Яку декларацію потрібно подавати для роботи на держслужбі. Пояснює НАЗК

Яку декларацію потрібно подавати для роботи на держслужбі. Пояснює НАЗК

Яку декларацію потрібно подавати для роботи на держслужбі. Пояснює НАЗК Ілюстративне фото: pixabay

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало 29 квітня пам’ятку щодо подачі декларацій перед призначенням на державну службу. Зокрема, особам, які не працювали на державній службі, потрібно подавати декларацію "кандидата" на посаду.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

"Минулого місяця набрав чинності Закон № 1285–IX, яким відновлено проведення конкурсів на зайняття посад державної служби. Отже, проведення конкурсів на зайняття посад державної служби у самому розпалі, і перші переможці конкурсів будуть оголошені вже незабаром", — йдеться у повідомленні.

Далі у НАЗК відповіли на найчастіші запитання стосовно того, яку саме декларацію слід подавати при роботі на державній службі.

Яку декларацію подавати особам, які не працювали на державній службі?

У НАЗК зазначають, що якщо особа не працювала на публічній службі або працювала понад рік тому, потрібно подати декларацію типу "кандидата на посаду" до призначення або обрання на посаду.

Читайте також: Декларація для звільнених. НАЗК пояснило, як подавати документ тим, хто пішов з публічної служби

Якщо особа претендує на декілька посад в одному органі

У разі того, якщо особа претендує на декілька посад в одному органі та не подавала декларацію за минулий рік, потрібно подати лише одну декларацію "кандидата на посаду", вказавши посаду, на яку вона має намір бути призначеною. Декларація має охоплювати весь звітний період із 01 січня до 31 грудня 2020 року включно.

У декларації "кандидата на посаду" потрібно зазначати:

  • назву майбутнього місця роботи та посади, у зв’язку з якою виник обов’язок подати декларацію;
  • тип і категорію посади, на яку особа претендує, а не місце роботи та посаду, на якій фактично перебувала станом на кінець звітного періоду;
  • всі інші статуси, зазначені у розділі 2.1. "Інформація про суб’єкта декларування" декларації зазначаються, зважаючи на статус посади, на яку особа претендує, а не на якій перебуває на кінець року, за який подається декларація.

Також у НАЗК звертають увагу, що у декларації кандидата на посаду не заповнюється розділ 14 "Видатки та правочини суб’єкта декларування" декларації, тому у формі декларації він технічно заблокований. Додатково агентство пропонує переглянути відеоінструкції з декларування, а також із роз’ясненнями НАЗК.

Читайте також: Чи допоможе новий закон у боротьбі з неправдивим декларуванням. Коментує експерт

Яку декларацію подавати, якщо особа працювала на держслужбі протягом 2020 року?

Якщо особа нещодавно працювала на публічній службі та незалежно від обставин уже подавала декларацію за минулий рік будь-якого типу, їй не потрібно подавати декларацію "кандидата на посаду" за цей період.

У НАЗК також нагадали, що у разі входження до складу конкурсної або дисциплінарної комісії чи Громадської ради доброчесності (посади, які зазначені у підпункті "в" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону "Про запобігання корупції") декларацію типу «кандидата на посаду» потрібно подати протягом 10 календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідної комісії, Громадської ради доброчесності.

Що відомо

  • У 2020 році понад п'ять тисяч осіб потрапили до Єдиного державного реєстру корупціонерів. Крім цього, 993 особи було притягнуто до відповідальності.
  • 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
  • На виконання цього рішення НАЗК закрило реєстр електронних декларацій.Таке обурило міжнародних партнерів та громадськість. Після цього президент Володимир Зеленський подав законопроєкт, яким запропонував звільнити суддів КС у повному складі, що за законом, не можливо, а у Верховній раді зареєстрували законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та ККУ.
  • 4 грудня Верховна рада повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, утім з новими правками.
  • Ним передбачається, що якщо відомості у декларації відрізняються від реальних статків від 875 тисяч гривень до 8 мільйонів, правопорушник має виплатити до 51 тисяч гривень штрафу. У разі якщо різниця перевищує 8 мільйонів гривень – штраф від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів або громадські роботи, або обмеження волі (обмеження права на вільне пересування - ред.) до двох років з позбавленням права обіймати посади.
  • НАЗК розкритикувало законопроєкт, через те, що він не передбачає позбавлення волі ні за умисне декларування недостовірної інформації, ні за умисне неподання декларації, а лише обмеження свободи. Тож голова НАЗК Олександр Новіков закликав Володимира Зеленського ветувати цей законопроєкт.
  • 15 квітня 2021 року Рада попередньо підтримала посилення відповідальності за недостовірне декларування.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди