Чи буде болючою для Росії заборона на імпорт її нафти в ЄС, як російсько-українська війна змінила Італію та як вона в цілому змінює історію — про це і не лише журналістка Суспільного Олена Ремовська розповідає в огляді іноземних ЗМІ за тиждень.
ЄС домовляється про нафтове ембарго
Розрив нафтових зв'язків Європи з Росією можливий, але на ці зусилля треба час і, вірогідно, вони спричинять підвищення цін на пальне, дизельне та авіапаливо. Про це пише The New York Times, аналізуючи пропозицію президента Єврокомісії заборонити імпорт нафти з Росії. Цілі Європи зрозумілі: відмовити Путіну в отриманні доходів від продажу нафти на тлі війни Росії проти України. Видання цитує одного з експертів, який каже, що нині Європа платить Росії за нафту 310 мільйонів доларів на день.
Загальний дохід російського уряду від продажу цього палива зросте на 45% — до 180 мільярдів доларів.
Відрізати себе від російської нафти буде для ЄС складним завданням. Близько 25% сирої нафти в Європі надходить із Росії, але різні країни ЄС залежні від російської нафти по-різному. Наприклад, Іспанія, Португалія та Франція купують відносно небагато, тоді як Угорщина, Словаччина, Фінляндія та Болгарія — навпаки. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що угорська економіка не вистоїть без сирої нафти з Росії. У ЄС розглядають варіант дати Угорщині більше часу на відмову від російських енергоресурсів. The New York Times нагадує про те, що нафтове ембарго підтримала Німеччина, і цей факт, імовірно, неабияк посприяє ухваленню рішення на користь заборони.
Аналітики кажуть, що ембарго може спровокувати високу конкуренцію за альтернативні джерела нафти. Як пише видання, зараз потенційно доступним експортером нафти, яка найбільше підійшла б ЄС, є Саудівська Аравія. Ця країна, однак, не готова різко збільшити видобуток. Нафта з Ірану та Венесуели наразі — під санкціями.
Запитання, чи ембарго на російську нафту досягне мети — скорочення доходів Кремля — поки що залишається, пише The New York Times. Нинішня ситуація сприяє тому, щоб ціни на російську нафту зростали. За прогнозами, хоч її видобуток і скоротиться в 2022 році, загальний дохід російського уряду від продажу цього палива зросте на 45% — до 180 мільярдів доларів.
Читайте також: "Через напад РФ вплив на психічне здоров’я буде спостерігатися протягом десятиліть" — голова Бюро ВООЗ в Україні
Більше не друзі
Повномасштабна війна Росії проти України поклала край дружбі Рима й Москви. Видання Financial Times називає зміну Італією політики щодо Росії "одним із найбільших зовнішньополітичних зрушень у Європі за останні роки". Видання нагадує, як у 2015 році колишній італійський прем'єр Берлусконі пив разом із Путіним колекційне вино в окупованому Криму. "Хоч Берлусконі на той час уже був не при владі, ця поїздка відображала міцні зв'язки італійської політичної та бізнес-еліти з Росією", — йдеться у статті. Рим мав найтепліші та найдовші зв’язки з Росією серед столиць Західної Європи, і в минулому італійський уряд нерідко звинувачували в перешкоджанні більш жорсткій відповіді ЄС на агресію Москви.
"Ми хочемо миру чи ви хочете, щоб кондиціонер лишався увімкненим?"
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак, прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі зайняв жорстку позицію щодо Москви. Ще у грудні він применшував ризики вторгнення та застерігав від жорстких санкцій ЄС проти Росії, які могли б сильно вдарити по Італії. Але після 24 лютого Драгі — колишній голова Європейського центрального банку, допоміг розробити санкції проти центрального банку Росії та заморозити частину російських активів на суму 643 мільярди доларів. Також італійська влада арештувала супер'яхти та вілли російських олігархів на суму понад 1 мільярд євро.
Драгі засудив насильство російських військових щодо українців та закликав італійців бути готовими пожертвувати комфортом: "Ми хочемо миру чи ви хочете, щоб кондиціонер лишався увімкненим?" Рим пообіцяв не опиратися ембарго ЄС на російські енергоносії, якщо інші країни погодяться на нього.
61% італійців звинувачує Путіна у війні проти України, 17% звинувачують НАТО, ще 17% — не визначилися.
Так, італійські телеканали досі дають багато ефірного часу прихильникам Москви, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров навіть виступив в ефірі найбільшого приватного мовника Італії, що належить колишньому прем'єру Берлусконі. Але нещодавнє опитування показало, що 61% італійців звинувачує Путіна у війні проти України (17% звинувачують НАТО, ще 17% — не визначилися). Директор Інституту міжнародних відносин Наталі Точчі сказала FT, що "сталося щось незворотне". Хоч деякі з опитаних виданням експертів не виключають, що риторика італійського уряду може змінитися під впливом санкцій на економіку, більшість усе ж припускає, що тенденція до зменшення залежності від Росії в Італії не зникне і після війни.
Читайте також: Війна й посівна: чи буде в Україні і світі продовольча криза — думки фермерів, економістів та Мінагро
Новий фронт для російської дезінформації
Центральна та Східна Європа є новою мішенню для російської пропаганди, пише британський журналіст Вільям Нетрас в газеті The Telegraph. На його думку, регіон стає новим полем битви для Росії. З одного боку, Чехія першою відправляє танки Україні, Польща приймає понад 3 мільйони біженців. З іншого — за межами великих міст у цих та інших країнах регіону нерідко можна почути скептицизм щодо України та Заходу.
Третина словаків каже, що війну Росії проти України спровокував Захід.
Чотири п'ятих чехів вважають, що їхня країна більше нічого не має робити для того, щоб допомогти військовим зусиллям України, пише Нетрас. Третина словаків каже, що війну Росії проти України спровокував Захід. Також третина словаків заявила в опитуванні, що Україна винна в "геноциді Донбасу".
Нетрас також пише про велику кількість прихильників Росії серед ультраправих активістів країн Центральної і Східної Європи. Додайте до цього звичку жителів провінції ставити під сумнів все, що їм говорять найбільші ЗМІ.
Очільник чеських спецслужб попередив парламентарів про можливість проникнення до країни російських шпигунів — під прикриттям українських біженців.
Ще один момент — життя в Європі дорожчає, а на тлі цього до країн прибувають українські біженці, які змагаються з місцевими за роботу, проживання та послуги. Нещодавно очільник чеських спецслужб попередив парламентарів про можливість проникнення до країни російських шпигунів — під прикриттям українських біженців і з фальшивими документами. "Центральна Європа перебуває у стані підвищеної готовності щодо пропутінських сил ззовні та всередині", — йдеться в статті. Тому, пише Нетрас, потрібно діяти вже — у зв’язку з небезпекою, яку російська пропаганда може створити тут у довгостроковій перспективі.
Читайте також: Зруйнована "Мрія". Чи вигідно Україні відбудовувати знищений літак
Труни не йдуть до Москви
Жоден із "добровольців" армії Путіна не приїжджає з Москви, пише британська газета The Times з посиланням на український "Центр оборонних стратегій". Наразі Кремль зосередився на вербуванні для участі у війні жителів Сибіру та Далекого Сходу Росії. Для того, щоб зібрати потрібну кількість солдатів, Росія використовує пропаганду.
У російсько-українській війні майже немає загиблих з Москви чи Санкт-Петербурга.
Донині в Україні з російського боку воюють переважно військові з регіонів, віддалених від Москви. Так, підрозділ, який, вірогідно, скоював звірства в Бучі, базується під Хабаровськом, а це — понад 6 тисяч кілометрів від столиці РФ. За даними опозиційного російського видання "Медіазона", у російсько-українській війні майже немає загиблих з Москви чи Санкт-Петербурга. Більшість російських втрат — це військові зі Східного Сибіру та Північного Кавказу. Минулого тижня на тимчасово окупованій частині Херсонщини сталася сутичка між військовими з Бурятії та Чечні.
Як пише The Times, серед військових із Сибіру, яких Росія відправила воювати в Україну, — багато співробітників Міністерства з надзвичайних ситуацій. Водночас Далекий Схід Росії нині потерпає від пожеж. На оприлюднених нещодавно супутникових знімках програми спостережень ЄС Copernicus видно, що йдеться про територію протяжністю понад 11 кілометрів. Дослідники зміни клімату, яких цитує видання, припускають, що або в Росії буде більше руйнівних пожеж цього року, або Москва виведе співробітників та літаки МНС із України.
Читайте також: "Ми наблизилися до офіційної заяви: крім воєнних злочинів мали місце злочини проти людства" — посол США в ОБСЄ Карпентер
Уроки війни для світу
Як війна в Україні змінила історію — над цим розмірковує колумніст The Wall Street Journal Вільям Голстон. По-перше, вона поклала край дебатам про розширення НАТО. Навіть ті, хто ставився до перспективи розширення альянсу скептично, визнають, що агресія Росії робить це неминучим. Зокрема, найближчим часом в НАТО, вірогідно, вступлять Фінляндія й Швеція. По-друге, ця війна змінила Німеччину. Уряд цієї країни заявив про наміри збільшити витрати на власну оборону, а також зрештою погодився передати Україні важке озброєння. Третє — війна змушує Європу зменшити залежність від російських енергоносіїв.
Пріоритетною для Путіна виявилася не економіка, а прагнення втілити мрію про відтворення Російської імперії.
Російсько-українська війна також змінила деякі уявлення про геополітику. Вона, наприклад, спростувала віру в те, що в політиці домінують економічні міркування. Рішення Путіна піти війною на Україну призведе до рецесії в Росії і зниження рівня життя. Пріоритетною для Путіна виявилася не економіка, а прагнення втілити мрію про відтворення Російської імперії.
Вторгнення Росії в Україну також змусило США переключити увагу з протидії транснаціональним загрозам на перемогу в протистоянні великих держав. Голстон вважає, що питання зміни клімату, охорони здоров'я, глобальна бідність та міграція залишаться на порядку денному. Але в центрі уваги будуть загрози з боку Росії та Китаю. "Питання в тому, чи зробить президент Байден очевидний висновок", — додає Голстон. А саме — чи збільшить видатки на оборону та перепланує їх таким чином, аби ефективно протистояти загрозам на європейському та азіатсько-тихоокеанському фронтах.
Читайте також
"Я — лікар". Як українські цивільні медики рятують людей під обстрілами
"Хизуються і дістають пачку гривень": що розповідають місцеві про життя в Херсоні
