Як працює судова система під час війни. Інтерв'ю із головою Верховного Суду

Як працює судова система під час війни. Інтерв'ю із головою Верховного Суду

Як працює судова система під час війни. Інтерв'ю із головою Верховного Суду
Суспільне

Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України 20% судів опинилися під окупацією або поблизу активних бойових дій. Частина судових будівель зруйновані. Суспільне поспілкувалося із головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим про те, що відбувається із судами на окупованих територіях та як забезпечується судочинство під час війни.

Як забезпечується судочинство в умовах війни?

На сьогоднішній день 119 судів не працюють у зв'язку з агресією Російської Федерації. Частина з них — це 47 судів — розташовані на непідконтрольній території. Інша частина — в зоні активних бойових дій, і там теж неможливо безпечно здійснювати судочинство. Суди обстрілюються, приміщення руйнуються, сторони не можуть прийти до суду, працівники перебувають в небезпеці.

Парламент ухвалив закон, яким тимчасово дозволяється за розпорядженням голови Верховного Суду передавати підсудність з суду, в якому припинено здійснення процесуальних функцій, до іншого визначеного суду. На сьогодні прийняли 119 таких рішень. Це 20% судів. Тобто, 20% судів на сьогодні змінена підсудність.

Особливо болючими є питання щодо кримінального процесу. Це продовження строків тримання під вартою за особливо тяжкі злочини. Ми розуміємо: якщо цей строк не продовжимо, таких людей мають звільнити.

Який механізм передачі справ?

Матеріали готуються державною судовою адміністрацією (ДСА, — ред.) або її територіальними управліннями. Вони володіють ситуацією в області: де ведуться бойові дії, де більш безпечно. Також приймають рішення збори суддів або голови судів звертаються до Верховного Суду чи до державної судової адміністрації. Готуються відповідні матеріали.

Ми оцінюємо навантаження в судах — щоб воно дозволяло приймаючому суду переварити таку кількість справ. Аналізуємо відстань від населеного пункту, щоб люди могли їздити безпечно: свідки, учасники процесу. Відповідно до цього обираємо оптимальний суд.

Читайте також: Банки під час війни. Чи можна взяти кредит, поміняти валюту та зняти готівку

Не завжди вдається зробити це дуже близько. Бо часом є території, які частково окуповані, частково там ведуться бойові дії. То передаємо іноді і за 300 км, і більше. Але для того, щоб забезпечити можливість розгляду справ.

Чи враховується територіальний принцип?

Суди з великого міста намагаємося переносити теж до великого міста. Бо є певна специфіка як кримінальних, так і цивільних справ, які розглядаються у великих чи у маленьких містах. Крім того, у великих містах більше суддів. Тому передати десятки тисяч справ з великого міста до райцентру, де всього кілька суддів, неможливо.

Передаємо зазвичай до іншої області. Бо якщо передавати в ту ж саму, є ймовірність, що і ці міста чи села будуть захоплені. І якщо ми передаємо справу за підсудністю до іншої області, до такої справи апеляційним стає відповідний апеляційний суд тієї області.

Скільки в середньому рішень про перенесення судів ухвалюють щодня?

У перші дні ми переносили по 30-40 підсудностей. Бо дуже активно просувалися бойові дії. Потім воно зменшилось — по 2-3 суди в день. Зараз раз на два дні ми переносимо кілька судів.

А яка процедура поновлення судів на звільнених з-під окупації територіях?

Вона працює в зворотному порядку. Тим більше, що така практика у нас уже була. На тих територіях, які були звільнені в зоні проведення ООС, ми виносили розпорядження про відновлення судочинства в певних судах. Згодом ми відновили судочинство у всіх судах, де це було можливо.

Скільки судів зруйновано від початку війни?

32 будівлі суду зруйновані по Україні. Деякі з них просто знищені, там просто нічого не лишилося. Дуже зазнав пошкоджень Харківський апеляційний суд, який був щойно відреставрований. Це пам‘ятка архітектури, яку знищили гірше, ніж це робили фашисти під час час Другої світової війни. Бородянський міський суд повністю знищений, Ізюмський суд зазнав дуже великих пошкоджень. Покровський суд, Чернігівський апеляційний та багато інших судів мають серйозні пошкодження.

Які збитки завдані судовій системі через війну?

Наразі ніхто не підраховує ці цифри. На мій погляд, це десь до мільярда гривень. Це стосується приміщень, комунікацій, техніки. Важко ще порахувати, які пошкодження на тих територіях, де немає контролю нашої влади. Я знаю, що Херсонський апеляційний суд був пошкоджений. Але наскільки — інформації немає. Ця інформація буде узагальнюватися і збиратися після нашої перемоги. Впевнений, що Російська Федерація заплатить нам за все.

Що із суддями, які залишилися на окупованих територіях?

