Фінляндія планує вступ в НАТО: чи зупинять її погрози Кремля — фінський експерт

Фінляндія і Швеція оголосили, що планують вступати до НАТО. Це питання має вирішитись уже в червні — на саміті Альянсу в Мадриді. Відмова від нейтральності та курс на приєднання до Альянсу знайшов відгук у фінському політикумі й суспільстві не в останню чергу на тлі війни Росії проти України. Кремль наголосив, що "у Росії з'явиться більше офіційно оголошених противників", якщо Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО.

Чи варто очікувати на те, що Росія може завадити Фінляндії визначати свій зовнішньополітичний курс і чому підтримка НАТО так разюче зросла в останні місяці — Суспільному пояснює експерт Фінського інституту міжнародних відносин Чарлі Салоніус-Пастернак.

Які кроки належить погодити фінському уряду найближчими місяцями, щоб країна долучилася до НАТО уже цього літа?

Починаючи з наступного тижня фінський парламент, зокрема його профільні комітети мають розпочати обговорення щодо безпекових питань. Насправді суть дискусій у тому, щоби обговорити членство Фінляндії в НАТО. Уряд та президент очікують від парламенту чіткого сигналу, що більшість парламентарів переконані, що Фінляндія таки має приєднатися до НАТО.

В останні місяці підтримка членства в НАТО зросла до близько 70%

Утім, для цього не потрібне формальне голосування. По суті, уряд та президент можуть ухвалити рішення самостійно, якщо дебати займуть занадто багато часу. Вони можуть оголосити: ми в курсі, що є парламентська більшість, тож ми можемо тепер офіційно оголосити, що Фінляндія приєднається до НАТО тощо.

Враховуючи скільки підрозділів РФ перебуває біля фінських кордонів, безпекова ситуація для нас спокійніша, ніж була — багато з них перекинули в Україну

Для цього немає якогось чіткого дедлайну. Прем'єр-міністерка Санна Марін заявила, що очікує рішення "упродовж найближчих тижнів". Але що може дещо повпливати на графік — це рішення Швеції. Вона може заявити, наприклад, що потребує додаткового тижня на залагодження питання, і щоби Фінляндія й Швеція могли голосити про своє рішення разом. Тоді фінський уряд та президент можуть сказати: "Гаразд, ми зачекаємо тоді до середини або кінця травня", наприклад.

Чи можна сказати, що ми є свідками суттєвої зміни в зовнішньополітичному курсі цих двох країн, які традиційно вважалися нейтральними?

Так, зміна дуже значна. З одного боку ця позиція нейтралітету часів Холодної війни була більш притаманна Фінляндії, але згодом стала аспектом зовнішньої політики і Швеції.

Застосування військової сили проти Фінляндії, гадаю, лишень укріпить фінів у підтримці курсу на НАТО

Водночас формально Фінляндію не можна вважати нейтральною від 1995 року, відколи вона стала членом Євросоюзу. Одним з пунктів угоди було, що країна бере на себе частину відповідальності за колективну безпеку. Однак не йшлося про членство в НАТО. Отже, політично й економічно Фінляндія була інтегрована в ЄС, а у військовому плані співпрацювала із усім заходом, по суті з НАТО. Тож членство в НАТО додасть для Фінляндії конкретні безпекові зобов'язання, як-от надавати й приймати військову підтримку, накладатиме певну відповідальність у галузі ядерної безпеки. З одного боку можна сказати, що це суттєвий крок, а з іншого — що це ще один логічний і поступовий крок.

Наскільки значна підтримка вступу Фінляндії до НАТО у фінському суспільстві? Чи вплинуло на неї повномасштабне вторгнення Росії в Україну?

Звісно, так. Варто зауважити, що від початку російської агресії в Україні Фінляндія ніколи не була нейтральною — адже вона частина ЄС і приєдналася до усіх його санкцій. Та й фінський уряд з 2014 року завжди відкрито засуджував поведінку Росії. Але так, фактор нинішньої війни сильно повпливав на громадську думку: якщо ще 20 років тому 60 або 70% фінів були категорично проти членства Фінляндії в НАТО, в останні місяці підтримка членства в НАТО зросла до близько 70%. Це величезна зміна, і саме вона спонукала фінських політиків порушити це питання. А потім долучилася і Швеція.

Читайте також: “Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів

Без фактора війни в Україні, гадаю, такої разючої зміни в громадській думці Фінляндії не сталося. Ситуація потроху почала змінюватися уже тоді, коли ми бачили масове скупчення російських військ біля українських кордонів, але 24 лютого стало переломним моментом.

Наскільки серйозно у країні сприймають російську загрозу на тлі заяв Фінляндії про наміри доєднатися до НАТО?

Фото та відеофіксація російської присутності неподалік наших кордонів радше сприймається як певна операція інформаційного впливу. Хоча я б не сказав, що ми ставимося до цього надто легковажно. Але враховуючи скільки російських військових підрозділів наразі перебуває біля фінських кордонів, безпекова ситуація для нас спокійніша, ніж була до того. Чому? Багато з них перекинули в Україну.

Читайте також: "Наслідок жорстокості". За день країни ЄС заявили про видворення більше 100 російських дипломатів

І завдяки українським збройним силам, чимало з них уже не повернуться. Тож це теж зменшило можливість Росії погрожувати Фінляндії. Звісно, фінський уряд стежить за усіма цими фото- й відеодоказами, які з'являються, але не можу сказати, що вони когось сильно турбують.

Чи реально, що Росія вдасться до провокацій на кордоні? Або спробує іншим чином вплинути на рішення Альянсу щодо прийняття Фінляндії?

Дослідники наразі сумніваються у реалістичності якогось масштабного наступу Росії тут, бо в Кремля для цього замало ресурсів. Але, звісно, точкове застосування невеликої військової сили можливе. Тоді логіка буде — створити певний заморожений конфлікт на зразок Грузії. Але таке застосування військової сили проти Фінляндії, гадаю, лишень укріпить фінів у підтримці курсу на НАТО. Ба більше, для НАТО теж важливо буде показати, що попри усі ці спроби інформаційних або інших операцій Росії проти Фінляндії та Швеції, вони бачать наміри РФ наскрізь і не ведуться на провокації.

Як останнім часом змінилися відносини Фінляндії та Росії? Адже у цих країн є спільні інтереси в Арктичній політиці.

Політика якої б партії Фінляндії ви не спитали, кожен вам скаже, що відносини Фінляндії та Росії сильно постраждали і вже ніколи не повернуться на ту точку, на якій вони колись були. Вони мають бути повністю переглянуті.

Наші відносини з РФ зараз переживають сильний шок. Сильніший, ніж у 2014-му

Хоча спільний кордон нікуди не подівся. Ми маємо взаємодіяти з нашими сусідами — є торгівля, є туризм. Чи повернеться усе це до такого стану, як раніше? Можливо. Чи піде купа часу на те, щоби фінські політики почали довіряти російським і домовленостям з ними? О, так. Чи є питання, які мають бути вирішені якнайшвидше, щоби знайти умови для співпраці у дослідженні арктичного простору? Можливо, але й тут буде складно.

Є ще й питання зміни клімату. Але знаєте, тут простору для взаємодії теж небагато. Тож хоча є спільний кордон з Росією і треба якось продовжувати співпрацю в окремих галузях, водночас наші відносини з РФ зараз переживають сильний шок. Сильніший, ніж у 2014-му.