Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у Казахстані

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у Казахстані

Важливо
Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у Казахстані Алмати, Казахстан, 5 січня 2022 року. Фото: АР

Влада Казахстану, заручившись підтримкою союзників з ОДКБ,ОДКБ — організація колективної безпеки, яка існує з 1992 року і до якої наразі входять 6 держав — Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Вірменія почала силовий спротив протестувальникам. 6 січня перші військові частини Росії та Білорусі увійшли до Казахстану. Тепер вони мають сприяти казахським правоохоронцям у "розв’язанні ситуації, що розглядається як вторгення бандформувань, підготовлених з-за кордону".

Казахстан охоплений масштабними протестами від початку року: виступи проти підвищення удвічі цін на зріджений нафтовий газ, яким казахи заправляють свої автівки, швидко набули політичного значення. Спершу у західних, а тоді й містах по всій країні казахи почали виходити на протести з вимогою відставки уряду та повного відсторонення від влади першого президента незалежного Казахстану Нурсултана Назарбаєва78-річний Нурсултан Назарбаєв беззмінно очолював Казахстан упродовж майже 30 років. Сімейство Назарбаєва, вважають казахи, контролює практично усю економіку країни, зокрема і її нафтогазову галузь..

Станом на вечір 6 січня відомо про загиблих та поранених, однак здебільшого інформація надходить з офіційних органів та підконтрольних владі ЗМІ, точних даних про кількість загиблих та постраждалих серед протестувальників немає. Авіасполучення з іншими країнами припинене, по всій країні діє режим надзвичайного стану, не усюди працює інтернет і мобільний зв’язок.

Чого зараз хочуть протестувальники, чому протест не припинився попри те, що влада, здається, пішла на поступки? Чи означає рішення ОДКБ ввести свій контингент в Казахстан, що антиурядові виступи буде придушено найближчим часом, а мітингарів покарано? Суспільне відповідає на головні питання про ситуацію в Казахстані.

Казахстан здавався стабільною країною — чому там спалахнули протести?

Протести у Казахстані справді бувають нечасто, а настільки масштабних тут не було в останні десятиліття взагалі. У 2011 році казахи виходили на вулиці у невеличкому західному місті Жанаозен — з нього почалися виступи і цього разу. Тоді приводом для протестів теж були питання довкола пального: у протестах брали участь працівники нафтогазових структур. Вони вимагали підвищити їм зарплати, які були парадоксально низькими як для регіону, багатого на поклади нафти й назу. Однак тоді протест влада розігнала швидко й рішуче, із застосуванням зброї: 16 людей за офіційними даними загинуло, понад сотня людей зазнала поранень.

Тепер же приводом для протестів стало підвищення цін на газ з 60-70 до 120 тенге. Річ у тому, що газ тепер почали продавати на біржі і його ціна має відповідати ринковій. Необхідність цього кроку влада пояснювала так: до того продаж зрідженого нафтового газу був, як правило, збитковим для виробників. А ще у такий спосіб вона хотіла боротися з незаконною торгівлею зрідженим нафтовим газом.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Алмати, Казахстан, 5 січня 2022 року. Демонстранти зіткнулися з поліцією у найбільшому місті Казахстану та вийшли на протести приблизно в десяти містах країни

Стрімке зростання ціни доволі помітне для казахів особливо на тому ж заході країни, де попри ресурси рівень життя загалом нижчий, ніж в інших регіонах та, наприклад, у столиці Нур-Султані (хоча у порівнянні з українськими тарифами на пальне оновлена ціна на газ у Казахстані не виглядає аж такою значною: 120 тенге за літр — це лише 7,56 грн, а середня заробітна плата в Казахстані навіть трохи вища за українську). І справа не лише у приватних автівках. Узяти, наприклад, доставку продуктів: якщо вона передбачає перевезення товарів на значні відстані, то ціни на продовольство можуть теж сильно зрости.

Але обіцянки влади знизити ціни на газ до 50 тенге не зупинили протести. Вимоги швидко стали політичними, виступи охопили усю країну.

"Населення не почало різко довіряти чинній владі. Тому що більше 30 років біля керма перебувала одна особа — перший президент Казахстану Назарбаєв. У 2019 році він передав свої повноваження Касим-Жомарту Токаєву, але суспільство все одно ототожнювало Назарбаєва і Токаєва. Воно розуміло: Назарбаєв нікуди не пішов, він лишився і він відповідальний за те, що відбувається. Ймовірно, у частини населення настала втома від незмінного лідера", — пояснює Суспільному Юрій Пойта, керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network.

Його слова підтверджують і спостереження Рауля Упорова — мешканця Уральська, з яким вдалося поспілкуватися Суспільному попри проблеми зі зв’язком в Казахстані останніми днями.

"Справді, каталізатором стало підвищення цін. Але це лише каталізатор. Учора (4 січня, — ред.) я був на площі, і туди приходили люди, які взагалі вперше вийшли на мітинг. Вони казали: ми тут не через те, що газ подорожчав. Ми втомилися від корупції, від того, що цією країною керує одна людина. Нинішній президент Токаєв, зрозуміло, — просто "підсаджений" президент, який нечесно виграв ці вибори. Люди дуже рішуче налаштовані зараз", — розповів Упоров.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Президент Росії Володимир Путін з колишнім президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим, Санкт-Петербург, Росія, 28 грудня 2021 року

Якою була кінцева мета протестів і чому поступки влади не спрацювали

Протести продовжилися і після того, як 5 січня президент Казахстану Токаєв відправив у відставку уряд країни, і навіть після відходу з посади очільника Ради безпеки Назарбаєва — його місце посів сам Токаєв. Це було однією з основних вимог протестувальників, оскільки Рада безпеки — найвпливовіший орган країни, якому підпорядковуються усі силові структури країни та підзвітний навіть президент.

Наразі складно сказати, якою були головні, чітко сформульовані кінцеві цілі протестувальників. Протест у Казахстані — безлідерний. В умовах авторитарної влади в країні системно нищили опозицію, зокрема проти Мухтара Аблязова, лідера партії "Демократичний вибір Казахстану" висунуто низку кримінальних обвинувачень, він виїхав з країни.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: КазТАГ / Telegram

Повалений пам'ятник Назарбаєву

Що можна сказати напевно, нинішній протест — помітно антиназарбаєвський: про це свідчить і його головний лозунг: "Шал, кет!" (тобто "Старий, геть!"). У разі придушення протестів за цю фразу протестувальники швидше за все будуть притягнуті до відповідальності. За законом "Про першого президента" від 2010 року Назарбаєв має статус лідера нації — Єлбаси, а публічна образа його або членів його родини є кримінальним правопорушенням. Токаєв обіцяв ще під час своєї передвиборчої кампанії три роки тому системні економічні та політичні реформи, але дуумвірат Токаєв-Назарбаєв не сприяв демократичним змінам в країні.

Також протест міг відображати надії казахів на зміну традиційного для країни принципу розподілу влади в країні за родоплемінним принципом — на так звані жузи, зазначає Пойта: "Вони (жузи) можуть бути важливими, особливо для призначення у вищі органи державної влади. Але цю систему я радше назвав би радянською-пострадянською, коли визначальним чинником є особиста відданість, яким керуються при призначенні людей на посаду, а професійні якості не особливо беруть до уваги. Лідер, який приходить, формує команду під себе — часто з використанням своїх родичів, часто з використанням дворових друзів, однокласників, яким він довіряє. Тому що у цих пострадянських країнах не створені такі державні інститути, які би забезпечували функціонування держави незалежно від того, хто є першою особою".

За словами експерта, протест спрямований на повернення до конституції 1993 року, яка є суттєво більш демократичною порівняно з нинішньою. У ній ідеться про те, що президент має обиратися лише на два строки, а не бути довічним, а також не визначено статусу "лідера нації".

Мухтар Аблязов в інтерв’ю "Настоящее время" зауважує: навіть нинішній начебто відхід від влади Назарбаєва радше формальний: насправді влада, як і раніше, суттєво зосереджена в його руках.

"Назарбаєв не пішов. Коли він два з половиною роки тому оголосив, що йде з посади президента, я тоді зразу сказав, що це нісенітниця. І невдовзі наші люди в цьому переконалися. На цей момент він так само не пішов. Мене питають: "Він же полетів?". Так він у країні і не був: прилітав-відлітав. Але всі важелі управління, як і раніше, в його руках. Мені кажуть: "А пам'ятник йому знесли!" Ну за життя збудував – за життя знесли", — каже Аблязов.

Де нині перебуває Назарбаєв точно не відомо. Розслідувачі The Insider повідомляють, що за дивним збігом обставин секретний літак приземлився сьогодні у Дубаї — там у родини Назарбаєва є нерухомість.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Чоловік фотографує вікна поліцейського відділку, пошкодженого демонстрантами під час протесту в Алмати, Казахстан, 5 січня 2022 року.

ОДКБ вводить свій контингент в Казахстан. Значить, кінець протестам?

У перші дні протесту влада не спішила його розганяти: ймовірно, Токаєв побоювався повторення сценарію 2011 року у Жанаозені. А втім, вже 5 січня його позиція змінилась: силовиків відправили на "зачистку" протестів, 6-го вони заявили про "ліквідацію десятків нападників" в Алмати. Влада та державні ЗМІ повідомляють про сотні поранених з обох боків у різних містах Казахстану, а місцеве видання Vласть говорить про понад тисячу постраждалих. Хоча у низці міст були приклади, коли силовики переходили на бік демонстрантів.

Протест у Казахстані, за повідомленнями ЗМІ, виявився організованим попри відсутність лідерів: протестувальники рішуче захоплювали адмінбудівлі, зокрема резиденцію президента в Алмати, у соцмережах ширилися відео, як мітингарі спалювали військову техніку, стріляли по правоохоронцях. Влада швидко обернула цей факт на свою користь. У МВС Казахстану заявили про постраждалих від "рук неконтрольованого натовпу" силовиків та "акти вандалізму та мародерства, організовані провокаторами".

І вже 5 січня Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку — Вірменії, Росії, Білорусі, Таджикистану та Киргизстану — із "проханням надати допомогу Казахстану в подоланні цієї терористичної загрози". Попередньо Токаєв поговорив із Путіним та Лукашенком.

Наступного ранку перші білоруські й російські військові частини увійшли в Казахстан. Відповідно до заяви ОДКБ, вони мають допомагати виключно в охороні об'єктів стратегічного значення.

Читайте також: Хроніка подій у Казахстані.

"Наразі шансів у протестувальників немає. Протест буде придушено, але водночас підстави для нових протестів залишаються. Ситуація не розв’язана, навпаки — вона ще більше зав’язується, до цього ще й додається зовнішня інтервенція, а це серйозне приниження для казахів", — зауважує у розмові з Суспільним Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень.

Що буде далі? Семиволос вважає, що нині Токаєву найвірогідніше вдасться посилити свої позиції в Казахстані, хоча й у низці регіонів звучали заклики і до його відставки. Але наскільки йому вдасться стати лідером, який зможе об’єднати казахів, — велике питання. Так само, відзначає він, поки рано робити висновки про реальний відхід від влади Назарбаєва та його команди. Утім, політичні зміни неминучі.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Президент Казахстану Токаєв під час заяви в Нур-Султані, Казахстан, 5 січня 2022 року. Він заявив, що бере на себе керівництво Радбезу, який очолював Назарбаєв.

"Токаєв повноцінно відсторонить від влади попередників — про це вже свідчить тотальна заміна представників силового блоку. Водночас Токаєв є і був несамостійним, він довгий час був другим, і це диктує стиль його поведінки. Він може поміняти патрона — наприклад, Назарбаєва на Путіна, але це погана ідея для нього, вона нікуди не приведе, не створить з нього лідера у Казахстані", — наголошує експерт.

Читайте також: Протести через газ, захоплення будівель, клич до ОДКБ: головне про 5 день протестів у Казахстані

"Чи будуть якісь політичні зміни, якщо прийде до влади нова політична еліта? Я думаю, що це малоймовірно. Це досить тривалий шлях. Я гадаю, декілька разів має змінитися політична еліта, тоді поступово буде сформовано такий режим, який буде більш ефективно реалізовувати й представляти інтереси суспільства. На цьому шляху, я гадаю, наразі перебувають усі країни пострадянського простору. І це доволі складно зробити зокрема через внутрішні проблеми, корупцію тощо", — пояснює Юрій Пойта.

Ситуацією в Казахстані може скористатися Росія та Китай?

Росія, для якої Казахстан є одним із найближчих партнерів, спершу намагалась не коментувати події в Казахстані. Однак надвечір 5 січня телефонні консультації з Токаєвим провели Володомир Путін та Олександр Лукашенко, а наступного дня якраз військові частини Росії та Білорусі першими увійшли до Казахстану з "миротворчою" місією. Для Росії політична дестабілізація — потенційна можливість зміни влади в Казахстані — мала несприятливий ефект: Кремлю було доволі зручно й звично домовлятися з чинною верхівкою Казахстану.

"Казахстан є членом усіх міжнародних організацій за керівної участі Росії — як економічних, так і військово-політичних. Причому в деяких організаціях він бере участь навіть тоді, коли це йому невигідно — наприклад, у Євразійському економічному союзі. Водночас деякі речі, які проводить Казахстан у внутрішній та зовнішній політиці, не подобаються російському керівництву. Якщо це внутрішня політика, це перехід на латинську графіку казахської мови, збільшення статусу казахської мови в державних інституціях, збільшення кількості казахськомовних шкіл, перегляд політики пам'яті щодо ролі Радянського Союзу", — уточнює Юрій Пойта.

