"Злив" і "контргра трьох спецслужб". Результати розслідування ТСК у справі "вагнерівців". Головне

"Злив" і "контргра трьох спецслужб". Результати розслідування ТСК у справі "вагнерівців". Головне

Важливо
"Злив" і "контргра трьох спецслужб". Результати розслідування ТСК у справі "вагнерівців". Головне Фото: Суспільне

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів держвлади та інших осіб проти суверенітету України 10 вересня оприлюднила результати розслідування у справі "вагнерівців".Приватна військова кампанія "Вагнер" – російська військова структура, що комплектується найманцями, створена 2013 року. "Вагнерівці" брали участь у війні на Донбасі. У липні 2020-го року 33 учасників ПВК затримали в Мінську, але попри прохання про екстрадицію в Україну, їх віддали РФ. Українські журналісти повідомляли, що українські спецслужби понад рік готували операцію щодо затримання "вагнерівців" На думку ТСК, у плануванні та роботі щодо затримання членів ПВК "Вагнер" у липні 2020-го, були "недоліки". Нагадаємо, що тоді 33 учасники ПВК затримали в Білорусі, і 32 з них екстрадували в Росію, а не в Україну.

Суспільне стрімило наживо брифінг після засідання. Брифінг провела глава ТСК Мар'яна Безугла ("Слуга народу"). Вона розповіла про висновки, яких дійшла комісія. Суспільне наводить головні тези.

Що сказала Безугла:

ПВК "Вагнер" повністю координується владою РФ, навіть під час приватних замовлень, а "ще на етапі збору інформації по цих людях деталі стали відомі Росії". 33 учасники ПВК брали участь у війні в Сирії, понад 20 з них брали участь у війні на Донбасі.

У 2018 році українська розвідка почала активно збирати інформацію про учасників "Вагнера". На фейковому сайті Головне управління розвідки Міністерства оборони вело співбесіди для того, "щоб отримати інформацію про те, як діють ПВК і хто бере в них участь". Цей спеціальний захід був завершений 6 липня 2020 року.

У липні до ГУР МО звернулася СБУ, і виникла ідея щодо того, щоб спробувати витягти частину осіб, які, як припускали, брали участь у збройних конфліктах, у першу чергу на Донбасі. Відповідно до ініціативи СБУ, у липні був відкритий "спеціальний захід".

Ніхто із західних країн не брав участь у "спецзаході". "Це був суто український спеціальний захід".

Читайте також: Українські розвідники розповіли, як викрили групу "вагнерівців"

За задумом ГУР і СБУ, по прибуттю в Стамбул "вагнерівці", що летіли з Москви, мали бути затримані, "враховуючи їхню участь в сирійській операції". Кооперації з Туреччиною також не було. Але оскільки були коронавірусні обмеження, цей сценарій змінився на літак з Мінська в Стамбул.

"Вагнерівців" нібито могли використати для дестабілізації Білорусі. Спецслужби РБ і РФ не перебували у співпраці.

Через політичну ситуацію в Білорусі (протести після виборів президента, – ред.) відбулась "контрвзаємодія спецслужб України, Білорусі і Росії". Безпосередньої кооперації спецслужб Білорусі і Росії не передбачалося, тому вийшов такий трикутник.

Для РФ це (повернення "вагнерівців" з Мінська в РФ) було провокуванням України, щоб "дискредитувати наші спецслужби. Частково у них це вийшло". І Росія, і Білорусь знали про підготовку до затримання і збір інформації українською розвідкою ще на самому початку.

Українські спецслужби мали бути готові до такого сценарію. "Щодо того, хто злив – це питання має кілька відповідей. Поінформованість ФСБ була уже на етапі документування цих осіб. Це вже у 2018-2019 роках... Вони (спецслужби України – ред.) мали це передбачити. Тому у нас питання, чому було прийняте таке рішення для проведення".

Зеленський говорив із Лукашенком після затримання "вагнерівців" і просив про екстрадицію.

Люди, які перебували на той час в СБУ та ГУР, – більше не на посадах.

Не зважаючи на те, що Порошенко проігнорував засідання, "ми зробили висновок, що він захід (операцію загалом – ред.) ініціювати не міг".

Складу злочину щодо зриву, відміни заходу не бачимо. Щодо того, що про це (спеціальний захід щодо плану з затримання "вагнерівців" — ред.) стало відомо як білоруській спецслужбі, так і Російської Федерації, й в який час — звісно, ТСК звернеться до правоохороннних органів, щоб розслідування у цьому напрямі було активізоване і буде прицільно контролювати. "Зрозуміло, що були авантюрні рішення, що призвели до такої ситуації. Добре, що не призвело до катастрофи і міжнародної ізоляції".

"Я б не назвала це провалом, це був не успіх".

Зазначимо, що засідання було закритим, частину депутатів не пустили. На засіданні заслухали керівника Головного управління розвідки.

Оновлено: Як повідомляє кореспондентка Суспільного, наступне засідання пройде у понеділок, 13 вересня, у першій половині дня. У ТСК додали, що продовжать засідання 13 вересня з причини, що сьогоднішнє тривало близько 6 годин.

Що відомо

  • 29 липня 2020 року біля Мінська затримали 33 членів ПВК "Вагнера".
  • Україна заявила, що серед "вагнерівців" було 28 осіб, причетних до військових злочинів на Донбасі і СБУ зібрала достатньо доказів. Офіс генпрокурора направив до Білорусі офіційний запит про екстрадиційний арешт затриманих "вагнерівців". Відповідь ОГПУ не отримав.
  • За тиждень після українського запиту Білорусь віддала 32 "вагнерівців" Росії. В Офісі президента сприйняли це "з прикрістю". Пізніше Путін назвав розміщення "вагнерівців" у Білорусі "спецоперацією США".
  • Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що українські спецслужби понад рік готували операцію із затримання "вагнерівців". Задля цього їх виманили до Білорусі. Проте, за словами журналіста, на нараді в Офісі президента силовики повідомили про фінальну стадію спецоперації, їх попросили відкласти її на кілька днів, після чого вона провалилася.
  • У СБУ та в Головному управлінні розвідки спростували свою причетність до підготовки цієї спецоперації, а керівник Офісу президента України Андрій Єрмак назвав заяви "спланованою дезінформацією". 14 вересня 2020 року біля будівлі Верховної ради влаштували акцію з вимогою створити тимчасову слідчу комісію для розслідування справи "вагнерівців".
  • Пізніше лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко заявив, що санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання бійців так званої приватної військової компанії "Вагнера" під час перебування верховним головнокомандувачем у 2018 році.
  • 15 березня Рада зареєструвала проєкт щодо створення ТСК у справі "вагнерівців" та "плівок Суркова".
  • Український парламент 19 травня створив ТСК з розслідування можливих злочинів представників державної влади, що сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності України, проте опозиційні фракції "Голос", "Батьківщина", "Європейська солідарність" не дали в неї своїх представників. Зокрема, "Голос" і "Європейська солідарність" наполягали на створенні ТСК, яка має розслідувати виключно "справу вагнерівців".
  • 6 липня тимчасова слідча комісія Верховної ради, яка розслідує справу "вагнерівців" призначила секретаря.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди