Як Захід може допомогти Україні перемоги в наступному етапі війни, як українці збирають на винищувач, як санкції вплинуть на безробіття в Росії та як Фінляндія наблизить НАТО до Росії — про це і не лише журналістка Суспільного Олена Ремовська розповідає в огляді іноземних ЗМІ за тиждень.
Макфол: Путін блефує
Захід не повинен відступати перед погрозами Путіна, вважає Майкл Макфол — колишній посол США у Росії та віднедавна — член міжнародної експертної групи при Офісі президента України, що оцінює результативність запроваджених проти Росії санкцій. У колонці для The Washington Post Макфол нагадує: українці здолали росіян у битві за Київ, але попереду — складніша битва за Донбас. Україні потрібна допомога Заходу. Наступний етап війни відрізнятиметься від попереднього: у степовій місцевості Донбасу українцям дуже потрібні танки та інша бронетехніка, а також далекобійна артилерія, реактивні системи залпового вогню, системи протиповітряної оборони та літаки. Україні також потрібні протикорабельні ракети, щоб протистояти російському флоту. Макфол пише: деякі лідери Заходу досі стривожені погрозами ескалації з боку Росії, а тому затягують із рішенням про передачу важкого озброєння Україні.
Читайте також: “Не можна змушувати народ жити так, як хочеться Путіну. Це війна проти Бога” — рабин Мейр Стамблер
Але, на думку дипломата, президент Росії блефує. Спершу він погрожував ядерною зброєю, але, за даними Макфола, так і не змінив статус боєготовності ядерних сил. Дипломат сумнівається і в тому, що Путін може застосувати тактичну ядерну зброю, оскільки, на його думку, це відштовхне від Росії більшість із тих країн, які досі підтримують із нею зв'язки — зокрема Китай.
Майкл Макфол також упевнений, що Росія не наважиться атакувати країни НАТО. Він нагадує: зараз Путін воює проти меншої та менш озброєної української армії, і навряд чи нападе на найбільший військовий альянс у світі. "Путін сердитий, він у розпачі, але він не налаштований на самогубство", — вважає Макфол.
Читайте також: "Відновлення України буде коштувати сотні мільярдів доларів" — інтерв’ю з міністром фінансів
Дипломат каже: вільний світ повинен забезпечити українців зброєю якісно і кількісно, аби вони перемогли на Донбасі. Саме ця перемога, а не боязкість, означатиме для НАТО і його союзників більшу захищеність. Поразка ж — навпаки.
"Купи мені винищувач”
А тим часом Україна пропонує небайдужим купити їй винищувач. Британське видання The Times присвятило статтю українській кампанії під назвою "Купи мені літак". На ролику, що з'явився на однойменному YouTube-каналі, чоловік, одягнутий у костюм льотчика, розповідає про те, що додатковий винищувач допоміг би йому захистити українців. "Дайте нам крила, щоб ми могли боротися за наше небо. Ким би ви не були — бізнесменом, ІТ-спеціалістом, актором чи співаком, якої б національності ви не були чи в якій країні не жили б — ви можете допомогти нам зупинити терор", — звертається він до глядачів.
The Times пише про те, що українські льотчики набули майже міфічного статусу, збиваючи десятки російських літаків, попри невпинні атаки Росії на українські аеродроми. Російські ВПС мають перевагу в чисельності й технологіях, але все ж їм не вдалося панувати в українському небі.
Читайте також: "Ми їх залякали, що станція взлетить": працівниця ЧАЕС про російську окупацію
The Times згадує також про "Привида Києва", який нібито збив більш ніж 10 ворожих літаків. "Якщо це правда, це — надзвичайний успіх для сучасного пілота", — пише видання.
Польща погодилася відправити Україні радянські літаки, але запропонувала США передати їх Києву. Відтоді процес не просунувся. Звірства Росії щодо мирного населення в Україні вплинули на рішення Заходу надіслати Києву важке озброєння, але не літаки. Тому українці звернулися з проханням купити їм винищувач. "Будь ласка, приєднайтеся до нашої боротьби за свободу", — йдеться в ролику.
Росіяни втрачають роботу
Через санкції безробіття в Росії може сягнути 8% до кінця цього року. Тобто зрости майже вдвічі, якщо порівнювати з лютим, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, пише Reuters. Видання цитує економістку Тетяну Орлову, яка каже, що найбільше постраждають "білі комірці" — співробітники іноземних компаній, що відмовилися працювати в Росії, а також працівники сфери роздрібної торгівлі.
Понад 600 компаній вже оголосили про вихід із Росії. Орлова підрахувала, що миттєвий ефект від цього — втрата близько мільйона робочих місць. Наприклад, у McDonalds в Росії працюють понад 60 тисяч співробітників, у Renault — 45 тисяч, в Ikea — 15 тисяч. Ще більше людей втратить роботу, якщо Захід реалізує ембарго на постачання нафти й газу.
