Увечері 4 жовтня стався глобальний збій у роботі Facebook, Instagram і WhatsApp. Мережі не працювали впродовж шести годин. У цей час користувачі перейшли у Twitter, де скаржилися на хвилювання щодо подальшої долі сервісів та ймовірної втрати персональних даних.
Соціальними мережами регулярно користуються щонайменше 60% українців (26 мільйонів). Цифри опублікувала компанія GlobalLogistic на початку 2021 року. Як соціальні мережі впливають на приватне життя та здоров’я людини – пояснює Суспільне.
Позитивний вплив соцмереж на повсякденне життя
Завдяки соцмережам та месенджерам мільйони людей щодня можуть спілкуватися з родиною та друзями, які живуть за тисячі кілометрів. Ця опція набула особливої цінності під час карантинних обмежень та закритих кордонів через пандемію коронавірусу.
Facеbook, Instagram та інші виступають своєрідною платформою, де кожен може висловитися і бути почутим. Це важливо для маргіналізованих груп населення, які мають змогу знайти однодумців у соцмережах і обмінюватися ідеями. Також соцмедіа стали платформою розголосу про злочини та дискримінацію. Наприклад, у 2017 році саме завдяки соціальним мережам суспільство дізналось про масштаби проблеми сексуальних домагань – люди розповідали про пережитий досвід, використовуючи хештег #meetoo. В Україні ще раніше з'явився хештег #янебоюсьсказати.
Тож сучасні соцмедіа вже не є виключно розважальними платформами, адже можна поширювати оголошення та новини, навчальну інформацію, просувати власний бізнес.
Читайте також: Ексспівробітниця Facebook розповіла у Сенаті про зловживання в компанії. Цукерберг відповів
Чому розвивається залежність
Коли людина викладає допис чи фото у будь-якій із соцмереж, вона заздалегідь не знає, якою буде реакція друзів. Невідомість і можливість бажаного результату у вигляді великої кількості лайків чи схвальних коментарів мотивують повертатися до соцмереж. Це відбувається за рахунок активації системи винагород у мозку. Вивільняється нейромедіатор дофамін, який викликає почуття щастя й ейфорії під час таких процесів, як закоханість, заняття сексом, споживання їжі та прийом наркотиків. Саме дофамін підштовхує наркозалежного шукати можливість повторити той чи інший вид задоволення. Подібний механізм спрацьовує і у користувача соціальних мереж.
Фото: UnsplashВплив на сон і психічне здоров’я
Залежність від соцмедіа призводить до того, що людина більшість часу проводить в мережі, нехтуючи реальними контактами з родиною і друзями, відвідуваннями різноманітних заходів, подекуди сном. Науковці із університету Глазго показали, що надмірне захоплення соцмережами (понад 5 годин на добу) може призвести до затримки сну, депресії, часом втрати пам’яті.
Науковці із університету Cоунсі опублікували оглядове дослідження у журналі Plos One, де довели, що чим більше часу протягом дня людина користується Facebook, тим стає менш задоволеною власним життям. Зокрема через почуття заздрості: ми поширюємо інформацію про власні успіхи, не показуючи, як багато зусиль і праці докладаємо щодня, аби "бути успішними". Це показує викривлену дійсність, і користувачі, які цього не усвідомлюють, почуваються так, ніби їхнє життя непорівнюване з іншими в соцмережах. Неконтрольована заздрість може стати причиною депресії у активних користувачів Facebook. Це довели автори статті для журналу Computers in Human Behavior.
Читайте також: Учені вперше використали імплант у мозку для лікування депресії: є перші результати
Окремий механізм, який може додатково посилювати почуття депресії, – синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ fear of missing out). Йдеться про страх пропустити щось важливе. Людина повертається до соцмереж, аби дізнатися останні новини про друзів, і переживає через те, що інші нібито мають більш наповнене подіями і веселе життя.
Занижена самооцінка
Соцмережі спотворюють сприйняття зовнішності. Facebook, Instagram і Snapchat дають можливість накладати на фото фільтри, завдяки яким будь-яка людина може мати інакший вигляд. Науковці із Гарвардської медичної школи Мак Лін стверджують, що підлітки, які є активними користувачами соцмереж і водночас проходять період статевого дозрівання і гормональних перебудов, найбільше страждають від "розриву", який створюють фільтри між реальністю та зображенням на екрані. Це сприяє розвитку депресії, яка підсилює імпульсивну, тобто швидку і необдуману поведінку. Зумовлено це і тим, що у підлітків недостатньо розвинені лобові частки мозку, які відповідають за стримування емоцій.
Соціальне життя
У дослідженні опублікованому у Journal of Social and Clinical Psychology автори доводять, що використання соцмереж збільшує, а не зменшує відчуття самотності. Зменшення кількості часу, проведеного в месенджерах чи стрічці новин, допомагає почуватися менш самотніми та ізольованими. Це покращує добробут загалом.
Науковиця Робін Дунбар у статті для британського The Royal Society Publishing показала, що більша кількість друзів у соцмережах насправді не пов’язана з покращенням соціального життя. Є обмежена кількість дружніх зв’язків, з якими наш мозок може впоратися. Цифра дещо варіює від людини до людини, але не перевищує двох десятків. Крім того, час, проведений із віртуальним другом, не має такого ефекту, як вихід до кафе чи парку із реальним.
Фізичне здоров’я
Почуття самотності пов’язане з проблемами із психічним здоров’ям. Це може впливати на фізичне самопочуття людини й, у особливо складних випадках, призводити до ранньої смерті. Науковці з Канади у 2017 році проводили дослідження серед студентів університетів і коледжів провінції Онтаріо. Вони довели, що студенти, які проводили в соцмережах понад 2 години щодня, оцінювали своє здоров’я як "погане у порівнянні з іншими".
Як цьому зарадити
Вчені із Пенсильванського університету у статті для Journal of Social and Clinical Psychology довели, що самоконтроль допомагає знизити негативний вплив соціальних медіа на психологічне здоров’я людини. Вони поділили 143 студенти на дві групи. Одним дозволили користуватися Facеbook, Instagram і Snapсhat так, як раніше, а інших попросили обмежити час, проведений у згаданих соцмережах, до 10 хвилин на день на кожну. Через три тижні студенти із другої групи доповіли про значне зниження рівня депресії та почуття самотності. Тому важливо усвідомити, скільки годин ви витрачаєте на соцмережі. Скорочення часу, проведеного в мережі, може сприяти поліпшенню настрою та психічному здоров’ю.
Сила волі – вичерпний ресурс, тому наприкінці дня, коли людина втомлена, самоконтроль може послаблюватися. Можна вимкнути передачу даних на смартфоні або застосувати програми, які допомагають відслідковувати і контролювати кількість проведеного у соцмережах часу.
Читайте також
- Як попередити появу деменції та як піклуватися про хвору близьку людину
- Осіння депресія: чому вона виникає і як цьому завадити
- У чому небезпека мультизадачності та як позбутися звички робити кілька справ одночасно
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
