Навіщо потрібна "велика" приватизація та чи врятує вона економіку. Думка експерта

Навіщо потрібна "велика" приватизація та чи врятує вона економіку. Думка експерта

Ексклюзивно
Навіщо потрібна "велика" приватизація та чи врятує вона економіку. Думка експерта undefined

Верховна рада розблокувала проведення аукціонів великої приватизації. Голова Фонду Державного майна України Дмитро Сенниченко в ефірі Українського радіо розвінчав основні міфи щодо приватизації, пошуку ефективних власників, інвестицій, а також про подальшу долю "Центренерго", заводу "Більшовик", "Укрпошти" та Гостинного Двору

Чому за 30 років незалежності велика приватизація так і не пройшла

Почнемо з того, навіщо Україні потрібна приватизація. Україні в серпні буде 30 років від проголошення незалежності. І ми ніяк не завершимо цей процес приватизації, хоча наші сусіди пройшли цей шлях, залишили перелік підприємств, які є державними, стратегічними. Наприклад, в Польщі було близько 8000 підприємств, вони залишили близько 50-ти. А решту підприємств виставили на аукціони, і Польща отримала інвестиції, і туди досі наші співвітчизники їдуть в пошуках роботи. Тому політика великої приватизації направлена на отримання інвестицій.

Щодо питання, чи вчасно це робити зараз, в умовах пандемії, то можна сказати, що на досвіді 30 років незалежності, ми бачимо, що це – завжди невчасно. І політики знаходили різні відмовки, пояснюючи свої дії то світовою кризою, то криза 2005 року, чи 2008-го. Пригадують, що ваучерна приватизація негативно пройшла – українці від неї нічого не отримали.

2000-ні роки – так звана "олігархічна" приватизація, коли підприємства віддавалися чи за преференції чи тільки за обіцянки інвестицій. У нас, на жаль, велика приватизація — завжди невчасно, бо державні підприємства, це – найбільша корупція в Україні.

Політики, приходячи до влади, розписували "шахматку", відповідно до якої призначалися керівники міністерств та відомств, керівники державних підприємств. Потім, звідти, якимось чином виводилися гроші. Тому треба розірвати це коло. Політична воля має бути. Якщо правильно підготувати об’єкт, зробивши правильно маркетинг, то все і буде вчасно. Головне – відкритість.

Про розблокування великої приватизації

Верховна рада прийняла рішення – дозволити можливість виставляти на аукціони об’єкти великої приватизації. Терміни не зазначені, ця можливість може реалізовуватися раніше, чи пізніше, головне – така можливість є. Просто треба з розумом її використовувати.

Такий факт – сьогодні світові індекси знаходяться на самому піку. У світі велика кількість грошей, які шукають свої гавані для інвестування. І Україна залишається однією з країн, яка не завершила первинну приватизацію. Фонд держмайна реалізує державну політику. Як ми це робимо? Це об’єкти, які пройшли високий ступінь підготовки, розкриття інформації, аудити – технічні та фінансові. Спеціальні компанії, радники по приватизації вже майже рік працюють над макетуванням, підписані попередні папери з відомими маркетинговими компаніями. Однак, Україна – не найпривабливіша країна для інвестування. Я, як людина з досвідом роботи з міжнародними й внутрішніми інвесторами, можу сказати, що війна, військові дії – не головний показник. Це – корупція. Це – не реформовані правоохоронні системи. Це – не реформована судова система.

Фонд держмайна розробив комплексний законопроєкт, який, сподіваюся, допоможе нам розв'язати ці питання остаточно. Багато країн вже пройшли цим шляхом. Вони визначили, що оці підприємства є стратегічними – природні монополії, компанії, які надають соціальні послуги, компанії, які мають унікальні якісь переваги – чи то технології, чи – ресурси. Ці підприємства лишаються в державі, і там треба наводити лад. Ми досі лишаємося в "напіввагітному стані" — з одного боку, ще в Радянському Союзі – де все кругом спільне і нічиє, і тим станом, коли країни вже пройшли цю трансформацію.

Я так розумію, що держава повинна бути справедливим регулятором, суддею, встановлювати чіткі правила, відповідно до Конституції забезпечити незалежність держави, займатися зовнішньою безпекою й обороною, підтримувати соціально-незахищені верстви населення.

Про "Укрпошту"

Держава має бути регулятором. Треба взяти найкращий досвід, накласти його на українську реальність і робити. Як приклад — "Укрпошта". Це компанія, яка серед інших своїх функцій має соціальне навантаження – доставка пенсій. Я допомагав у реформуванні цього підприємства, тому дуже добре знаю її проблеми, бачив до якого стану її доводили, як не додавалися інвестиції, як у них приватні компанії забрали велику прибуткову нішу – доставляння посилок. А от соціальну функцію доставки пенсій ніхто не хоче собі брати.

Не все в нашому світі чорно-біле. Що зараз обговорюється, то це можливість отримання інвестицій в "Укрпошту", але держава залишає за собою контроль. Тобто має прийти, наприклад, якась відома світова поштова компанія, яка готова купити 40% акцій і вкласти кошти, і цими коштами модернізувати саму компанію.

Щодо приміщень "Укрпошти". Цей шлях також проходили всі світові компанії пошти. Основне завдання "Укрпошти" – доставляти пенсії, посилки, пошту, навіть в деяких районах доставляли харчові й нехарчові продукти. Але є і величезні видатки на утримання персоналу. І "Укрпошта" бажає отримувати компенсацію від держави саме за надання соціальних послуг, як, наприклад у Франції. Друга модель, це — дозволити "Укрпошті" попрощатися з непрофільними активами.

Найефективніша приватизація за час перебування на посаді

Мене призначили наприкінці 2019 року. Замість газети, тепер у нас є сайт і всі все бачать. Що це дал? Це дало те, що коронакризовий рік ми перевиконали план ще в червні, заробили для держави 3 мільярди гривень. 1900 аукціонів відбулося за минулий рік.

Українські інвестори, які дістали кошти й вклади їх в підприємства. Серед них "Укрспирт", це все активи, що не працюють, там зараз відбувається модернізація. "Київпассервіс" – 230 млн гривень. Багато хто пам’ятає автовокзал на Московській площі, його зараз приватний інвестор реконструює: будуть нові зали очікування, буде готель, зручні стоянки й так далі. Це все мала і середня приватизація.

Про подальшу долю ПАТ "Центренерго"

Ця компанія має багаторічну негативну історію. За підрахунками експертів, із компанії Центренерго в різні часи незалежності виведено близько 100 мільярдів гривень. Це компанія, яка виробляє 15% електроенергії України й споживає вугілля.

Було декілька невдалих спроб приватизації, зараз іде процедура створення вертикально інтегрованого холдингу. Зараз обираються перспективні шахти для того, щоб об'єднатися в перспективну генерацію. Уряд ухвалює рішення для залучення радника, і Фонд держмайна буде з ним співпрацювати, але це десь 6-9 місяців підготовки об’єкту до аукціону.

Радник робить дослідження і працює з потенційними клієнтами. Але, треба розуміти, що спалювання вугілля — це немодна тема в цивілізованому світі. Але для України це вигідно. Цієї зими "Центренерго" врятувало Україну від віялових відключень, тому що увійшло в сезон із максимально піковим запасом вугілля. Але через те, що ринок електроенергії "атомка" не запустилася, "Центренерго" довелося спалити все вугілля ще в січні й далі закуповувати за космічними цінами газ у НАК "Нафтогазу". Але все одно іншого шляху немає, ніж приватна генерація, і стратегія "Центренерго" є, план є, держава повинна створити сильні інституції, які будуть регулювати.

Про виплати керівникам держпідприємств за сприяння приватизації

Державні підприємства, якими управляє 96% органів влади, якщо немає рішення щодо приватизації, ними управляють міністерства, відомства, агентства. Якщо їх збираються приватизувати, то Кабмін призначає орган управління Фонд держмайна, а ми повинні рухати їх на приватизацію. Це означає, що директор підприємства повинен зробити інвентаризацію, безмежну кількість різних протокольних рішень, і це буде першим кроком.

Що, на жаль, відбувається. Керівники не мотивовані на приватизацію. Тому ми з НАЗК і з Кабінетом міністрів розробили мотивувальну шкалу і нові контракти для керівників державних підприємств, які залучені до приватизації. Перший KPI для них — це не погіршувати стан підприємства і друге, коли відбувається факт приватизації, і він зробив усе за планом, він отримує невеличку премію. Ця премія в обсязі одної чи двомісячної зарплати, але ці кошти сплачує майбутній покупець.

Щодо приватизації заводу "Більшовик"

Є державне підприємство ПАТ "Більшовик", яке знаходиться в місті Києві, займає 35 гектарів і, на жаль, його вже довели "до ручки". Там усе здається в оренду, два корпуси працюють. Місту треба добудувати розв’язку (мається на увазі розв’язка Шулявського шляхопроводу, будівництву якої заважає 5 корпус заводу - ред.), кому належить 5 корпус? ПАТ "Більшовик". Треба, щоб Київ найняв оцінника, щоб цей оцінник оцінив ринкову вартість цього корпусу, він оцінив. Це 230-250 млн гривень, фонд Держмайна дав рецензію. Тепер треба, щоб в рамках закону Київ здійснив викуп цього корпусу.

Про Гостинний двір

Фонд держмайна виступав на стороні держави й виграв суди. Але повернення фактично не сталося. Тому що виконавча служба України закрила провадження, і той, хто брав його в довгострокову оренду, не підписав акт. Тому ми не можемо нічого зробити. Це питання в юридичній площині Виконавчої служби, Мін’юсту і Міністерства культури.

Що відомо

  • У березні 2020 року Верховна рада прийняла законопроєкт, яким тимчасово, а саме на період карантину, обмежив проведення "Великої приватизації".
  • 4 лютого парламент ухвалив за основу зміни до закону "Про приватизацію державного і комунального майна", який розблоковує проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації у період карантину.
  • Президент Володимир Зеленський заявив, що в межах масштабної приватизації в Україні у першу чергу почали передавати у приватну власність сотні неефективних підприємств, а не стратегічні об'єкти.
  • 15 липня Фонд державного майна завершив аукціон з продажу готелю "Дніпро". Об'єкт придбала компанія ТОВ "Смартленд" за понад мільярд гривень. Ставка, яка виграла, перевищила початкову ціну в понад 13 разів. 
  • Переможець аукціону з приватизації столичного готелю "Дніпро" переказав до державного бюджету понад мільярд гривень за його купівлю.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди