді про асоціацію, і ми будемо працювати з Україною та з українською владою, щоб забезпечити виконання стандартів, які очікуються від усіх членів Європейського Союзу. Наприклад, однією з умов членства в ЄС є повага до меншин. Національні, релігійні, гендерні меншини — у цього терміну широке визначення. Питання національних меншин є проблемою, яка виникає у багатьох державах-членах. Часто це стосується питань, пов’язаних із мовою та правами на освіту. Але є багато хороших практик. Рада Європи, Венеційська комісія провели багато роботи в цій сфері. Є рекомендації, які можуть допомогти відповідати стандартам, що необхідні для членства в Європейському Союзі.
Чи відбувається моніторинг прав людей на тимчасово окупованих територіях України?
Проблема в тому, що насправді там немає моніторингу, немає доступу для міжнародної спільноти. І це те, що має вирішити міжнародне співтовариство. Не повинно бути жодної частини світу, де міжнародне співтовариство, зокрема, система ООН, не має доступу і не може контролювати те, що відбувається з правами людини. Їх мають дотримуватися всюди.
Читайте також
Підтримка України у війні та статус кандидата до ЄС: підсумки візиту європейських лідерів до Києва
"Евакуація гвинтокрилами – це було божевілля". Як витягали поранених з "Азовсталі"
