"Суддям небезпечно виїжджати гуманітарними коридорами" — правосуддя в Україні під час війни

"Суддям небезпечно виїжджати гуманітарними коридорами" — правосуддя в Україні під час війни

"Суддям небезпечно виїжджати гуманітарними коридорами" — правосуддя в Україні під час війни
Обстріляна будівля Харківського апеляційного суду 6 березня 2022, фото: Суспільне Харків

Як під час війни розглядають справи, що з судами на окупованих територіях та чи повернеться судочинство на звільнені території після війни — в матеріалі Суспільного.

Від початку вторгнення Росії, за даними Верховного суду, 20% українських судів опинилася під окупацією або в зоні бойових дій. В таких умовах забезпечити судочинство іменем України стало неможливо. Під час війни Конституція гарантує здійснення об’єктивного та незалежного правосуддя. Як і в мирний час, розглядати справи можуть виключно суди, а прискорений чи скорочений процес заборонені. Тому суди в Україні продовжують роботу.

Що із судами на окупованих територіях

Судочинства “під дулами автоматів” там немає. Парламент вніс зміни до закону і дозволив голові Верховного Суду застосувати принцип екстериторіальності. Тобто, переносити розгляд справ з небезпечних територій до безпечних та контрольованих Україною міст.

Читайте також: Як працює судова система під час війни. Інтерв'ю із головою Верховного Суду

"Ми визначили, що справи екстериторіально розглядаються в судах, які перебувають не в межах бойових дій і надто на тимчасово окупованій території. Тепер рішення будуть іменем України узаконені", — пояснив член комітету Верховної ради з питань правової політики Сергій Соболєв.

Скільки судів вже перенесли

Станом на 25 березня Верховний суд переніс 122 суди із 10 областей України: 47 судів на окупованій території, 75 — в зоні бойових дій. Тож, наприклад, справи господарського суду Миколаївської області розглядає господарський суд Одеської області, а Херсонська апеляція переїхала до Дніпра. Ось тут — актуальна карта Верховного суду, де зараз не працюють суди.

У перші дні війни, за словами голови Верховного суду Всеволода Князєва, доводилося переносити по 30-40 судів на день. Нині змінюють підсудність двом-трьом судам, та й то не щодня. Переносити справи до інших міст Верховний суд може тільки на час воєнного стану і 30 діб після. Хоча за необхідності цей термін можуть продовжити.

Як саме переносять суди

За безпекою судів наглядає Державна судова адміністрація. Вона ж або її територіальні управління звертаються до Верховного суду з проханням перенести той чи той суд і направляють відповідні матеріали.

До Верховного суду також можуть звертатися голови самих судів або збори суддів. За яким принципом обирають міста, куди переносять суди, пояснює Всеволод Князєв: "Ми оцінюємо навантаження в судах, аналізуємо відстань від населеного пункту. Так, щоб люди могли їздити безпечно: свідки, учасники процесу. Відповідно до цього обираємо оптимальний суд".

Але не тільки. Справи передають якомога ближче, але — рівноцінним судам. По-перше, суд має впоратися з навантаженням. По-друге, має бути необхідна кваліфікація та кількість суддів. Тобто, господарський суд Херсона перенести до Одеси можуть. А от Чернігівський апеляційний до, наприклад, Городища (містечко в Черкаській області, — ред.) — ні.

Читайте також: "Їм не вистачить століття, щоб відмитись від злочинів" — Верещук про війну, евакуацію та полонених

"Передаємо зазвичай до іншої області. Бо передати в ту ж саму область — є ймовірність, що міста чи села знову будуть захоплені", — пояснює Всеволод Князєв. Та навіть якщо суд змогли перенести, виникають труднощі із справами, каже Роман Маселко, член правління фундації DEJURE, яка займається судовою реформою: "Певна частина справ є в електронній формі. І тоді немає проблем з будь-якого суду отримати доступ до матеріалів. Але якщо це паперова справа, є проблема: фізично передати її зазвичай буває важко або й іноді неможливо. У таких випадках далі здійснювати правосуддя буде складно, поки не буде відновлено ті матеріали, які необхідні для продовження цього розгляду".

Нові позови потрібно подавати одразу за новою адресою. Якщо справу передають до іншої області, автоматично апеляційним до неї стає відповідний суд приймаючої області.

Що із суддями на тимчасово окупованих територіях

Механізм переведення застосували і до самих суддів. Їх тимчасово відправляють у відрядження до інших судів. Та не всі судді змогли покинути окуповані території. Доля багатьох з них досі невідома.

"Немає зв'язку із суддями Маріуполя. Немає зв’язку із багатьма суддями з Херсону, Херсонської області. Суддям іноді небезпечно виїжджати гуманітарними коридорами. Любов Харечко з Чернігівського апеляційного суду намагалася залишити окуповану територію разом із сім'єю. Коли дізналися, що вона суддя, окупанти розстріляли її машину. Вона загинула, її члени сім'ї у важкому стані", — говорить Всеволод Князєв.

Читайте також: "Якщо ти чуєш гул літака, значить, впаде дві чи три бомби," — історія сім’ї із Маріуполя

За його словами, на непідконтрольних територіях суддів розшукують, на них чиниться тиск.

Історії колаборації українських суддів з окупаційною владою вже ставалися — наприклад, так зробив у 2014-му суддя Валерій Чорнобук в Криму. Суспільне поцікавилося, чи перевіряють суддів, які тривалий час перебували на окупованій території. "Я сподіваюся, що вони будуть проводитися. Наразі це не регламентовано законом, але є право таке робити. Моя думка — це має бути за замовчуванням", — каже Роман Маселко.

Як зараз розглядають справи

За місяць війни українські суди винесли понад 150 тисяч рішень. У мирний час в аналогічний період ця цифра сягала 250-300 тисяч рішень. Рада суддів надала рекомендації як розглядати справи у воєнний час.

"Багато справ відкладаються. Банально — сторони не можуть брати участь з різних об'єктивних причин. Суди часто відкладають справи і слухають першочергові: пов'язані з криміналом, коли потрібно вирішувати питання про взяття під варту чи продовження тримання під вартою. Або термінові справи, пов'язані із обслуговуванням військових адміністрацій", — говорить Роман Маселко.

Читайте також: РФ робить з Маріуполя друге Алеппо та яка альтернатива "закриттю неба". Інтерв'ю Саманти Пауер

Також суди заохочують учасників брати участь у режимі відеоконференцій або ж проводити засідання без участі сторін. Це ж стосується і формату роботи суддів: "Іноді судді можуть бути в різних місцях з тих чи тих причин. І є рекомендація, щоб судді слухали засідання з різних місць. Це абсолютно нормально, це дозволяє не відкладати справу", — говорить Роман Маселко.

Через воєнний стан також обмежили і доступ до інформації: закрили судові реєстри, заборонили журналістам та громадським активістам відвідувати засідання, закрили інформацію про суддів.

Які справи не розглядають

Тимчасово через зміни до закону не розглядають такі категорії справ:

  • Якщо рішення стосується стягнень з компаній чи людей на окупованих територіях;
  • Якщо рішення стосуються стягнень на користь громадянина Росії чи підприємства у Російській Федерації.

"Зробили унікальну річ, коли знайшли формулювання, за яким фізичні чи юридичні особи, де власниками є громадяни Росії, не мають права подавати на стягнення на цей період часу. Це унеможливлює будь-які шахрайства з боку чорних реєстраторів та нотаріусів", — говорить Сергей Соболев.

Обмеження на розгляд діють під час воєнного стану. Після його скасування такі провадження розглянуть.

Що із запобіжними заходами

Окремої пильності в кримінальних справах вимагають запобіжні заходи, що обмежують свободу, — тримання під вартою, домашній арешт, тощо. Якщо їх не подовжити, обвинувачені можуть вийти на свободу.

Екстериторіально такі питання має розглядати приймаючий суд в іншому місті. Але якщо з певних причин справу не передали, держава передбачила особливу процедуру: "Коли неможливо звернутися до суду, рішення можуть приймати самі прокурори. А там, де є ухвали суду, але вони закінчуються, прокурори можуть їх продовжити", — пояснює Роман Маселко.

Що із в'язнями на окупованих територіях

Їх мали б евакуювати на підконтрольну територію, але інформації про це немає. У державній пенітенціарній службі Суспільному повідомили, що її ще збирають.

Який статус у засуджених, яких випустила на волю влада окупантів? За словами Соболєва, держава буде оголошувати їх в загальнонаціональний або міжнародний розшук.

Читайте також: "Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни

Якщо в'язні не тікали з місць утримання, то час, який Україна не контролювала території, ув'язненим додаватися не буде.

Що із амністією

Амністію в'язням в часи війни держава не пропонує. Закон, який би це надавав, депутати ухвалити не змогли, говорить Сергій Соболєв — надто велика ціна помилки. Виняток є для учасників війни на Донбасі:

"Вони можуть вийти на свободу, якщо скоїли незначні дії, які підпадають під дію кримінального кодексу, але в той же час не є надто небезпечними. Такі особи, маючи бойовий досвід, звільняються і йдуть одразу на передову".

Читайте також: Я готовий піти на все, якщо моя хода буде з нашим народом — інтерв’ю Зеленського

Що зі справами із державною таємницєю

“Було видано розпорядження: всі матеріали, які містять державну таємницю, мають бути знищені. Наскільки мені відомо, голови судів виконали вимоги закону ще до захоплення відповідних судів окупантами”, — каже Всеволод Князєв.

Як будуть повертати судочинство після війни

Після звільнення міст судочинство буде повертатися на місця. Ухвалювати це буде Верховний Суд, а процедура повернення і судів, і суддів буде дзеркальною до їх перенесення.

Та повернуться суди у звільнені міста тільки за належних умов. Є декілька критеріїв, говорить голова Верховного суду.

  1. Безпекова ситуація. Щоб суд повернувся до умовно Ірпеня, місто має бути під українським контролем — без обстрілів та з доступом до суду.
  2. Приміщення. Пошкоджені приміщення суду будуть відновлювати. Або Державна судова адміністрація буде надавати інші.
  3. Комунікації і судова охорона. Звичайно, в суді мають бути світло, інтернет, робочі комп’ютери, можливість відозв’язку чи запису судових засідань. Забезпечувати нагляд та порядок має судова охорона.

Читайте також

"Закінчиться війна — буде час і голитися": Данілов про загрозу Білорусі, зникнення Шойгу і фото ЗСУ

Продовольча криза і BMW без європейських заводів: як вторгнення РФ впливає на світову економіку

"Трагедію в Маріуполі я ні з чим не можу порівняти," — Сергій Тарута

"Ми — митна зона. Усі вантажі Росії заарештовані", — міський голова Могилів-Подільського

Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди