28 жовтня Державне бюро розслідувань оголосило екскерівнику Укренерго Володимиру Кудрицькому підозру у відмиванні коштів. Пізніше столичний Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою або вихід під 14 мільйонів гривень застави.
Кудрицького затримали після обшуків ДБР тижнем раніше. Народні депутати, антикорупційні організації та аналітичні центри ставлять під сумнів обґрунтованість звинувачень.
Суспільне поспілкувалося з Володимиром Кудрицьким та розпитало про його справу детальніше. Також ми звернулись по коментар до міністра юстиції — колишнього міністра енергетики — Германа Галущенка. Ми готові опублікувати і його позицію, щойно її отримаємо.
Тема цього інтервʼю — обвинувачення, які висунуло вам ДБР. Справа стосується нібито шахрайства: буцімто ви планували заволодіти близько 14 мільйонами гривень, які Укренерго виділило для будівництва огорожі підстанції. Під час засідання суду ви говорили, що, навпаки, захистили інтереси держкомпанії та повернули їй кошти. За що вам тоді висунули звинувачення?
Звернімося до фактів. У 2018 році серед сотень інших тендерів Укренерго провело тендери на реконструкцію огорожі ряду підстанцій. Ці тендери проводив закупівельний департамент Укренерго, який на той момент мені не підпорядковувався. Тендери проводили на Prozorro за критерієм найнижчої ціни. В обох випадках переможцем було визнано компанію "Візин-Річ"За даними слідства, власником цієї компанії є львівський бізнесмен Ігор Гринкевич.. Її бенефіціари на той момент широкій публіці ще не були відомі. Слідство називає бенефіціаром [Ігоря] Гринкевича. Мені ця особа ні тоді, ні зараз не була відома [нічим], окрім того, що його пов'язують із розкраданнями в оборонці. За результатами тендерів я як директор з інвестицій мав підписати ці договори, адже їх непідписання викликало б набагато більше питань.
За процедурою, якщо перемогла компанія з найнижчою ціною, ти не можеш не підписати контракти без серйозних на це підстав. І я їх підписав. Ці контракти містили вимогу до підрядника, теж абсолютно стандартну: якщо Укренерго платить аванс — наприклад, щоб закупити матеріали для виконання робіт — то в такій ситуації підрядник приносить від якогось банку гарантію. Так Укренерго може бути певне: якщо підрядник не виконає роботи й не зможе повернути аванс, банк компенсує замовнику вартість цього авансу та штрафні санкції. Це абсолютно стандартна практика.
Аванси були сплачені. Підрядник свої зобов'язання в даних двох контрактах не виконав. Чому я кажу "у двох"? Тому що "Візин-Річ" виконували й інші роботи в Укренерго по інших тендерах, і не завжди це було неуспішно. Але в цих двох випадках чомусь вони їх виконати не змогли. Відповідно, Укренерго звернулося до банку — це був приватний банк "Конкорд" — і стягнуло з нього в судовому порядку і банківську гарантію під аванс, і штрафні санкції.
Мене підозрюють у розкраданні коштів не Укренерго, тому що воно не понесло ніяких збитків (аванс підряднику був близько 14 мільйонів, а назад компанії повернулося понад 17 мільйонів гривень, адже були ще штрафні санкції). Мене підозрюють у нанесенні збитків банку.
Але тут постає кілька важливих запитань. По-перше, банк і підрядник "Візин-Річ" укладали договір самі, їх ніхто не змушував. Я ніяк не міг впливати на це, і у слідства немає доказів, що я впливав чи то на банк, чи то на "Візин-Річ", щоб вони уклали між собою договір, або щоб банк дав гарантію.
По-друге, це не безоплатна послуга. Коли банк дає гарантію за когось, він повинен перевірити свого клієнта. Відповідно, банк видав цю гарантію компанії "Візин-Річ" добровільно. Вона була безумовна й безвідклична, ніяких додаткових кроків Укренерго не мало робити.
По-третє, щоб розкрасти гроші банку чи завдати якісь збитки, за версією слідства, я мав якусь змову з Гринкевичем. Але жодного доказу в усьому тому стосі документів, які сторона обвинувачення представила суду, не було. Як і того, що я змовився з Гринкевичем і що взагалі був із ним знайомий. Тому все це виглядає так, що я підписав договір за результатами тендеру на Prozorro, за цим договором були захищені інтереси Укренерго — і за це мені Генеральна прокуратура й ДБР хочуть дати 12 років з конфіскацією майна. Нічим іншим як політичною справою, причому дуже погано сфальсифікованою, я це не можу назвати.
Ви сказали, що під час тендерів за контракт відповідала інша особа. Хто саме?
В Укренерго була низка уповноважених осіб, які проводили цю процедуру закупівлі. Ці процеси загалом дуже регламентовані, у Prozorro особливо не відхилишся. Я не пам'ятаю поіменно, хто там був, та й розголошувати певні подробиці слідства не варто. Але, в будь-якому випадку, ніяких порушень у діях цієї людини теж знайдено не було. Адже в матеріалах клопотання про мій арешт не було жодних вказівок на те, що, наприклад, закупівельник Укренерго щось порушив.
Претензій у слідства до самої процедури закупівлі ніби немає. Є тільки дивна фантазія, що я міг знати або знав про те, що компанія "Візин-Річ" не виконає своїх зобов'язань і потім якимось чином розтратив чи отримав гроші, які банк заплатив Укренерго. Але постає запитання: на яких доказах ці твердження ґрунтуються? Це ж не можуть бути просто такі фантазії.
Під час обрання вам запобіжного заходу, окрім вас, не було оголошено про інших представників Укренерго, які теоретично відповідали за цей конкурс. Чи проходять у цій справі інші тодішні представники Укренерго?
Свідки у справі, безумовно, є. Я не можу їх розголошувати, але хотів би звернути вашу увагу не на відсутність у справі представників Укренерго, а на те, що немає представників банку. Адже якщо говорити про якісь збитки банку, то їх завдали, перш за все, ті люди, які надали гарантію компанії "Візин-Річ" для Укренерго, правда? Тобто, якщо є якісь посадові особи банку, до яких приходить "Візин-Річ" і каже: "Дивіться, я хочу взяти контракт у державній компанії, з мене вимагають банківську гарантію — дайте її мені", — вони повинні були оцінити ризик-профіль цього підрядника. Наскільки я розумію, "Візин-Річ" мав рахунки в банку "Конкорд". Банкіри мали перевірити стан цих рахунків та загалом майновий стан компанії. Тобто чи зможе банк повернути собі ці гроші. Але посадових осіб банку у справі немає. І це найдивніше.
(1 серпня 2023 року Національний банк відкликав ліцензію в банку “Конкорд” у зв’язку з "систематичним порушеннями в протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення", — ред.)
Саму справу відкрито ще у 2018 році. За часів вашої роботи в Укренерго правоохоронці проводили в компанії обшуки чи інші [повʼязані з провадженням] слідчі дії?
Слідчих дій було дуже багато й вони всі йшли десь до 2020-21 років. Справі сім років, за перші два-три роки її існування всі докази, всі документи було зібрано. Принаймні, для цього було достатньо часу. Потім ця справа, очевидно, заглохла й лежала десь під сукном, аж поки в когось не виникла нагальна потреба її витягти й використати, щоб вручити фейкову підозру. Тільки так я можу це трактувати.
Адже раптом після пари інтерв'ю, які я дав, і після дивних обшуків 21 жовтня щодо іншої справи раптом виникла термінова необхідність вручити підозру в цій старій справі. Я так думаю, критерієм вибору було те, що там є прізвище Гринкевич, яке у 2018 році ніхто в країні не знав, а в 2025-му знають завдяки махінації в Міноборони. Так хотіли створити медійний ефект, що Гринкевич і Кудрицький — разом. Щоб у людей відклалося в голові, нібито я причетний до його оборудок.
Тобто, на вашу думку, якщо в цій справі і є винні сторони — то це саме банк, який не перевірив можливі доходи у Гринкевича? І потенційно сам Гринкевич, який не виконав це замовлення?
Так. Якщо там взагалі було якесь розкрадання.
Одним із доказів, які надав прокурор під час засідання суду, був звіт Держаудитслужби про “порушення законодавства щодо договорів між Укренерго та компанією “Візин-річ” . Які були порушення під час укладання договору? Як тоді проводились тендери?
Так, був такий звіт. Держаудитслужба в 2022-23 роках проводила аудит діяльності Укренерго. Цей звіт вони випустили, якщо я не помиляюся, в 2023 році. Він був зроблений через бажання тодішнього керівництва Міністерства енергетики звільнити менеджмент Укренерго. Спочатку міністерство зробило аудит силами власного підрозділу аудиту. Але ту ахінею, що вони там написали, вони навіть не насмілилися офіційно оприлюднити. Тоді вони попросили зробити перевірку Державну аудитслужбу. І вона, як мені пізніше розповідали, йшла під пильним неформальним контролем тодішнього міністра [енергетики Германа] Галущенка. І тоді був ще такий, в Офісі президента працював — Ростислав Шурма. Ці два діячі дуже багато підказували державним аудиторам, що їм написати в тому звіті. Зараз Укренерго його оскаржує.
У звіті немає конкретики, жодних юридичних наслідків у нього не було. А ДБР, наскільки я розумію, нікого після цього звіту не запідозрило. [Під час засідання] це було таке речення, вкинуте для антуражу більше. Адже якщо ви вважаєте, що процедуру хтось провів неправильно, то має бути розслідування і якийсь юридичний висновок. А вони просто констатували, що якась людина в Держаудитслужбі десь у звіті щось написала.
Ви вже згадували, що ваше затримання стало третьою слідчою дією від ДБР. За кілька днів до нього бюро проводило у вас обшук та допитувало вас. Можете розповісти, як це відбулося і якої справи це стосувалось?
Це стосувалося справи будівництва однієї повітряної електролінії, для її прокладання треба було вирізати якусь площу лісу. Рано-вранці я виїжджав своїм авто на роботу й мене зупинили на одній з вулиць біля мого дому. Зупинив патруль поліції, не ДБР. Поліцейський попросив показати права й техпаспорт. Я їх показав. Далі підійшла людина у військовій формі й попросила показати статус "Резерв+". У мене є відстрочка, оскільки маю трьох неповнолітніх дітей — я показав статус у телефоні. Людина вихопила в мене з рук телефон і втекла. Я вийшов з машини, кажу: "Повернись сюди і віддай мені мій телефон негайно". Тоді до мене вже підійшли співробітники ДБР й наказали мені повернутися до машини.
Слідчий ДБР повідомив, що зараз іде невідкладний обшук без ухвали суду, тому мене попросили залишатись в автівці. Правоохоронці почали складати протокол, робити обшук. І через 10 хвилин в руках слідчого ДБР опинився мій розблокований телефон.
Оскільки смартфон вихопили в мене з рук до [початку] обшуку, його фактично викрали. Метою цього було подивитися мої переписки та з ким я спілкуюся. Окрім телефона, нічого не вилучили. Він і досі, думаю, в розблокованому стані є в ДБР десь.
Далі уже з ухвалою суду провели обшук у мене вдома. Там взагалі нічого не взяли. Наступного дня мене викликав слідчий на допит. І на цьому допиті з'ясувалося, що вирубка лісу, до якої нібито є претензії в ДБР, сталася після мого звільнення з Укренерго, в 2025 році. На запитання, який стосунок я маю до цієї справи, відповіли, що я в ній просто свідок. Тоді я запитав: “Так а чого обшукали? Чого телефон украли?" Відповіді на це не дали.
Вам пояснили, чому забрали телефон?
Ні. Причому мені не повернули як цей телефон, так і другий, який вилучили в Трускавці.
Чи можете розповісти, що вас запитували під час допиту по цій справі?
На жаль, без дозволу слідчого я не можу розголошувати подробиць слідчих дій. Можу тільки сказати, що мені ці запитання здалися дуже наївними й загальними, на кшталт: "Як взагалі вам погода цієї осені?", або "Чи любите ви кіно?" Тобто запитання, які не могли б виявити подробиць будь-якого злочину. Не зрозуміло взагалі, що я міг би як свідок, який звільнився з компанії до реалізації договору, тут пояснити.
Наскільки я розумію, ви радились зі своїм адвокатом і щодо цього. Чи є ймовірність того, що зі свідка вас потенційно можуть зробити підозрюваним у цій справі?
Оскільки мені вже вручили підозру за те, що Укренерго стягнуло з “Візин-Річ” гарантію й захистило свої інтереси, то чому б не вручити мені підозру за те, що я 2 вересня 2024 року сів у машину часу, перенісся у 2025 рік, особисто сокирою зрубав зайві дерева, склав усю деревину в кошик, повернувся до машини часу, перенісся назад в 2024 рік і щось із цією деревиною зробив? Побудував собі, там, шалаш, наприклад. Могло ж таке бути? За версією слідства, могло. Тому я вже нічому не здивуюсь.
Після цих обшуків і допиту ДБР вас затримали у Трускавці — ви про це розповіли. І прокурори під час засідання, зокрема, заявляли, що була реальна загроза того, що ви можете виїхати за кордон. І також, зацитую, що ви "таким чином здійснювали заходи конспірації". Можете пояснити, чому саме в той час після обшуку ви виїхали з Києва? І що робили у Трускавці?
У вересні ми з дружиною забронювали квитки в Трускавець на тиждень шкільних канікул у моїх дітей. Я хотів привезти туди сім'ю, щоб ми побули разом.
Закордонних паспортів ми з собою не брали, їх у протоколах обшуків ніде немає. Це тому, що вони залишились у Києві. Перетнути кордон без закордонного паспорту не дуже, скажімо так, легко й зручно. Це перше. Друге — є документ, що ми бронювали той готель за кілька тижнів до цих подій. Передбачити у вересні, що в мене 21 жовтня буде перший обшук, а 27 жовтня вручать підозру за іншою справою, я ніяк не міг.
Третє. Я не зовсім розумію, про які заходи конспірації йде мова. Поїхали ми нашим авто. До речі, це Toyota Highlander чорного кольору. Вона була героєм багатьох сюжетів у телеграм-каналах, дуже "поважних" — таких як “Труха”, “Інсайдер”, “Картковий офіс”. Машина ця прекрасно відома правоохоронцям. Вона взята в кредит давно, оформлена на мою дружину. Кредит узятий на мене офіційно. Відповідно, "конспірувались" ми в цій машині разом із трьома дітьми.
Заїхали в готель під своїми іменами спеціально, щоб збити слідство з пантелику. І там ще була така брехня у прокурорів — це брехня прямо й хай вони спростують, якщо зможуть — що я міняв номери телефону. Так от, щоб ви розуміли, з 2002-го чи 2003 року у мене один і той самий номер. Він взагалі ніколи не мінявся, навіть коли ДБРівці вкрали в мене телефон. Я купив новий апарат, а номер відновив старий. Тому не зовсім розумію, про які заходи конспірації йшла мова.
Я знаю зі слів мого адвоката, що один з аналітиків ДБР надав звіт щодо ризиків моєї втечі. І тут, увага: прохання зробити таку довідку надійшло від слідчого 28 жовтня — очевидно, вранці. А 28 жовтня о 9:57 на основі цього звіту група ДБР із Києва вже затримала мене в Трускавці.
Тобто розуміємо, так? Як це мало відбуватися? Прийшов слідчий на роботу в ДБР 28 жовтня. Думає: попрошу-но я звіт, чи не може Кудрицький втекти. Попросив. Цей запит дійшов до іншого кінця Києва, тому що його колега сидить в іншій будівлі. Колега супершвидко підготував звіт на декілька сторінок, вивчив мої пересування чи телефонні дзвінки — не знаю, що вони роблять у таких випадках. Написав цю довідку, відправив назад слідчому. Слідчий викликав групу захоплення й вона приїхала в Трускавець. І все це відбулось за 57 хвилин.
От це все свідчить, наскільки тупо й похабно було виконано навіть отакі деталі оформлення цієї фейкової справи. У мене насправді великий сум, що співробітники ДБР, які мають досить непогані зарплати, так професійно деградують і так погано готують документи. Чи, може, в них була термінова команда? Заарештувати негайно завтра вранці — і от, як хочете. Можливо, й таке було, але підготовлено все дуже неякісно.
Ви на фейсбук-сторінці в себе також назвали це “погано спланованою та криво виконаною політичною розправою”. Натомість речниця ДБР Тетяна Сапьян в ефірі Суспільного заявляла, що в цій справі немає жодного політичного підтексту. Кого конкретно ви звинувачуєте в тому, що ця справа взагалі зʼявилася?
Коли відбулися обшуки, я думав, що це пов'язано з дуже близькими зв'язками між керівником ДБР [Олексієм] Сухачовим і Германом Галущенком. Була в пресі інформація, що вони куми. Дружина Сухачова працювала при Галущенку в Енергоатомі, потім вона працювала, по-моєму, в "Операторі ринку" — який є компанією, на яку Галущенко досі чинить неформальний вплив, хоч він уже міністр юстиції. Але коли мова йде про підозру й про це судилище, на якому я був одним з основних учасників минулого тижня — то тут мала бути скоординована співпраця ДБР, Офісу генерального прокурора — тому що саме вони погоджували підозру — і Печерського суду. Я не можу назвати жодної іншої інституції в цій країні, окрім Офісу президента, яка могла б скоординувати й замовити в такий спосіб цю підозру і мій переїзд на певний час до СІЗО. (Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин у коментарі виданню Forbes щодо справи Кудрицького відповів: "Ми це не коментуємо", — ред.) Тому Галущенко, напевно, міг бути натхненником чи автором цієї ідеї. Він міг, наприклад, використовуючи службове становище, подбати, щоб мене розмістили там у не дуже комфортній камері. Але це не могло пройти без того, щоб про це знав Офіс президента України.
Тут хотів би трохи розʼяснень, адже після вашого звільнення з Укренерго минув рік. Можете, по-перше, розповісти, чим ви цей рік займались? І що за цей час могло стати причиною, щоб, як ви сказали, Офіс президента та нинішній міністр юстиції Герман Галущенко знову про вас згадали?
Я реалізовував ідеї, які ми в Укренерго мали ще на початку 2023 року. Тоді ми запропонували, в тому числі президенту й уряду, концепцію децентралізованої генерації — малих електростанцій, які будуть більш стійкими до ударів росіян, ніж оці великі радянські ТЕС, ГЕС і АЕС, яких в енергосистемі 15-20 й вони виробляють понад 80% електроенергії в країні. Ясно, що росіяни концентрують свої удари на великих станціях. Але коли в тебе замість 20 великих є 1500 малих, уразити таку розгалужену мережу дуже складно.
Коли мене звільнили з Укренерго, я мав дуже багато пропозицій від різних компаній зробити такий проєкт — побудувати ці нові ефективні, маневрені й роззосереджені електростанції. Такий флагманський проєкт ми робимо з компанією Dragon Capital Томаша Фіали. Залучаємо для цього західне фінансування, в тому числі від ЄБРР.
Dragon Capital зі своїми європейськими партнерами зараз теж створюють фонд, у який вкладуть гроші всі міжнародні фінансові організації, які фінансують Україну. Із цього фонду будуть фінансуватись капітальні інвестиції — побудова десятків таких важливих для України електростанцій.
На початках 2025 року ми взяли участь у конкурсі, який проводило Міністерство енергетики України за ініціативи особисто Галущенка, на побудову нової генерації. У квітні, коли Галущенко побачив, хто там переміг — а результати цього конкурсу конкурсна комісія при Міненерго оголосила під відеозапис — як мені розповідали, він віддав команду зупинити цей конкурс. Просто зупинити в тупу, без жодних причин. І конкурс із квітня зупинено.
На цю тему я давав інтерв'ю вашим колегам з "Української правди". Вони написали статтю про те, як зараз у країні відключення електроенергії, а в нас Міністерство енергетики під керівництвом дуже близької [Герману Галущенку] людини [Світлани] Гринчук просто взяло й "тихесенько пішло в ліс"Кудрицький цитує фразу колишнього нардепа від "Слуги народу" Олександра Трухіна, яку він сказав патрульному поліцейському після того, як автівка, в якій він перебував, стала причиною ДТП., зупинило цей конкурс.
Тут я маю додати контексту, що Томаш Фіала є власником "Української правди" та видання NV.
Так. Але ці коментарі я давав не тільки "Українській правді". Просто це одне з найбільших незалежних видань в Україні — і, відповідно, це могло послугувати причиною [підозри]. А ще якісь мої публічні виступи стосовно проблем у підготовці до наступної зими, у захисті енергооб'єктів. Тому що, коли мене звільнили, було захищено тільки підстанції Укренерго й частину трансформаторів — і зараз мало що змінилося. Ми бачимо, що буквально нещодавно створили черговий координаційний штаб із захисту об'єктів енергетики й почали героїчно їх захищати. Запитання: а що ви робили, хлопці, з літа 2023 року, коли Укренерго з Держагентством із відновлення почали будувати перші сховища від "шахедів"? Де був Енергоатом, Центренерго, всі ці теплоелектроцентралі, обленерго, Укрзалізниця, газова інфраструктура? І головне — де було Міненерго як координуючий головний орган у цій галузі? Воно взагалі існувало ці роки чи ні? Власне, оця критика також могла послугувати тригером.
Ну й, можливо, той факт, що в Укренерго після мого звільнення планували, я так розумію, зробити щось на кшталт Енергоатому, з точки зору якості корпоративного управління. І мене звільнили вже понад рік тому, а зробити з компанії якусь чорну діру, де через механізми закупівель чи будівництва можна викачувати гроші, так і не вдалося. Попри всі старання, попри всі скандали, які були протягом цього року — в тому числі незаконну зміну статуту — не вдалося цього зробити.
Це теж може, скажімо так, засмучувати певних діячів.
Кризу в Укренерго з наглядовою радою також можуть пов'язувати з вами?
Думаю, так — але річ у тому, що це більше дрібна помста, ніж якась реальна. Люди ж не можуть серйозно вважати, що через рік після свого звільнення я якимось чином управляю процесами всередині Укренерго, правда? Це просто фізично неможливо. Тому, я думаю, що це просто помста за те, що залишив компанію, яку дуже важко хакнути.
У цій ситуації мені не хотілося б гадати, чому там хтось вирішив у незаконний спосіб використати правоохоронців, щоб вручити незаконну підозру. Це абсолютно другорядне питання. А основне питання: в нас у країні можна людину ні за що посадити в тюрму чи не можна? Якщо хтось вважає, що можна піти й віддати незаконний наказ двом правоохоронним органам і одному суду, то в мене дуже погані новини. Так воно працювати не буде. І я впевнений, особливо після розголосу, який мала моя справа в суспільстві і в медіа, що тут маленьку Росію чи Білорусь ніхто не дасть побудувати.
Після вашого звільнення з посади голови Укренерго у вересні 2024 року й після цього анонімні телеграм-канали неодноразово робили щодо вас доволі сумнівні публікації: що ви буцімто виїхали з України чи що НАБУ хоче вручити вам підозру за, нібито, крадіжку на понад мільярд гривень. Найцікавіше, що ці та подібні повідомлення зʼявились уже після того, як вас звільнили. З чим ви пов'язуєте таку цікавість до себе? І хто за цим може стояти, на вашу думку?
По-перше, ті телеграм-канали, які обливали мене брудом, коли я ще працював в Укренерго, так чи інакше співпрацюють з Офісом президента. Я знаю це точно, тому що був знайомий із певними людьми з команди комунікації ОП. І мені довелося чути, як вони взаємодіють із цими телеграм-каналами. Деякі з них — такі як "Вертикаль" чи "Картковий офіс" — я вважаю, напряму управляються кимось з Офісу [президента]. А такі як "Труха" чи "Інсайдер", наскільки я розумію, просто співпрацюють.
Метою очорнення — і тоді, й зараз, після вручення підозри — є підготовка громадської думки до якоїсь події, яка, очевидно, буде виглядати погано, пахнути погано, мати коричневий колір, але всі намагатимуться продати ідею про те, що це цукерка. Десь за п'ять-шість місяців до мого звільнення з Укренерго постійно лився бруд про мою машину, що це розкішна Toyota. Лився бруд про те, що в мене в будинку надто багато кондиціонерів, а Укренерго закликає економити електроенергію. Потім усі ці телеграм-канали, так збіглося, переповідали різні глави звіту Держаудитслужби, про який ми з вами вже говорили. Розказували про мою нібито причетність до оборудки Коломойського і його компанії United Energy, яка, до речі, десь до початку 2020-го спокійно собі працювала на ринку і всіх у владі влаштовувала. З іншим великим трейдером, по суті, ділила тендери Енергоатома — і все у всіх було добре.
Дійсно, на початку [повномасштабного] вторгнення вони перестали розраховуватись за електроенергію. За декілька днів споживачі, які були в цього трейдера в портфелі, наспоживали багато електроенергії на велику суму. Частково розрахувалися за неї. А тепер розказують, що я нібито змовився з Коломойським.
Ну, й витягали багато інших таких-от погано зроблених справ. Усе це було для того, щоб підготувати думку громадян і, можливо, західних банків та донорів, що "не все так однозначно".
Після вашого звільнення в Укренерго було оголошено технічний дефолт. Деякі анонімні телеграм-канали повʼязують його з наслідками вашого керівництва. Що нібито це ви довели [компанію до дефолту] й звільнились. Хоча технічний дефолт, якщо я не помиляюсь, оголосили в листопаді 2024 року, через кілька місяців після вашого звільнення. Поясніть, чому це відбулось в Укренерго й чи була можливість його уникнути?
Україна й державні компанії у 2022 та 2024 роках займалися реструктуризацією своїх боргових зобов'язань. У 2022 році їх відтермінували, бо тільки почалась [повномасштабна] війна. Очевидно, що всі кредитори були свідомі того, що неадекватно вимагати повернення боргів, коли країна перебуває на початковій стадії військової повномасштабної агресії.
Влітку 2024 року Україна в особі Міністерства фінансів також проводила переговори з кредиторами про реструктуризацію зобов'язань. Ця реструктуризація мала умови: Укренерго як державна компанія не буде реструктуризовувати свої зобов'язання та не буде ставитися до своїх кредиторів краще, ніж Україна ставиться до своїх. Тобто Україна зі своїми кредиторами домовилася про реструктуризацію зобовʼязань — а державна компанія Укренерго й ще пару компаній своїм кредиторам кращі умови не запропонувати не могли. Щоб для всіх кредиторів були рівні умови: і для тих, хто кредитував державу, і для тих, хто кредитував державні компанії.
Укренерго в листопаді треба було платити відсотки за євробондами, закріпленими за Лондонською фондовою біржею. Ці бонди були випущені у 2021 році на 825 мільйонів доларів — найбільший в історії України корпоративний випуск облігацій. У 2022 році Укренерго, як і держава, пролонгувала свої зобов'язання. У 2024 році Укренерго і я особисто знайшли гроші, щоб кредиторам, у яких були наші євробонди в руках, заплатити не всю суму — а менше, але живими грошима. Таким чином зекономити державі сотні мільйонів доларів. Для цього нам треба було десь ці гроші взяти, десь перекредитуватися.
Щоб це зробити, я особисто й наша команда провели низку переговорів з американською фінансовою корпорацією. Маючи на той момент у своїй наглядовій раді міністра фінансів Сполучених Штатів, держсекретаря Блінкена та інших не менш поважних людей, представники корпорації спеціально збиралися влітку 2024 року на засідання, щоб погодити кредит для Укренерго. Я не можу назвати його суму, але це були сотні мільйонів доларів. Цей кредит мав бути виданий в 20-х числах вересня 2024 року. За ці кошти Укренерго мало виплатити своїм кредиторам живі гроші та, по суті, списати частину боргу на користь себе та держави.
Але тоді хтось вирішив, що дуже треба швидко звільнити Кудрицького. І проблема навіть не в особистості. Поставте себе на місце кредиторів: ви даєте гігантську суму українській державній компанії під час війни. Ви перебуваєте за два тижні від підписання угоди — і відбувається розгром корпоративного управління цієї компанії. На місці цієї американської корпорації ви дали б гроші в такій ситуації? Ні, не дали б. Вам потрібно розуміти, хто взагалі управляє тепер цією компанією.
Оскільки держава вже домовилася зі своїми кредиторами, що ніхто з державних компаній реструктуризуватись на кращих умовах не буде, в листопаді чи жовтні Міністерство енергетики випустило наказ, щоб Укренерго не платило купон [за облігаціями]. Тобто міністерство спочатку розігнало наглядову раду, домоглося мого звільнення, зупинило процес отримання грошей від американської фінансової корпорації — і випустило наказ не платити за бондами.
Цей факт неоплати за бондами, відповідно до наказу Галущенка чи його заступника, — це й було дефолтом. Щоб вийти з нього, треба знову десь знайти ці гроші.
Кредит, про який домовлялися, вже недоступний?
Звісно, недоступний. Він може бути доступний, коли компанією управляють у прозорий спосіб.
Усі скандали зі статутом, зі зміною керівника, з врученням підозри [корпоративному] секретарю не додають впевненості в тому, що компанія не перебуває під політичним впливом. Що швидше діячі в енергетичній сфері зрозуміють, що їм не треба намагатися взяти під контроль фінансові потоки в Укренерго, то швидше компанія вийде з дефолту. Це пряма залежність.
Стосовно нинішньої ситуації в Укренерго. Ви згадували, що нещодавно був конфлікт між наглядовою радою і новопризначеним керівником Віталієм Зайченком та Міненерго. Кілька джерел Суспільного називали Зайченка підконтрольною міністерству людиною. Як ви оцінюєте зараз стан Укренерго: чи є воно незалежним від Міністерства енергетики?
З Віталієм Зайченком, Олексієм Брехтом та практично всіма топменеджерами нинішнього Укренерго я пропрацював багато років. Мені складно бути об'єктивним. Я б не хотів зараз давати якісь персональні характеристики Зайченку чи ще комусь.
Втім, із погляду конструкції корпоративного управління, сам факт конфлікту між наглядовою радою і Міністерством енергетики з приводу призначення чи непризначення голови правління не міг би існувати, якби не було політичного втручання. Міністерство енергетики може призначати та звільняти секретарку міністра, якогось начальника відділу в міністерстві, але воно не може призначати та звільняти голову правління Укренерго. Український закон каже: це прерогатива винятково наглядової ради.
Саме формулювання, що Міненерго почало лізти в питання призначення керівництва Укренерго, — нездорова ситуація. Компанія перебуває під тиском із боку не дуже добросовісних чиновників. А ця компанія є стратегічною.
Коли дивишся на склад наглядової ради компанії — там є ексміністр закордонних справ Данії чи топменеджери фінського та італійського системних операторів. Це є відповідь на запитання, кому ми радше повинні довіряти як суспільство: цим людям чи умовному Галущенку? Якому типу людей ми як суспільство повинні довіритись?
Ця система корпоративного управління покликана найняти для нагляду над компанією людей, до яких немає запитань — а не людей, на яких немає де ставити клейма.
Наостанок хотів ще поговорити про укриття енергооб'єктів. Укренерго було першим, хто побудував другий рівень захисту над підстанціями. Два тижні тому і на четвертий рік повномасштабного вторгнення уряд створив координаційний штаб щодо захисту енергетики. Чи є у вас розуміння, чому тільки зараз такий штаб створили та про що це може свідчити?
Це може свідчити про абсолютну нездатність Міністерства енергетики, яке має координувати ці процеси, в період з літа 2023 року по жовтень 2025-го зробити хоч щось. Більше ні про що.
У нас є об'єкти енергетики: електростанції, підстанції Укренерго, великі підстанції обленерго, підстанції Укрзалізниці, теплоелектроцентралі, які виробляють тепло та електрику, газові об'єкти, газокомпресорні станції, які качають газ магістральними трубами, об'єкти, які слугують для видобутку газу і для його підйому з підземних сховищ. Є об’єкти критичної інфраструктури. За понад два роки практично жоден з об'єктів, окрім об'єктів Укренерго, не захищений від шахедів. Таких об'єктів є сотні, їх перелік було визначено у 2023 році.
Мало того, що було зроблено нуль, коли я рік тому звільнявся з Укренерго та за цей рік після мого звільнення. Боюсь, що Укренерго залишається не тільки першою, а і єдиною компанією з другим рівнем захисту від шахедів. