"Комп'ютер хабарів не бере": Шкарлет про корупцію, вакцинацію освітян і "університет майбутнього"

"Комп'ютер хабарів не бере": Шкарлет про корупцію, вакцинацію освітян і "університет майбутнього"

"Комп'ютер хабарів не бере": Шкарлет про корупцію, вакцинацію освітян і "університет майбутнього" Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки України, фото: УНІАН

Міністр освіти Сергій Шкарлет не довіряє міжнародним рейтингам університетів, боротьбу з корупцією в освітніх закладах бачить у діджиталізації та не виключає обов’язкової вакцинації для освітян. Шкарлет також заявляв, що попри карантин критичного падіння якості в українській освіті немає. У межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Освіта і наука» Шкарлет відповів на низку питань журналістів. Суспільне зібрало головне з відповідей міністра.

Тільки 32% освітян записались на вакцинацію. Чому так мало?

Чому 32? Можливо, тому що у ЗМІ та соцмережах дуже багато такої цікавої та неправдивої інформації про ці вакцини. Увесь світ занурився у пандемію якось блискавично. Ніхто ще реально не знає дію цих вакцин, якими будуть наслідки вакцинації. Ми маємо прожити деякий час, щоб зрозуміти, яким чином вакцинація відбивається на здоров'ї, на подальшому нашому житті. Мені здається, що так само було, можливо, з усіма іншими вакцинами, які до цього розроблялись у світі.

Дійсно, освітянська громада на сьогодні в рамках свого охоплення України – це близько 65% усього населення. Приблизно 18 млн стейкхолдерів – це і батьки, діти, бабусі, дідусі – охоплення освітянської аудиторії всього населення країни. Небезпека дійсно може бути. На сьогодні немає інструментів примусової вакцинації. Можливо, в рамках подальшого життя ми все одно будемо розглядати можливості, наприклад, як у кухарів є обов'язковою вимогою є санітарна книжка чи інші додаткові елементи допуску до професії. Можливо, як допуск до професії буде обов'язковим елемент вакцинації. Але є люди, які можуть мати алергію, вади здоров'я, які не дозволяють вакцинуватися. Не можна всіх під одну гребінку.

Як залучатимуть і чим мотивуватимуть викладачів нового університету, який анонсував Зеленський?

Ми за 30 років ще не позбулися певної радянської ідеології побудови вищої освіти, а в цілому весь світ вже зробив дуже багато красивих кроків, які взагалі відрізняються від тієї системи, тієї ідеології, філософії побудови системи вищої освіти. Коли намагалися реформувати, два роки президент України давав одне завдання, друге, третє, в частині законодавчих ініціатив навіть за співпраці з комітетом не завжди вдавалося перебудувати саму систему функціонування університету – автономія, нові елементи підготовки. Ми навіть на трирічний бакалаврат ніяк не перейдемо, бо більшість викладачів наших університетів борються за навантаження.

Читайте також: В Україні з'явиться Президентський університет, де готуватимуть "людей майбутнього". Що це означає

Тобто, ми боремось. Президент сказав: треба їхати. А їхати – це створити приклад зовсім іншого університету, зовсім іншої філософії. Хочемо Гарвард - давайте законодавство під Гарвард. З окремою законодавчою платформою, з окремим законодавчим підґрунтям і зовсім на інших, на світових трендах розвитку вищої освіти. Тобто, кейсове навчання, 70% занурення повністю у бізнес-процеси за тим напрямом, за яким навчаєшся. Це і можливість мати роялті від своїх наукових розробок, як, наприклад у Оксфорді, коли вони 8 років тому будували хімічний новий корпус, то за перші пів року вони половину того корпусу окупили.

Як туди переходити викладачі будуть – точно не будуть. Це буде жорсткий конкурсний відбір спроможності того чи іншого викладача. Перш за все і відбір за допомогою співбесіди із роботодавцями. Ми всі маємо розуміти, що тільки співпраця із стейкхолдерами і з роботодавцями дасть нам можливість поштовху.

Випускати лише заради того, щоб людина 4 роки просиділа і начебто здобула певні знання, але не спроможна генерувати і бути корисною для роботодавця – це вже в світі нікому не потрібно.

Ми маємо завести найкращих, які спроможні дати знання і підготувати людей, які спроможні ці знання використати, запустити в економіку і отримати новий виток знань.

Через скільки років перші студенти переступлять поріг цього університету?

Ми плануємо освітній процес розпочати 1 жовтня 2023 року. Тому що це нова історія будівлі, нова історія наповнення, кампусу. І беремо трирічний бакалаврат. 23+3 це вже 2026 рік – вже маємо хоча б перші 20 (випускників – ред.) за кожним з шести напрямів.

Ніякої забудови парку там немає, жодне дерево там не знищується. Це основна концепція президента – має бути інтегровано у ту інфраструктуру, яка є на ВДНГ. Тим більше, що є на ВДНГ концепція щодо розвитку цього простору у частині бізнес-інфраструктури, соціальної інфраструктури, спортивної інфраструктури, інфраструктури відпочинку та розваг. Там саме у цю концепцію вкладається цей президентський університет.

Чому 7,2 млрд? Це сьогодні економічно обрахована потреба. Частина може бути із державного бюджету окремою програмою, а частину може давати бізнес.

Хочемо Оксфорд і Гарвард? Треба йти по тій методиці, за якою йдуть Оксфорд і Гарвард сьогодні: державне приватне партнерство і бізнес, який буде залучений до формування цього університету. Принаймні така ідеологія поставлена, вона може сформувати найбільш цікаву історію.

Українські виші в міжнародному рейтингу. Що Міністерство робить, щоб популяризувати українські університети на міжнародному рівні і залучати іноземних студентів?

Я дуже скептично відношусь до будь-яких рейтингів. Тому що більшість рейтингів все одно розробляється і складається під замовника. Але будь-яка градація корисна з точки зору змагальності, з точки зору того, що ти маєш певний результат у певному проміжку або балансі часу, і якщо ти хочеш кудись рухатись, принаймні у тебе є показники тих закладів освіти, які стоять вище. Позиція наших університетів – там шість університетів. В одному з рейтингів це шість університетів: мало, але 5 років тому не було жодного. Цей рейтинг принаймні є інструментом того, що нас зафіксували на певних позиціях. І якщо ми маємо позитивний рух, то це вже сигнал нашим міжнародним партнерам.

Читайте також: Кабмін дозволив іноземним університетам відкривати філії в Україні

Існує надлишок випускників певних професій і брак виробничих професій. Куди варто йти, а куди затісно?

Державне замовлення формує не Міністерство освіти, а Мінекономіки. І квоти Мінекономіки надає Міносвіти. Звичайно, є процедури певного моніторингу ринку праці по центру зайнятості і т.д. Але Міносвіти вже другий рік поспіль стоїть на позиції у тому, що на надлишкові професії – економіка, бізнес, право – ми суттєво зменшуємо державне замовлення.

Тільки, наприклад, на айтішників, де ринок дуже потребує фахівців, минулого року ми запустили на 38% більше державного замовлення саме на ці високотехнологічні спеціальності. Дуже важкі спеціальності, такі як механіка, механічна інженерія. Їх реально не вистачає, але при цьому університет сам має стимулювати попит на ці спеціальності.

Приховані платежі у школах та вишах. Як з цим бореться Міністерство? Система освіти досі одна з найбільш корумпованих.

Відповідальність по школах – це місцева влада. Звичайно, що вимагання коштів – ганебне явище. Для цього є статті в Кримінальному кодексі. Що стосується університетів… Знаєте, нещодавно був у Таджикістані: для того, щоб цей факт мінімізувати, є цифровізація, діджиталізація. Комп'ютер хабарів не бере. Ми сьогодні можемо зробити специфічні програми, які здатні оцінити людину найбільш точно, її рівень знань та рівень підготовки.

Яка середня зарплата вчителя і яка вона може бути?

У молодого вчителя приблизно 8,5 - 9 тисяч. Це із всіма надбавками, доплатами, які можуть бути. Якщо ти пройшов сертифікацію, ти можеш собі на 20% офіційно збільшити зарплату. Треба зареєструватися на сайті Державної служби якості освіти, пройти той самий тест, показати свою професійну майстерність, отримати сертифікат про визнання своєї кваліфікації і отримати 20% зарплати.

З 1 грудня ще підніметься на 8,4%.

Скільки не вистачає вчителів?

Не можу сказати. На сайті зробимо таку статистику.

Як відбуватимуться підготовчі курси для абітурієнтів з окупованих територій?

Це більше не до мене. Підготовчі курси для абітурієнтів з окупованих територій – до Міністерства тимчасово окупованих територій.

Що відомо

  • У грудні 2020-го Верховна рада призначила міністром освіти та науки Сергія Шкарлета, який упродовж кількох останніх місяців виконував обов'язки міністра.
  • Під час обговорення депутати розійшлися у думках щодо Шкарлета, а після результативного голосування депутати кількох фракцій почали кричати йому "Ганьба" та "Геть".
  • Під ці вигуки Шкарлет склав присягу міністра, потім збирався залишити залу і повернувся в урядову ложу лише після наполягань спікера ВР Дмитра Разумкова.
  • Четверо з шести заступників міністра освіти та державний секретар Міністерства освіти і науки пішли з посад відразу після призначення Шкарлета.
  • Студенти по всій країні протестували проти призначення тимчасового очільника МОН. Зокрема, 1 вересня київські студенти влаштували акцію з вимогою відставки Шкарлета.
  • Комітет Верховної ради з питань освіти, науки та інновацій не підтримав призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти.
  • Голова Ради Дмитро Разумков заявив, що Комітет з питань регламенту до 15 січня 2021 року має внести зміни щодо посилення відповідальності за неперсональне голосування після заяв нардепів про те, що депутати від ОПЗЖ "кнопкодавили"під час призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки.
  • У Києві біля будівлі Офісу президента відбулася акція громадської організації "Українські студенти за свободу" проти призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки. Учасники пікету збирали підписи за його відставку. Схожі акції пройшли у ще 14 містах України.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди