“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів

“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів

“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів
Президент Франції Еммануель Макрон, 11 квітня 2022 року. Фото: АР

Перший тур президентських виборів у Франції завершився без значних несподіванок. Найпотужніший результат, як і в 2017-му продемонстрували чинний глава держави Еммануель Макрон та кандидатка від ультраправої партії “Національне об'єднання” Марін Ле Пен. Макрон отримав понад 28% голосів. Його суперниця — понад 23%. Обоє тепер змагатимуться у другому турі виборів 24 квітня.

Утім, на розклад французьких виборів вплинула війна Росії проти України. Так традиційно пропутінська кандидатка Ле Пен цього разу вирішила уникати публічної підтримки дій російського президента, а Макрону навпаки довелося виправдовуватися за надто часті контакти з Кремлем. Як оцінювати результати виборів у Франції і чого очікувати у другому турі? Пояснює Суспільне.

Як тлумачити результати виборів

І в Макрона, і в Ле Пен цього разу показники значно кращі, ніж п’ять років тому. Водночас нинішні вибори продемонстрували: колись найпотужніші партії Франції — правоцентристська Les Républicains та соціалістична партія більше не актуальні. Їхні лідери цього разу не дотягнули навіть до 5% порогу підтримки. Натомість виборці голосують або за майбутнє країни як інтегрованої в ЄС та власне, однієї з лідерок союзу, як на цьому акцентує Макрон, або ж підтримують націоналістів на чолі з Ле Пен, які декларують вихід Франції з НАТО і жорстко критикують механізми ЄС.

Останні, до слова, зміцнили позиції на цих виборах: якщо врахувати показники не лише Ле Пен, але й лідерів усього ультраправого блоку, загальна кількість голосів на їхню користь складе 30%.

“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів
Кандидатка у президенти Франції Марін Ле Пен виступає з промовою у своїй штаб-квартирі в день виборів у Парижі, 10 квітня 2022 року. Фото: АР
Читайте також: Угорський союзник Путіна лишається при владі. Що означає перемога Орбана на виборах

Головний євроскептик французького політикуму — Ле Пен, у промові після виходу в другий тур пообіцяла “повернути порядок у Францію” та “створити суверенну Французьку державу”. Макрон же, стоячи на фоні прапорів Франції та Євросоюзу заявляв про свою візію “об’єднаної Франції” як частини ЄС.

За останні тижні підтримка Макрона скоротилась на кілька відсотків ще й через відмову брати участь у передвиборчих телевізійних дебатах: частина виборців могла витлумачити це як певну неповагу. Крім того, напередодні виборів Макронові висунули звинувачення у шахрайстві та неефективному держуправлінні. З’ясувалося, що французький уряд щодо низки питань — серед яких, наприклад, вакцинна політика — консультували компанії, які вдавалися до схем несплати податків.

Ле Пен скористалася моментом і у передвиборчих виступах зробила акцент на внутрішньо економічних питаннях, які хвилюють французів: як жити в умовах зростання цін на енергоносії.

“Ще нічого не вирішено, і битва, яку ми вестимемо у найближчі 15 днів, виявиться вирішальною для Франції та Європи”, — заявив Макрон своїм прибічникам після першого туру. І справді, прогнози на другий тур не обіцяють аж настільки разючого відриву Макрона, як це було у 2017-му. Нині опитування громадської думки пророкують чинному лідерові 51%, а Ле Пен — 49%.

Читайте також: "Наслідок жорстокості". За день країни ЄС заявили про видворення більше 100 російських дипломатів

На хистку перевагу вплине й те, як віддадуть цього разу голоси прихильники інших кандидатів. Валері Пекресс від консерваторів заявила, що на Францію чекають “катастрофічні наслідки” у разі програшу Макрона. Лідерка соціалістів Анн Ідальго закликала підтримати саме чинного главу держави, аби “Франція не занурилась у ненависть”. Власне, майже усі кандидати, які визнали поразку у першому турі, вже закликали блокувати Ле Пен у другому. За винятком одного: лідер нової крайньо правої партії “Reconquête!” (“Відвоювання”) Ерік Земмур, відомий антиімігрантською й антимусульманською політикою, здобув лише 7% супроти прогнозованих 18% і вирішив підтримати Ле Пен. “Я багато у чому не згоден з Марін Ле Пен, а втім проти неї виступає людина, яка впустила у Францію два млн мігрантів”, — наголосив Земмур.

“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів
Нинішній президент Франції Еммануель Макрон зустрічається з виборцями, 11 квітня 2022 року. Фото: АР

Справжнім відкриттям цьогорічних виборів став Жан-Люк Меланшон: ультралівий кандидат запевняє, що Франції не місце в НАТО, а ще закликає обмежити ціни на енергоносії. У нинішніх перегонах він посів третє місце, і хоча й не закликав відкрито голосувати за Макрона, просив своїх виборців не підтримувати у другому турі Марін Ле Пен. Опитування Ifop свідчать, що половина прихильників Меланшона узагалі планує утриматися від голосування у другому турі.

Яку роль для виборів Франції відіграла війна в Україні

Війна яку Росія розгорнула проти України теж неабияк повпливала на розклад на французьких виборах президента — причому несподівано. Марін Ле Пен ніколи не приховувала симпатій до Путіна, виступала проти антиросійських санкцій і говорила про росіян як про “велику націю”. А щодо вступу України в ЄС запевняла, що “народи Європи цього не бажають”. Крім того, на політичну кампанію у 2017-му вона взяла 9 млн євро кредиту у банку росіянина Геннадія Тимченка.

“Об’єднана Європа” проти “суверенної Франції”. Макрон та Ле Пен — у другому турі виборів
Акція проти вторгнення Росії в Україну, Париж, Франція, березень 2022 року. Фото: АР

А тепер лідерка “Національного фронту” засудила агресію РФ та максимально дистанціювалась від “українського питання”. Також, нічого не говорила проти прийому біженців з України — попри традиційну антиімігрантську політику своєї партії. Взагалі головним акцентом кампанії Ле Пен цього разу були внутрішньоекономічні питання — і це виявилося вигідною стратегією, яка відгукнулася виборцям. Сам Макрон зі здивуванням зауважував: “Хто би сказав шість тижнів тому, що після початку війни в Україні мені на мітингах доведеться зосереджуватися на внутрішніх питаннях?”

Макрон ще напередодні війни сподівався запобігти їй, застосувавши “човникову дипломатію”. Він приїздив до Кремля із намаганням “зрозуміти Путіна” і відмовити його від повномасштабного вторгнення. “Гадаю, в цьому ми можемо погодитися з президентом Путіним: Росія — європейська країна. Той, хто вірить у Європу, мусить уміти працювати з Росією, щоб відшукати шляхи й засоби побудови майбутнього Європи та європейців”, — наголошував Макрон. Хоча й визнавав, що його зусилля на перемовинах не були надто вдалими.

Читайте також: "Нам потрібне коло держав, які готові впродовж 24 годин надати зброю" — інтерв'ю Зеленського

Утім, навіть з розгортанням Путіним війни, Макрон їх не полишив: заявив, що вважає обов’язком підтримання діалогу з російським президентом. А на звинувачення прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького у надто частих контактах з Путіним Макрон мав виправдовуватися, що “такі розмови допоможуть рано чи пізно досягнути мирної угоди”. Ба більше: Макрон закинув Моравецькому, як теж представнику ультраконсервативної правої партії, втручання у французькі вибори й начебто підтримку Марін Ле Пен.

Доволі ілюстративним епізодом для розуміння позицій різних кандидатів щодо війни в Україні була їхня реакція на фото- й відеодокази вбивств мирних мешканців Бучі. Макрон наполіг, що потрібна нова порція санкцій проти Росії, зокрема проти її нафтовидобувної та вугільної галузей. Ще більш рішучими у засудженні звірств російської армії були кандидати від “зелених” та соціалістів, які закликали до повного ембарго на російські енергоносії та збільшення постачання Україні летальної зброї.

А Ле Пен хоча й засудила жорстокість росіян у Бучі, втім, обережно натякнула, що “не має підтверджень, що особисто Путін дав наказ про масові вбивства”. Її колега з ультраправих — Земмур, наголосив, що судячи з останніх подій “Путін ганьбить образ своєї країни”. Хоча ще кілька років тому із захватом говорив, що “мріє про французького Путіна.” Водночас відповідальним за війну в Україні Земмур вважає НАТО, і хотів би вивести з Альянсу і Францію.

ЄС, НАТО та реформи

Переможну промову Макрон виголошував на тлі прапорів Євросоюзу. Власне, у його прихильності ідеї союзництва Франції та ЄС сумніватися не варто. Водночас Франція на чолі з Макроном неодноразово виступала проти політики розширення ЄС. Так у 2019-му Макрона критикували за те, що той заблокував початок переговорів про вступ до союзу Македонії та Албанії. А тепер на тлі того, як Євросоюз готується до обговорення надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, Макрон каже, що вести переговори про вступ до ЄС країни, яка перебуває у стані війни, неймовірно.

У 2019-му Макрон виступив з іншою гучною заявою: з приводу НАТО — про “смерть мозку Альянсу”. Маючи на увазі, що НАТО більше не є ефективним і не може впоратися із покладеними на нього функціями, а отже Європа має створювати власні безпекові альянси, незалежні від США. Через досить рішучі пропозиції реформ, а згодом і переймання на себе функції головного перемовника з Путіним від ЄС, світові медіа почали писати про претензії Макрона на статус нового європейського лідера, яким до відходу зі своєї посади негласно вважалась канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Читайте також: "Не буде так, що Росія щось каже, а ЄС перестає діяти" — голова представництва ЄС в Україні

Ле Пен планує вивести Францію з НАТО: про такі наміри вона заявляла у лютому. Мовляв, так Париж більше “не буде втягнутий у конфлікти, які є не нашими”.

Дейв Кітінг, позаштатний старший науковий співробітник Європейського Центру і кореспондент France 24 в Брюсселі наголошує, що перемога Ле Пен нині може стати більшою екзистенційною кризою для Європи, аніж у 2017-му. Вплине війна в Україні та зв’язки Ле Пен з Путіним.

“Франція — єдина значна воєнна держава в ЄС. Вона єдина має постійне місце в Раді Безпеки ООН та є єдиною ядерною державою-членом ЄС. Якщо Франція відмовиться від спроб запровадити санкції проти Росії, це стане ударом по всьому Заходу. Саме майбутнє Євросоюзу опиниться під питанням. Ле Пен більше не закликає Францію вийти з Євросоюзу: майже усі ультраправі в Європі припинили це робити після того, як побачили наслідки Brexit. Однак вона заявила, що хоче деконструювати ЄС зсередини і що найперший її візит як президентки буде саме до Брюсселя — щоби вимагати негайної роботи з перегляду договорів Євросоюзу”, — наголошує експерт.

За словами Жерара Аро, колишнього посла Франції в США, перемога Макрона у другому турі далеко не гарантована. За час президентства Макрон встиг провести низку реформ, знизити податки для компаній, запровадити новий закон для ефективнішої боротьби з тероризмом. А водночас виборці можуть пригадати йому і не до кінця виконані обіцянки, як-от щодо зниження безробіття до 7% (цьому завадила пандемія, хоча і так вдалося досягти найкращого результату з 2008 року), так і протести “жовтих жилетів”, які два роки тому охопили всю Францію.

“У 2017 Макрон був свіжим обличчям, йому ще не було чого втрачати. Тепер же він викликає сильну ворожість у значної частини населення, особливо у лівих виборців, які так потрібні йому для перемоги. Ле Пен провела доволі стриману кампанію, спрямовану на збільшення купівельної спроможності домогосподарств на тлі того, що інфляція стає всеохопною проблемою в країні. Вона увесь час уникала найбільш суперечливих аспектів своєї програми, і виглядала доволі помірною”, — зауважує Аро.

Читайте також

РФ робить з Маріуполя друге Алеппо та яка альтернатива "закриттю неба". Інтерв'ю Саманти Пауер

"Хто друг, хто партнер, хто продався і зрадив". Підсумки самітів НАТО, ЄС та G7 щодо України

"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Вони вважали, що скажуть: "Путін, поможи", а кажуть: "Путін, здохни". Як живе Охтирка під бомбами РФ

На початок