На сьогодні зв'язку немає із багатьма суддями з Херсонської області. Частина змогла виїхати, частина не встигла. Немає зв'язку із суддями Маріуполя. Там складна ситуація, немає мобільного зв‘язку. Ми хвилюємося за наших суддів, але ніхто не може нам допомогти навіть з'ясувати, живі ці судді чи ні. І там, де встановлюються гуманітарні коридори, суддям іноді небезпечно виїжджати з таких міст.

Читайте також: Що робити цивільним під час обстрілів — поради Міноборони, СБУ, ДСНС

Я можу навести приклад: суддя Любов Харичко з Чернігівського апеляційного суду. Вона намагалася залишити окуповану територію разом із'сім‘єю. Коли (окупанти, — ред.) дізналися, що вона суддя, розстріляли її машину. Вона загинула, її члени сім'ї у важкому стані у лікарні.

Чи були на непідконтрольних територіях справи, що містять державну таємницю?

Було видано розпорядження, і це передбачено відповідними нормативними актами: всі матеріали, які містять державну таємницю, мають бути знищені. Наскільки мені відомо, всі голови судів виконали вимоги закону ще до захоплення відповідних судів окупантами.

Інші матеріали містять певну інформацію, але це великий обсяг — десятки, сотні тисяч справ, які в такій ситуації вивезти було неможливо. Ми маємо приклад "Д/ЛНР", в яких залишилася багато судових справ — як кримінальних, так і цивільних. Окупанти не хотіли їх нам передавати, адже вони вважають, що російський суд має їх розглядати чи суд "Д/ЛНР", і не визнають нашу судову владу.

Читайте також: Я готовий піти на все, якщо моя хода буде з нашим народом — інтерв’ю Зеленського

Ми іноді звертались до міжнародних організацій, до Червоного Хреста, який нам дуже допомагав у випадку кримінальних справ. Коли особи утримуються на території України, а справа кримінальна на непідконтрольній, такі міжнародні благодійні організації допомагали нам у передачі кримінальних справ.

Як можна в цій ситуації покращити правосуддя?

Величезна подяка парламентарям. Вони вже вирішили багато питань через відповідні законодавчі зміни. І наразі готуються подальші зміни до процесуального законодавства. Зокрема мова йде про запровадження дистанційного розгляду справ. У Києві, наприклад, постійні повітряні тривоги. Наші судді перебувають у різних куточках міста, навіть пересування ускладнене і небезпечне. Але навіть із сховища, з укриття суддя зможе брати участь у розгляді справ дистанційно — по відеоконференції.

Чи справляється українське судочинство у цих обставинах?

Починаючи з 24 лютого і до вчора в Україні ухвалили 115 тис. рішень. Це означає, що суди продовжують працювати так, як це потрібно. Ті суди, в яких ситуація нормальна, розглядають усі справи, які до них надходять. Там, де ситуація небезпечна, — тільки термінові кримінальні та цивільні справи. За рік (у мирний час, — ред.) приблизно судами України розглядається 3 млн справ. За місяць — в середньому 250-300 тисяч.

Чи спілкувалися ви з європейськими суддями? Чи підтримують Україну? Чи будуть дії щодо Росії?

Міжнародна підтримка є дуже потужною. І я, й інші судді Верховного Суду провели велику кількість зустрічей з нашими партнерами. Особисто я зустрічався з головами Верховних Судів Європи, Вищих Рад Юстиції Європи — всі нас підтримують.

Ми просимо їх допомагати, переводити кошти на армію. Я знаю, що більшість суддів Європи перерахували пожертви на єдиний казначейський рахунок на підтримку нашої армії.

Читайте також: Продовольча криза і BMW без європейських заводів: як вторгнення РФ впливає на світову економіку

На сьогодні велика кількість Верховного Суду задіяна в отриманні гуманітарної допомоги. Отримують її у Польщі, перевозять через кордон. Це ліки, продукти, бронежилети, каски. І потім наші судді-жінки, які не задіяні у розгляді справ або не вступили до лав ТрО, розвозять гуманітарну допомогу туди, де потрібно.

За ініціативи Верховного Суду порушено питання щодо виключення Російської Федерації з усіх суддівських асоціацій, щоб вона не могла голосувати і приймати рішення щодо стандартів верховенства права, прав людини, і щоб не була включена до жодного керівного органу суддівських чи юридичних асоціацій. Наразі ці ініціативи підтримуються європейською спільнотою. Ми маємо зробити так, щоб Російська Федерація і російські суди відчули себе вигнанцями на міжнародній арені.

Читайте також

"Трагедію в Маріуполі я ні з чим не можу порівняти," — Сергій Тарута

"Якщо всі поїдуть, буде простіше нас захопити". Як Миколаїв живе із російською армією на підступах

Чи буде дефолт Росії та чи вигідно Китаю допомагати Кремлю

Вони вважали, що скажуть: "Путін, поможи", а кажуть: "Путін, здохни". Як живе Охтирка під бомбами РФ

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди