"Дайте мені тисячу років – я розмалюю небо і не повторюся!", – напевно, найвідоміші слова художника Івана Марчука. Його називають патріархом авангарду, українською легендою, а британська газета Daily Telegraph внесла його до списку "100 найкращих живих геніїв".
Іван Марчук створив близько 5 000 робіт, відкрив понад 150 монографічних та 50 колективних виставок. Його роботи знаходяться у музеях на п'яти континентах. Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла його до Золотої гільдії (до якої входить 51 художник зі всього світу) та обрала почесним членом наукової ради академії.
Однак міжнародному визнанню передували тривалі напади депресії та заборонені виставки у колишньому СРСР.
Руйнувати соцреалізм
За радянських часів через постійні переслідування з боку КДБ художник був вимушений тимчасово емігрувати за кордон і повернувся в Україну вже за часів незалежності. Сам він так розповідає про це:
"Я 17 чи 18 років був за бортом. Із 75-го року я вже мріяв, як з того пекла вирватися. Це було пекло. Що я, розумієте, із-за того, що я приїхав зі Львова, це вже націоналіст.
Як і багато тогочасних художників, Іван Марчук був роздвоєним у творчості, існував у двох вимірах: малював дещо офіційно, а дещо підпільно. Настроєва, вільна за формою манера художника заперечувала канон соцреалістичного мистецтва, а тому визнавалась "ідеологічно шкідливою". Тому радянська влада не полишала митця в спокої: він зазнавав прямих утисків з боку КДБ, його творчість ігнорувалася й замовчувалася.
Творчість митця була під негласною забороною понад 17 років. Через неможливість реалізуватися на рідній землі, художник втік з СРСР у кінці 1980-х. З того часу митець встиг пожити у Австралії, Канаді й США, звідки остаточно повернувся до України у 2011 році.
12 Марчуків
Сам митець періодизує свою творчість і виділяє в ній від 12 до 14 періодів-збірок. Твори кожного періоду різняться за стилем та малярською манерою, назви їм він дає сам. Це наприклад:
- Голос моєї душі
- Цвітіння
- Пейзажі
- Портрет
- Кольорові прелюдії
- Шевченкіана
- Натюрморт
- Нові експресії
- Біла планета 1
- Біла планета 2
- Виходять мрії з берегів
- Погляд у безмежність
Іван Марчук любить працювати інтуїтивно: такою є, наприклад, перша серія "Голос моєї душі", де ще зовсім юний як митець Марчук експериментував зі своїм методом. Критики й досі сперечаються, відносяться полотна цього періоду до імпресіонізму чи експресіонізму.
"Коли мене в 1956-му направляли на роботу до Києва, я сказав другові: "Я єсмь!", — я переродився як митець! Це був день народження нового художника Івана Марчука, який не знає, що робити.
А коли назбиралося цих рисунків, то подумав: "І що я роблю?". Так з’явився цикл "Голос моєї душі". Бо я не знав, що роблю. І добре, що не знав, бо якби знав, то не робив би.
Мою виставку завжди сприймають як групову виставку художників. Але руку одного художника той, хто розуміється на живописі, відчуває", — розповідає митець.
Що таке пльонталізм
У ранніх роботах Іван Марчук звертався до наївних мотивів, але, познайомившись із доробками авангарду та модернізму, знайшов початок "власного шляху у мистецтві".
Ним став "пльонтанізм" — авторський метод малювання й стиль у мистецтві, винайдений Марчуком. Слово походить від українського "пльонтати", тобто "плести". Цей термін знають у світі, у словнику міжнародного мистецтва він став визначенням системи творчого мислення та спостереження за світом.
Картини Марчука й справді ніби сплетені з тонесеньких ниточок кольору, вони немов об'ємні, а також неймовірно деталізовані. Такого ефекту вдається досягти спеціальним мазком, відтворити який нікому, окрім самого автора, майже не можливо.
Тонкі капіляри фарби створюють дивовижне мереживо, яке міниться й допомагає підсвічуватися відтінкам кольорів. Часто на полотнах створюється ілюзія додаткового освітлення, особливо у нічних пейзажах, де головна увага митця — на образі Місяця. Останні роботи Марчука гіперреалістичні.
Використовувати густі, як паста, фарби, художник почав, коли приїхав з США. Натомість і картини, які художник створював радянськими фарбами, досі зберігають мікрорельєф завдяки особливій техніці, що буквально оживлює пейзажі.
"Ну, я не стандартний художник… Як приклад: іде парочка в галереї. Каже: "Ет харашо, харашо, о-о-о, а ето бред сумасшедшего". Вищої похвали я й не хочу!
Мрія про музей
Іван Марчук віддавна мріє про власний музей. У 2005 році президент Віктор Ющенко обіцяв посприяти створенню музею, під майбутній музей навіть заклали капсулу, але за 17 років він так і не з'явився.
17 червня 2020 року Господарський суд Києва ухвалив рішення про стягнення 5,5 млн грн з ТОВ "Виставковий центр-музей художника Івана Марчука" на користь Київської міської ради через несплату оренди земельної ділянки.
У квітні 2021 року Київрада розірвала договори оренди на земельні ділянки, які у 2007 році віддали під будівництво Музею художника Івана Марчука. Офіційною причиною столична влада називає несплату оренди та невиконання умов щодо забудови. Сам художник називає винуватцем заборгованості державу, яка за цей час так і не виділила обіцяні кошти на будівництво.
У травні 2021 року мер Віталій Кличко заявив, що міська влада знайшла в історичній частині столиці приміщення для облаштування музею.
Війна — усі останні новини
- У колишній будівлі посольства США планують створити музей Івана Марчука
- Івану Марчуку — 86: думки художника про мистецтво, політику та жінок
- Художник Іван Марчук оприлюднив проєкт дизайн-концепції свого музею у Києві
- 10 геніальних українських художників, яких знає увесь світ
- Концерт Бочеллі у Києві: анімовані картини Марчука, українські артистки та скандал навколо локації
- Іван Марчук відкрив виставку своїх робіт у Чорногорії
- Картину "Золота ніч" Івана Марчука продали за рекордну для художника суму
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