Але тут теж не все так просто. Російський аналітик, спеціаліст з країн Центральної Азії Аркадій Дубнов зауважує, що введення "миротворчих" російських військ в Казахстан для врегулювання ситуації може бути лиш такою собі "ширмою" для військової присутності на території країни, яку дехто з представників влади РФ вважає "исконно русской территорией". І складно передбачити, як казахи реагуватимуть на цей факт.

Ще один важливий для Казахстану сусід — Китай — доволі обережно висловився про протести: мовляв, це — виключно внутрішні справи Казахстану. Водночас відносини з КНР для Казахстану пов’язані зі стосунками з Росією: останній посилення зв’язків азійських сусідів не подобається, оскільки "вибиває" Казахстан з осі її впливу.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Демонстрант несе поліцейський щит перед поліцією під час протесту в Алмати, Казахстан, 5 січня 2022 року.

"Відносини Казахстану з Китаєм можна охарактеризувати так: китаєфільство у верхівці і китаєфобія в низах. Політична еліта зацікавлена у розвитку відносин з Китаєм для отримання фінансування, технологій, кредитів для підвищення свого статусу. Водночас у суспільстві є серйозні антикитайські настрої, і антикитайські протести проходять кілька разів на рік. Ці протести, ймовірно, неофіційно підтримуються з боку Росії — це видно по заявах російських експертів, по тональності російських ЗМІ", — додає Юрій Пойта.

Токаєв, до речі, звертаючись до ОДКБ за допомогою, назвав протести в своїй країні "результатом зовнішньої агресії". Чиє втручання він мав на увазі, не уточнив, однак українські експерти зауважують, що повністю відкидати таку потенційну можливість не варто. Водночас заходу навряд чи така "спецоперація" була б вигідною.

"Сумніваюсь, що Захід має достатньо ресурсів та впливу в Казахстані для проведення подібної операції. Центральна Азія затиснута між РФ та КНР, натомість США та Європа мають обмежений доступ до регіону. Після фіаско в Афганістані в частини західної політичної еліти цілком могла сформуватися своєрідна "алергія" на центральноазійську проблематику. На мою думку, якщо й шукати винних у кризі поза межами Казахстану, то ними будуть скоріше геополітичні опоненти Заходу – а саме Російська Федерація", — наголошує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула.

Якою є позиція України?

Жодних офіційних заяв на підтримку протестувальників або влади наразі немає. Ключовим питанням в МЗС назвали безпеку українців, які проживають в Казахстані і тим, які мають труднощі з поверненням на батьківщину через скасування авіарейсів.

Читайте також: Правозахисники закликали українську владу підтримати народ Казахстану

Чи відчує ще якось на собі якось Україна наслідки протестів у Казахстані? Цілком ймовірно: експерти попереджають про можливі проблеми із постачанням пального з Казахстану та подальше підвищення цін на нього. За даними Держстату, за січень-жовтень 2021 року в українському імпорті із Казахстану енергоносії та паливо складали 66%. Але є й певною мірою позитивні тенденції, які Україна могла б використати на свою користь. Юлія Осмоловська, виконавча директорка інституту безпеки Східної Європи, в ефірі Українського радіо зауважила: через те, що нині Росія змушена частину своїх ресурсів направляти для "допомоги" Казахстану, Україна на певний час може "випасти" з фокусу її уваги.

"Для Росії це створює дійсно незручну ситуацію, тому що вона має розпорошувати свої ресурси не тільки на ситуацію довкола України й Білорусі, але вже і на досить далеку відстань — до центральноазійської країни. Там свого часу військовий контингент був частково "оголений", оскільки частина військ була перебазована ближче до українських кордонів. Це робить конфігурацію сил для Росії несприятливою, і ми можемо очікувати, що за умови організованого тиску наших західних партнерів на РФ зараз ми зможемо використати цей момент. Він є більш сприятливим, ніж коли США вели переговори з РФ в умовах, коли вона зосереджена фактично лише на Україні і контролює рівень військової напруги на наших кордонах", — зауважує експертка.

***

Ситуація в Казахстані розвивається швидко і усе ще на багато питань дати чітку відповідь поки що складно, як-от: що насправді змінять ці протести у житті казахів? Чи довгостроковими виявляться показні зміни, як зменшення цін на газ та їхнє державне регулювання на найближчі півроку і нібито відсторонення від влади лідера нації Назарбаєва? Та чи немає ризику, що Токаєв і ті, хто залишиться при владі за сприяння "миротворців" ОДКБ, зможуть ще міцніше "закрутити гайки", що згодом стане приводом для нової хвилі протестів.

Газ, "допомога" ОДКБ і надії повалити авторитаризм. Що відомо про протести у КазахстаніФото: АР

Співробітники поліції затримали демонстранта під час протесту в Алмати, Казахстан, 5 січня 2022 року.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди