Матті Маасікас — голова представництва ЄС в Україні, розповів Суспільному про те, як зараз працюють дипломати в Україні, про святкування 9 травня, про те, як війна впливає на вступ України до Євросоюзу, про нафтове й газове ембарго проти Росії, та про те, як Європа буде допомагати відновлювати Україну після перемоги.
Ви були одним із перших дипломатів, які повернулися до Києва, ще три тижні тому. Чи почуваєтеся зараз безпечно?
Як і кожна людина, яка живе у Києві. Якщо українці можуть це витримати, то й я також. Цінність нашої професії збільшується саме від перебування на місці подій. Моє місце тут, я маю виконувати щоденну роботу, контактувати з українською владою. Я роблю це майже так само, як і в нормальні часи.
"Символічно, що в ЄС 9 травня є Днем Європи, бо у цей день заклали фундамент Європейського Союзу".
Як зараз Представництво Європейського Союзу працює в Україні?
Дипломати належать столицям країн, де вони працюють. Звісно, війна вплинула на нашу роботу — тут, у Києві, ми працюємо не у повному складі. На початку квітня я вирішив, що повернуся настільки швидко, наскільки це буде можливо.
"Для ЄС, Україна — це країна, яка захищає цінності й в яку за це вторглася Росія".
Нещодавно деякі українські депутати запропонували святкувати 9-го травня не День Перемоги, як у Росії, а День Європи, як у ЄС. Наскільки важливе це рішення для України?
Що важливіше — перемога чи мир? Це символічно, що в ЄС 9 травня є Днем Європи, бо у цей день заклали фундамент Європейського Союзу. ЄС — це проект про підтримку миру на європейському континенті. Тому для мене мир значно важливіший за перемогу. Ви знаєте, що завершення Другої світової війни у Європі святкують 8 травня. Декілька днів мають історичну важливість, але мир — найважливіший. 9 травня — це День миру для нас.
"Жодні уряди, жодні режими ніколи не зізнаються, що вони зробили те чи інше через санкції".
Після вторгнення, всіх воєнних злочинів, антисемітських заяв міністра Сергія Лаврова, чи має Росія право святкувати день перемоги?
Це складна проблема — і політично, й історично. Це правда, що Радянський союз у 1945 році зробив величезне зусилля у розгромі нацистської Німеччини. Але було багато українців, білорусів, інших націй Радянського Союзу, які теж воювали. Це не таємниця, що Україна страждала значно більше ніж Росія. Я знову повторюю, що хочу, щоб люди святкували більше мир, і менше перемогу.
Європа є для України цивілізаційним вибором. Чим зараз Україна є для Європи?
Я естонець. Естонія — країна, яка також географічно між Західною Європою й Росією. Ми теж пройшли через це — нас недооцінювали, розцінювали, як частину чогось більшого, у контексті взаємодії великих західноєвропейських країн з Росією. Але все змінилося. Для ЄС, Україна — це країна, яка захищає цінності й в яку за це вторглася Росія. І так, Україна зараз — країна, яка бореться за безпеку Європи.
Ви сказали, що Європейська комісія оцінюватиме два ключові критерії і після цього вирішить: чи стане Україна кандидатом на вступ до ЄС чи ні. Ці критерії — функціонуючі демократія та ринкова економіка. Як зараз Європейська комісія їх оцінює?
Першим етапом було надати Україні довгий перелік запитань — опитувальник — щодо деталей вашої функціонуючої демократії. Я вважаю, не всі очікували, як Україна втримається, як українська демократія працюватиме під час війни. Ми звісно знаємо, з 2014 року між Україною і ЄС — тісні зв’язки. Тож коло питань, які нам потрібно розглянути, значно коротше ніж зазвичай для країн, які хочуть приєднатися до ЄС.
Ми отримали відповіді від України у рекордні терміни. Комісія зараз оцінює ці два базові критерії. Функціонуюча демократія і функціонуюча ринкова економіка реалізовані в Україні. Зазвичай у випадку країн в західно-балканському регіоні, які пройшли через цей процес, це зайняло майже два роки — отримання опитувальника, відповіді, аналіз. З Україною це буде зроблено за два місяці. Це теж показує відданість Європейського Союзу цьому питанню.
Європейська комісіє має намір дати оцінку у середині червня і далі її скерують до країн-членів Європейського Союзу. Вони мають вирішувати питання щодо розширення одностайно. ЄС — це клуб і він ретельно підходить до всіх запрошень й аспектів щодо вступу нових членів.
Два тижні тому Президент Європейської ради Шарль Мішель був тут і сказав, що він запропонує терміни цієї дискусії між членами Євросоюзу. Я зараз не уповноважений говорити, коли це буде вирішено.
Читайте також: "Заяви Путіна свідчать про ненависть до українського народу" — інтерв’ю з генеральною секретаркою Amnesty International
Який вплив на закінчення війни матиме вступ України в ЄС? Чи може це допомогти зупинити Росію?
Росію зупинить українська армія. Ще з з 2014 року, коли Росія почала цю війну, ясно, що вони розуміють тільки грубу силу. Це правда, що глибша інтеграція між Україною і Європейським Союзом, теж грає роль, допомагає Україні виграти війну. ЄС координує і фінансує поставки озброєння до України. Європейська комісія зробила пропозицію скасувати всі квоти й мито на український експорт до ЄС. Це допомагає українській економіці бути стійкою і це також допомагає військовим діям. Всі ці елементи, звісно ж, грають роль.
Нещодавно Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен презентувала шостий пакет санкцій. Він включає поступове ембарго на російську нафту, відключення трьох російських банків від SWIFT, персональні санкції. Але санкції мають поступовий характер і весь цей час Росія буде й далі бомбардувати Україну. Чи є вихід із цієї ситуації?
Проблема із санкціями полягає у тому, що жодні уряди, жодні режими ніколи не зізнаються, що вони зробили те чи інше через санкції. Тому немає математичних доказів, чи справді працюють санкції, чи ні. Але те, що ми вже зараз бачимо у випадку Росії, це великий вплив обмежень.
Дам вам один приклад — російське виробництво машин у квітні впало на 70%. Через те, що деталі з інших країн не привозяться в РФ. Майже всі сфери російської економіки зазнали впливу. Санкції на активи російського Центрального банку сильно ускладнили можливості Росії фінансувати війну.
Ви маєте рацію, потрібен час, щоб санкції мали повний вплив. Але ЄС, США, Велика Британія, діють швидко. Дечого ми навчилися з 2014-го і ці санкції ранять глибоко.
Ми бачимо великі кроки з боку ЄС стати незалежними від російської нафти і газу. В які терміни Європа зможе це зробити?
Найважливіша річ — є визнання того, що нам потрібно позбутися цієї залежності. До початку цього року, в деяких куточках ЄС цього не розуміли. Навіть у часи Холодної війни вважали, що Росія була надійним енергопостачальником і в принципі імпорт енергоносіїв з РФ не сприймали, як щось погане. Зараз є позиція, що треба позбуватися цього експорту. План на цей рік — зменшити залежність від російського газу на 70%.
Читайте також: "Через напад РФ вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть" — голова Бюро ВООЗ в Україні
Ви вважаєте, що для всіх членів ЄС можливо позбутися залежності від російської нафти й газу?
Становище серед країн-членів ЄС є різним. Дехто на 100% залежні від імпорту, скажімо, нафти з Росії, дехто менше, а для деяких відсоток імпорту газу високий. Ці випадки розглядаються індивідуально. Є деякі пом’якшувальні заходи, як перехідний період. Це колективне зусилля, спільна мета, але через енергетичний мікс, все залежить від країн-членів ЄС. Кожен з них повинен мати вихід, як вони позбуватимуться цієї залежності. Інституції ЄС, Європейська комісія допомагають у цьому. Якщо ЄС щось вирішує, це буде зроблено. Хоча й інколи це забирає багато часу на дискусії.
США не готові відправляти свої солдатів воювати в Україні. Чи можете ви уявити ситуацію, коли хтось із членів ЄС може надіслати свої війська?
Майже всі члени ЄС є також членами НАТО і це питання більше до НАТО, це його повноваження. Я не чув про жодні плани країн-членів ЄС, щоб надати свої війська.
"Кожного дня вартість майбутнього відновлення, на жаль, зростає, бо крім вбивства людей, Росія продовжує знищувати українську інфраструктуру".
Чи є план того, як Європейський Союз допомагатиме відновлювати Україну після завершення війни?
Ми робимо величезні зусилля, щоб допомогти українській економіці навіть зараз. Координуємося з нашими партнерами, з міжнародними фінансовими інституціями, щоб Україна могла задовольнити поточні бюджетні потреби. Реконструкція буде величезною проблемою. Кожного дня вартість майбутнього відновлення, на жаль, зростає, бо крім вбивства людей, Росія продовжує знищувати українську інфраструктуру.
Це має бути неймовірне скоординоване зусилля різних країн за сильної участі України. Одна українська ідея, яка знаходить велику підтримку в ЄС, це ідея побратимства від Президента Зеленського. Коли окремі країни, чи муніципалітети, чи компанії можуть зробити внесок у фонд відновлення на специфічні потреби. Якщо я не помиляюся, уряд Данії заявив, що вони готові допомогти відновлювати Миколаїв, наприклад. Це зробить зусилля більш конкретними, ніж просто надавати кошти в загальний фонд відновлення країни.
Я впевнений, що ця ідея у той чи інший спосіб буде втілена. Ніяких конкретних планів зараз немає, та я можу вас запевнити, що роздуми зараз відбуваються не лише в столицях країн-членів ЄС, але й у Вашингтоні, Лондоні та інших фінансових центрах світу.
Читайте також
Зруйнована "Мрія". Чи вигідно Україні відбудовувати знищений літак
