Перейти до основного змісту
Кудрицький про корупційну справу в енергетиці та чому він би не хотів очолити Міненерго

Кудрицький про корупційну справу в енергетиці та чому він би не хотів очолити Міненерго

Ексклюзивно
Володимир Кудрицький
Екскерівник Укренерго Володимир Кудрицький, Київ, 26 липня 2024 року. Getty Images/Kirill Chubotin

Ексголова Укренерго Володимир Кудрицький вважає, що після скандалу в Енергоатомі слід переглянути кадрові рішення часів міністрів енергетики Германа Галущенка та Світлани Гринчук, а наступного міністра має визначити Верховна рада й за професійними показниками. Сам він не хотів би очолити Міненерго.

Про це Кудрицький розповів 13 листопада в ефірі Суспільне Студія.

Про майбутнього міністра енергетики

За його словами, важливо, щоб цього разу саме парламент, а не будь-хто інший, був тим визначальним органом, який ухвалить рішення щодо того чи іншого міністра. Верховна рада має вирішувати це і так, згідно з Конституцією України.

Крім того, має бути забезпечена процедура, коли міністра призначають не за лояльність чи якісь інші риси, не пов'язані з процесією, а за професійними якостями, цінностями та біографією. "Тут важлива чистота рук", — підкреслив Кудрицький.

Гарні кандидати на посаду глави Міненерго в Україні "абсолютно безумовно" є, вважає ексочільник Укренерго. Найбільший виклик полягає в тому, щоб переконати їх професійних і чесних людей погодитися обійняти таку посаду "в цих умовах після цього скандалу".

"Мені здається, що в секторі є досить багато достойних людей, але мало охочих. Це не тому, що люди бояться відповідальності, чи ліниві, чи не люблять свою країну, а просто тому, що ніхто не хоче бути, вибачте, фунтом", — припустив Кудрицький.

Про те, які запобіжники можуть допомогти надалі в Міненерго

На його думку, зараз завдання влади — пояснити і суспільству, і зокрема майбутнім достойним кандидатам, що має серйозний намір змінити формат, в якому оперує уряд і саме Міненерго — що це буде самостійне професійне відомство, яке ухвалює рішення "не в бек-офісах, а саме в кабінеті міністра та його заступників".

Останні сигнали від влади, сказав ексголова Укренерго, є "досить непоганими". Зокрема, звільнити міністерку енергетики Світлану Гринчук, міністра юстиції (ексміністра енергетики) Германа Галущенка та керівництво Енергоатома — це "необхідні кроки, на які очікувало суспільство", але ще, на погляд Кудрицького, варто переглянути всі енергетичні компанії, де можуть бути люди, афілійовані з групою Миронюка, Галущенка та Міндіча. Потрібен перегляд кадрових рішень, які були прийняті Галущенком та Гринчук.

Кандидатура Кудрицького

В гостя Суспільне Студія запитали, як він ставиться до думки про те, що він міг би очолити Міністерство енергетики за інших процесуальних обставин. Нагадаємо, 28 жовтня Державне бюро розслідувань оголосило екскерівнику Укренерго Володимиру Кудрицькому підозру у відмиванні коштів.

"Тут визначальними є не процесуальні обставини чи останні події, які мені довелось пережити останні два тижні. А, скоріше, я вже про це публічно казав: я за цієї влади в державний сектор повертатись не збираюся. І причиною в цьому є те, що я не дуже бачу, як я зможу адаптуватися чи вмонтуватися в цю систему, навіть якщо вона буде змінюватись на краще", — відповів Володимир Кудрицький.

Він додав, що йому ніхто не пропонував це крісло, до того ж експосадовець упевнений, що й не запропонують. Проте він би й не погодився "з ціннісних міркувань".

За інформацією джерел Суспільного, на сьогодні є одна імовірна кандидатура на посаду міністра енергетики — це чинний очільник державного підприємства НАК "Нафтогаз" Сергій Корецький.

Що відомо про справу проти Володимира Кудрицького

Ексочільника Укренерго Володимира Кудрицького підозрюють у зловживанні службовим становищем через те, що він підписав договір з компанією на будівництво паркану, яка цей договір не виконала. Тендер на виконання договору провели у 2018 році. Компанія отримала аванс щодо виконання тендеру. Укренерго повернуло кошти, стягнувши банківську гарантію, оформлену на аванс.

Володимир Кудрицький відкинув звинувачення проти себе під час засідання суду 29 жовтня. Він зазначив, що в матеріалах справи немає жодних фактів чи документів, які б свідчили про його вплив або причетність до рішення щодо укладення договору банківської гарантії між компанією, яка виграла тендер і банком "Конкорд".

"Виходить, що мене звинувачують в тому, що Укренерго з недобросовісного підрядника стягнуло банківську гарантію, захищаючи себе від збитків", — сказав Володимир Кудрицький.

28 жовтня стало відомо, що на Львівщині працівники ДБР затримали Кудрицького. У ДБР повідомили, що колишнього голову правління затримали за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) КК України.

29 жовтня Печерський суд Києва на два місяці відправив Кудрицького під варту у справі про зловживання службовим становищем та незаконним заволодінням коштами державної компанії.

30 жовтня Володимир Кудрицький вийшов із СІЗО після внесення застави. Його зобов'язали з’являтися за викликом, не залишати Київ без дозволу, здати паспорти, не спілкуватися зі свідками та носити електронний браслет.

Схема масштабної корупції у сфері енергетики

10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.

10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.

В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.

В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.

10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.

Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.

11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.

В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.

11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.

11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.

Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.

11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.

12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави. Того ж дня ВАКС обрав запобіжні заходи для інших фігурантів справи:

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу.

Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".

Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".

Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".

Топ дня
Вибір редакції
На початок