ООН оприлюднила звіт про те, що повномасштабне вторгнення Росії може спровокувати найбільшу продовольчу кризу в історії людства. Звіт оприлюднили 4 травня 2022 року, а втім, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш ще в середині березня попереджав про глобальні наслідки російської агресії: "Росія бомбардує наш "хлібний кошик", тому враховуючи глобальне значення України, як експортера продовольства, російське вторгнення також є "нападом на населення найбільш вразливих країн світу". Як війна впливає на світовий перерозподіл збіжжя та які країни постраждають найбільше — у матеріалі Суспільного.
Як війна Росії проти України впливає на світовий продовольчий ринок
Професор університету Тафтса Генрі Леєр у статті для The Conversation зазначив, що на Україну та Росію припадає майже 30% загального світового експорту пшениці, майже 20% світового експорту кукурудзи й близько 80% продукції з насіння соняшнику, включаючи олію. Від початку війни Росія знизила експорт власних зернових та перекрила морські шляхи вивезення зерна з України. Ба більше, військові дії на Сході та Півдні України обмежують можливості українських фермерів висіяти майбутній урожай, тому очікується, що цьогоріч кількість засіяних українських земель скоротися майже на чверть.
Підсанкційні Росія і Білорусь є найбільшими світовими виробниками сільськогосподарських добрив, що додатково сприятиме зниженню врожайності. Водночас експерти Nature констатують, що заборона закупівлі російських енергоносіїв призвела до підвищення цін на пальне.
Усі згадані фактори спричинять зростання світових цін на зернові та олійні культури й збільшать загальну вартість продовольства. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН вже станом на 8 квітня світові ціни на зерно та олію зросли на 17% від середини лютого.
Чому теперішня продовольча криза є найбільшою
Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну під час економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. На початку 2022 року ціни на харчові продукти досягли історичного максимуму — продовольчої кризи 2011 року, коли від голоду померло близько 250 тисяч людей. Тоді повстання "Арабської весни" у Ємені, Сирії, Єгипті, Лівії та Бахрейні спричинили зростання цін на хліб у великих містах країн Північної Африки й Близького Сходу.
Читайте також: Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро
За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН станом на початок лютого 2022 року 161 мільйон людей у 42 країнах потерпали від критичної нестачі харчових продуктів. Більше ніж півмільйона страждали від голоду в Ефіопії, Ємені, Нігерії, Демократичній Республіці Конго, Сомалі, Кенії, Афганістані, Судані та Південному Судані. Не лише пандемія коронавірусу, а й збройні конфлікти у більшості із зазначених країн, та спричинена змінами клімату кількарічна посуха сприяли проблемам із сільськогосподарською продукцією в регіоні. Втім, як зазначає професор Генрі Леєр, російсько-українська війна матиме набагато гірші наслідки на країни Близького Сходу, Північної та Західної Африки, адже вони є основними експортерами зерна з України й Росії.
Які країни світу найбільш залежні від експорту українського збіжжя
За даними видання Agropilot у 2021 році Україна експортувала 45,8 мільйона тонн зерна. Рейтинг найбільших покупців очолив Китай, купуючи 65% української кукурудзи та 35% пшениці від загальної кількості імпортованого в країну збіжжя. На другому місці опинився Єгипет, який імпортує з України 55% кукурудзи та 40% пшениці. Третє місце поділили між собою Індонезія та Іспанія з частками імпортованих українських зернових у 5,8%.
Туреччина, Бангладеш, Туніс, Південна Корея та Лівія також великою мірою залежать від української пшениці та кукурудзи. Ба більше, Лівія, Саудівська Аравія, Мавританія, Мальдіви, Сінгапур і Ірак залежать від постачання халяльного м’яса з України. Блокада морських шляхів у Чорному та Азовському морях обірвала ланцюжки постачання.
Які країни постраждають найбільше
За даними Світового економічного форуму Африканський континент на 60% залежить від імпорту зерна, а війна РФ проти України призвела до підвищення цін на збіжжя уже більше ніж на 25%. Мільйони людей вже змушені перекроювати сімейні бюджети, збільшуючи частку витрат на їжу. Ванділе Сілобо, головний економіст Аграрної бізнес-палати Південної Африки, передбачає, що чим довше триває війна, тим більшій кількості людей загрожуватиме голод і недоїдання. Рівень недоїдання підвищиться, люди "проїдатимуть" заощадження, або братимуть в борг, щоб купити їжу. Це лише поглибить бідність населення країн Африки.
Читайте також: Як в Росії виникла "культура" мародерства — розповідає історик Андрій Рукас
Внутрішні протести та заворушення є основними типами збройних повстань у країнах Африки. Подальше збідніння людей через зростання витрат на харчування поглибить соціальну нерівність, посиливши суспільну напругу та провокуючи більше заворушень.
Чи можна якось цьому зарадити
Спеціалісти продовольчої та сільськогосподарської організації ООН вважають, що найбільш дієвим засобом протидії світовій продовольчій кризі є якнайшвидше припинення російської агресії проти України та деблокада морських шляхів експорту українського збіжжя. Проте, війна, вочевидь, затягується. Тому глобальний дефіцит зернових може змусити країни ввести заборону на експорт, що додатково спотворить світові продовольчі ринки та прискорить зростання цін.
Читайте також
"У Кремля завжди проблеми з мотивацією" — дослідник пропаганди Пітер Померанцев
