16 червня із неоголошеним в цілях безпеки візитом до Києва прибули президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Румунії Клаус Йоханніс та прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. Вони відвідали постраждалий від російської агресії Ірпінь, зустрілися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським у Києві та виступили із ключовими заявами опісля. Разом з експертами Суспільне підсумовує які головні висновки варто зробити з цього візиту.
Символічність візиту
Приїзд до України Макрона, Шольца, Драгі і Йоханніса розпочався із відвідин напівзруйнованого Ірпеня. Враження від споглядання наслідків російської агресії лишень за декілька кілометрів від столиці певною мірою задало тон зустрічі.
Лідери, яких неодноразово звинувачували в намаганні балансувати між позиціями Києва та Москви (насамперед це стосується Макрона та Шольца) досить однозначно заговорили про "агресивну війну Росії, націлену на знищення" і те, що "Україна має перемогти у війні". Ці ж тези звучали й на фінальній пресконференції глав держав.
Макрон, щойно прибувши до Києва, виступив із короткою заявою про те, що "візит лідерів є знаком європейської підтримки всіх українців". Андреас Умланд, експерт Стокгольмського центру східноєвропейських відносин, у розмові із Суспільним підтверджує символічну важливість цього візиту як свідчення системної зміни політичного курсу цих держав: "Представники Франції, Німеччини, Італії раніше вважалися неофіційними союзниками Росії. 20 років тому була така собі "політична дружба" між Путіним і тодішнім канцлером Німеччини Шрьодером, а також тодішнім прем’єром Італії Берлусконі та президентом Франції Шираком. А ось тепер вони приїздять до України".
На думку Аманди Пауль, аналітикині Центру Європейської політики, найголовніше те, що цей візит "був чітким сигналом Кремлю про те, що найпотужніші держави ЄС — на боці України". "А вишенькою на торті було те, що усі лідери підтвердили, що підтримують отримання Україною статусу країни-кандидата та вступ до ЄС. Це дало Україні ясність щодо їхньої позиції після тижнів спекуляцій. Візит також став нагодою для трьох лідерів побачити руйнування та військові злочини, які Росія завдала в Україні", — каже Пауль.
Читайте також: "Росія не зможе утримувати території, які захопила" — аналітик Том Купер про бої на Донбасі й контрнаступ на Херсонщині
Мир на умовах України
Одна з найважливіших тез, яка прозвучала на спільній пресконференції — про "мир на умовах України". Французький президент заявив, що Франція та Німеччина ніколи не вимагали й не вимагатимуть від України йти на поступки у переговорах з Росією.
За словами Макрона, Німеччина та Франція не будуть вести перемови за спиною України. Він наголосив, що на переговорах тільки президент України висуватиме умови — і лише ті, які прийматиме український народ. Ця заява сильно контрастує з тим, що про спілкування з Макроном розповідав президент Зеленський.
За його словами, французький колега пропонував Україні частково поступитися суверенітетом. А згодом радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що не лише Макрон, а й інші європейські політики пропонували Україні піти на поступки Росії.
Чи варто робити висновки про кардинальну зміну позиції європейських політиків з цього приводу, експерти у розмові із Суспільним вагаються. Старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра, наголошує: ми не знаємо поки що усіх подробиць перемовин, які відбувалися за зачиненими дверима.
"Я б утримався тут від поспішних висновків, тим паче знаючи, що і Шольц, і Макрон, і Драгі — дуже досвідчені політики. Президента Румунії я сюди не включаю, оскільки, як на мене, він взагалі досить складно вписувався у цю трійку. Вони не можуть на публіку висловити якусь негативну думку, оскільки у них вже в Україні є певний шлейф попередніх заяв. Коли, наприклад, Макрон казав, що не варто принижувати Росію. Чи коли Шольц говорив, що Україна не повинна програти, а це не те ж саме, що говорити, що Україна повинна виграти. Я гадаю, що не все так просто, бо те, що прозвучало на пресконференції, це якось занадто добре, щоб бути правдою", — вважає експерт.
Читайте також: "Ми будемо забезпечувати Україну підтримкою стільки, скільки це потрібно" — нова посол США в Україні Бріджит Брінк
Підтримка статусу кандидата для України
Беззаперечним досягненням візиту було оголошення спільної позиції лідерів про те, що Франція, Італія, Німеччина та Румунія підтримують негайне надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.
Візит лідерів до Києва відбувся у переддень оголошення результатів оцінки Єврокомісії щодо кандидатства для України. А вона — як ми знаємо тепер — позитивна. До того ж менше, ніж за тиждень, остаточну відповідь Україна має почути й від лідерів усіх країн-членів ЄС на саміті у Брюсселі.
Заява, яка прозвучала з вуст Макрона про "підтримку негайного статусу кандидата у члени ЄС" для України була дуже цінною на тлі досить неоднозначних меседжів, які лунали напередодні. Так, Драгі ще у травні зазначав, що усі великі країни ЄС, крім Італії — проти статусу кандидата для України. Макрон висловлював сумнів, що в країни, яка перебуває у стані війни, є шанси на кандидатство. А Шольц довго утримувався від однозначних декларацій, хоча й глава МЗС Німеччини Анналена Бербок нагадувала про підтримку подальшої євроінтеграції України.
"Підтримка Франції, Німеччини та Італії, безумовно, робить дуже ймовірним, що Україна отримає статус країни-кандидата на саміті. Звичайно, деякі країни все ще залишаються скептичними — наприклад, Нідерланди та Данія, але їм буде важче дотримуватись цієї лінії тепер, коли Франція та Німеччина долучаються до підтримки України", — вважає Аманда Пауль.
Леонід Літра підтверджує: можна бути майже певним, що Україна таки отримає статус кандидата до ЄС на саміті у Брюсселі 23-24 червня. Утім, ризик впливу непередбачуваних деталей, зауважує експерт, теж недооцінювати не варто.
Читайте також: Статус кандидата до ЄС: що це змінить для України та чи допоможе закінчити війну
"Диявол ховається в деталях, і так буває на самітах ЄС — коли крім статусу кандидата можуть з'явитися ще якісь умови чи речі, які супроводжуватимуть цей статус. Це може бути дорожня карта, яка з'явиться після надання статусу кандидата. Наскільки мені відомо, є країни, наприклад, Нідерланди, які виступають саме за такий підхід. Але попри все мені здається, учорашній візит і декларація лідерів про те, що вони підтримують надання Україні статусу кандидата — це дуже позитивний результат", — каже Літра.
Нова зброя для України
Макрон також пообіцяв надати Україні шість додаткових самохідних артилерійських установок Caesar, які мають прибути вже "найближчими тижнями".
"Поки мир не повернеться у вільну і незалежну Україну, доки буде потрібно, ми залишатимемося мобілізованими. Гуманітарна, економічна та військова підтримка, щоб українські військові могли змінити ситуацію на місцях в умовах нападів російської армії", — написав президент Франції у своєму Twitter опісля.
Шольц же лиш нагадав про вже обіцяні Україні ракетні системи IRIS-T, на які ЗСУ чекають у жовтні, та пообіцяв "постачати Україні зброю й надалі, скільки існуватиме така потреба". Та додав, що для Німеччини рішення постачати збою іншим державам — це "злам традиції". Андерс Аслунд радить зважати на цей факт та уникати применшення внеску Німеччини в озброєння України.
Читайте також: MLRS та HIMARS: які реактивні системи залпового вогню надають Україні союзники
"Для німців це великий поворот. Специфіка німецької зовнішньої політики завжди була такою: не поставляти зброю іншим державам і бути актором, який займається дипломатією, культурним обміном, науковими проєктами. Звісно цього, що поставляє Німеччина, мало. Поки що важке озброєння взагалі не дійшло. Хоча багато хто забуває, що протитанкової, протиповітряної зброї з Німеччини надійшло уже досить багато", — говорить Умланд.
На думку Леоніда Літра варто зважати й на те, що західні політики нині дуже обережні у заявах щодо озброєння, адже не хочуть, щоби Україна, яка щодня очікує обіцяних поставок, у них розчарувалась: "Звісно, є певне розчарування через те, що серед західних країн є негласне правило, що Захід не буде надавати літаки й танки натівського стандарту. Це для України є, звісно, сумним. А водночас якби Захід поставив те, що він уже обіцяв, це вже було б великим кроком вперед, оскільки навіть те, що обіцяла Німеччина — гаубиці й системи ППО — чомусь їдуть в Україну дуже довго".
Читайте також
Сто днів. Ключові події повномасштабної війни Росії проти України
Росія вивозить крадене українське зерно під своїми документами до Туреччини — посол Боднар
До 15% українців не планують повертатися з-за кордону — опитування та думки експерток
"Медикам нити не можна. В окопах ще гірше" — історії лікарів Донбасу
