За час повномасштабного вторгнення РФ щонайменше 391 об’єкт культурної спадщини України пошкоджений або знищений. Чи вдається зафіксувати всі руйнування, як у збереженні музеів допомагає 3D-сканування і чи можливо повернути викрадені росіянами цінності ― розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Катерина Чуєва в ефірі "Українського радіо".
Чи можна вже оцінити обсяги втрат культурної спадщини
Ця робота розпочата з перших днів повномасштабного вторгнення і триватиме вона багато місяців, якщо не років. Зараз ми насамперед говоримо про видимі об’єкти культурної спадщини, тому що їх багато і їхнє руйнування очевидне. На сьогодні верифіковано і розміщено інформацію у нашій базі по 391 об’єкту, але насправді їх більше. І на жаль, це число продовжує зростати. Ми отримуємо зараз інформацію не так швидко і не в таких кількостях, як це було в попередні місяці війни.
Навіть на звільнених територіях ми ще не бачимо повної картини, багато ділянок залишаються не доступними для обстеження. Насамперед це стосується об’єктів археологічної спадщини. Вони найменш досліджені фахівцями з точки зору руйнувань, хоча ми розуміємо, що ці руйнування могли бути масштабними. Будь-яке розташування військової техніки на будь-якій ділянці може призвести до пошкодження пам’ятки або об’єкта культурної спадщини, навіть ще не виявленого і не зафіксованого.
Читайте також: На Чернігівщині з’явився перший віртуальний музей пам’яті війни
В яких регіонах більше пошкоджень
Це всі прикордонні області, які опинилися на лінії наступу російських військ, тобто Чернігівська, Київська, Харківська, Сумська, Запорізька, Херсонська області. Що стосується Донецької та Луганської областей ― картини повної немає. Звідти інформація надходить найповільніше, і зараз нема кому ситуацію моніторити. Більшість інформації маємо по Чернігівській, Харківській областях. Дніпропетровщина, Одещина, Львівщина ― це поодинокі об’єкти.
Про викрадення росіянами музейних цінностей
Повернути музейні предмети буде складно, це займатиме великий час. Нам відомі процеси ще з ХХ століття, коли на території Росії опинялися цінності з території України, і вони досі перебувають у Росії. У більшості країн світу ці процеси ведуться, і предмети, забрані за правом імперії чи в інший спосіб, повертаються. Так буде і з Україною.
Держава докладатиме зусиль для того, щоб цінності повернути, адже це право треба відстоювати. Але легко Росія не погодиться з таким сценарієм, тому потрібно працювати, як і з усіма іншими питаннями захисту інтересів України.
Чи була готова Україна до захисту музейних колекцій
Світова музейна практика зараз має тенденцію: зберігати археологічні пам’ятки на місцях, не перевозити їх у центральні музеї, як це практикувалося раніше, коли найкращі колекції концентрувались у столицях або в королівських збірках. Ця нова тенденція зробила пам’ятки більш вразливими. Одна річ, коли є можливість транспортувати і захистити цінності за допомогою інституцій з потужним ресурсом. Інша річ, коли йдеться про невеликі музейні колекції, які розташовані в недоступних місцях, зокрема через бойові дії.
Читайте також: "Ми не знаємо наскільки захищені". У Львові оцифровують Вірменський собор та дві церкви
Ситуація, яку ми маємо на сьогодні з музейними колекціями, свідчить про те, що жодна країна, мабуть, не може бути готова до масштабної війни на своїй території. Ми, на жаль, бачили це у Сирії та інших країнах, коли війна винищувала не тільки людей - тотально руйнувала пам’ятки та музейні зібрання. До такого типу складно підготуватися. Навіть ті евакуаційні плани та можливості, які існували, потрібують швидкої корекції. А щоб зробити потрібні кроки вчасно, треба мати величезну безпечну територію, куди можна переміщувати предмети.
Щира вдячність усім колегам, які змогли убезпечити свої музейні колекції, попри складні воєнні умови. Це надзвичайний подвиг тих людей, для яких музеї та охорона пам’яток ― справа життя.
Про технологію 3D-сканування пам’яток
3D-сканування дає змогу максимально детально та якісно задокументувати стан об’єкта, для того щоб потім працювати з програмою його реставрації, реконструкції або відновлення. В Україні, це наприклад, будівля бібліотеки в Чернігові, яка є одним із перших музеїв на території України. Там 3D-сканування дає змогу максимально повно зафіксувати пошкодження, проаналізувати їх. Сканують ззовні та зсередини, фахівці обстежують стан конструкції. Потім це лягає в основу реставраційних проектів.
Читайте також: Пам'ять про наслідки війни у 3D: архітектор робить об'ємні моделі зруйнованих пам'яток Чернігова
Міністерство співпрацює з міжнародними та українськими фахівцями. Міністерство культури Латвії підтримало візит в Україну фахівця з 3D-сканування, і ми чекаємо на матеріали його виїздів. Так само була робота волонтерів із Франції, організацією цих візитів займалася наша громадська ініціатива "Штаб порятунку спадщини". Зараз ми чекаємо на перші результати, щоб їх презентувати. Міністерство шукає донорські кошти з інших країн, щоб ці об’єкти реставрувати, бо самостійно Україні це буде складно зробити.
Про комунікацію з ЮНЕСКО
Ми консультуємося з ЮНЕСКО, ведемо перемовини та консультації, як використовувати зібрані свідчення і задокументовані об’єкти у міжнародних судах. У цієї процедури є дуже серйозні вимоги, адже будь-яка інформація з інтернету чи приватні фото не можуть бути свідченнями в судах. Є технічні вимоги і має бути виконаний певний алгоритм дій. В Україні не було прецедентів щодо відстоювання доказів руйнування об’єктів культурної спадщини, а також права на компенсацію або участь у процесах, пов’язаних з воєнними злочинами.
Що відомо:
- Російські військові за 100 днів повномасштабного вторгнення в Україну зруйнували 370 пам'яток культурної спадщини, повідомляв міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Майже половина з них – церкви.
- 31 травня Україна звернулась до ООН стосовно позбавлення РФ статусу держави-члена ЮНЕСКО у зв'язку з руйнуванням Росією української культурної спадщини. Однак організація пояснила, що РФ є автоматичним членом як країна-член ООН. Якщо країну виключають з ООН, тоді вона автоматично "виключається" і з ЮНЕСКО.
- Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) закликає фіксувати злочини проти культурної спадщини, вчинені військами РФ на території України.
- Найбільше злочинів РФ проти культурної спадщини України фіксують на Харківщині.
- 7 квітня ООН припинила участь РФ в Раді з прав людини.
Читайте також
Як знаходили скіфське золото: ділиться спогадами археолог Віталій Отрощенко
Понад 40 днів в облозі: як рятували колекцію Чернігівського історичного музею