Читайте також: "Наслідок жорстокості". За день країни ЄС заявили про видворення більше 100 російських дипломатів
За оцінками Світового банку, за межею бідності в Росії цього року можуть опинитися 2,6 мільйона людей. Санкції, запроваджені за агресію Росії проти України, також впливають на деякі країни Центральної Азії. Reuters цитує представника громади Киргизстану в Москві, який підтвердив скорочення робочих місць у деяких сферах, а також розповів, що подекуди роботодавці вже не виплачують зарплату.
Як пише видання, великий профіцит платіжного балансу в енергетичній галузі Росії, вірогідно, дозволить уряду платити допомогу з безробіття. Але економістка Тетяна Орлова вважає, що все одно на Росію чекає рецесія гірша, ніж у 1998 чи 2008 роках, і з більш довготривалими наслідками.
США шукають підхід до Індії
США шукають способи вплинути на позицію Індії щодо російсько-української війни. Індія — країна з населенням у майже півтора мільярда людей, не приєдналася до санкцій, не голосує проти Росії в ООН і продовжує купувати в неї нафту. Цього тижня президент США Джо Байден та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді поговорили по відеозв'язку. Як пише NPR за підсумками переговорів, країни "погодилися не погоджуватися щодо війни в Україні".
Читайте також: “Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів
Неназваний посадовець з Білого дому розповів, що США не хочуть вказувати Індії, що робити, але під час приватної розмови Байден попросив Моді не збільшувати обсяги нафти, яку Індія купує в Росії. Наприкінці березня стало відомо, що Росія пропонує Індії свою нафту з дисконтом у третину ціни. Як повідомляє NPR, у відповідь на зауваження США щодо купівлі енергоносіїв у Росії, що веде війну проти України, індійські посадовці наголошують, що їхня країна купує в Росії нафти менше, ніж Євросоюз.
Видання пише про те, що, з одного боку, Індія поділяє демократичні цінності США, з іншого — не хоче сваритися з Росією, бо боїться підштовхнути Москву до Пекіна (Індія та Китай є опонентами в регіоні). Індійський прем'єр Моді раніше цього тижня засудив масові вбивства в Бучі, але утримався від того, аби назвати, хто їх скоїв.
Фінляндія “мчить до НАТО”
Три місяці тому глава уряду Фінляндії Санна Марін називала "дуже малоймовірним" приєднання її країни до НАТО. Зараз Фінляндія "мчить до членства", пише The Economist. У квітні Марін повідомила фінам, що країна має ухвалити рішення щодо НАТО цієї весни. "Росія — не той сусід, яким ми її вважали", — додала прем'єрка. 61% фінів зараз підтримує вступ до альянсу, тоді як у 2019 році більш ніж половина населення була проти.
Фінляндія зберігала нейтралітет із 1948 року, коли підписала "договір про дружбу" з СРСР. Вторгнення Росії в Крим і на схід України у 2014 році підштовхнуло країну до активнішої взаємодії з НАТО — з 1994 року Фінляндія співпрацює з альянсом за програмою "Партнерство заради миру". Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року підштовхує країну до того, аби розглянути варіант повноцінного вступу до НАТО.
Читайте також: Фінляндія планує вступ в НАТО. Кремль погрожує. Чи зупинить це країну — пояснює фінський експерт
Очікується, що Фінляндія ухвалить рішення до саміту альянсу в Мадриді 29 червня. The Economist пише про те, що від моменту, коли країна подасть заявку на вступ, до безпосереднього приєднання Фінляндія буде дуже вразлива — Росія вже погрожує їй "серйозними військовими та політичними наслідками". Тому альянсу треба буде рухатися швидко.
The Economist зазначає, що на практиці ані в Фінляндії, ані у Швеції (яка поки що вагається щодо вступу в альянс) не буде проблем з інтеграцією в НАТО, оскільки обидві країни вже є більш сумісними з альянсом, ніж деякі фактичні члени цього союзу.
Також видання пише, що нині кордон НАТО з Росією — 1233 кілометри. Якщо Фінляндія приєднається до альянсу, він зросте вдвічі. "Іронія полягає в тому, що війна, розпочата Володимиром Путіним нібито для того, щоб тримати НАТО якомога далі, наблизить альянс до Росії ближче, ніж будь-коли раніше", — резюмує The Economist.
Читайте також
Угорський союзник Путіна лишається при владі. Що означає перемога Орбана на виборах
"Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати зброю" — інтерв'ю Зеленського
"Для цієї війни не було жодної причини. Путін просто збожеволів" — інтерв’ю з Борисом Філатовим
"Або ми будемо протистояти, або ворог не зупиниться" — глава Донецької області Павло Кириленко
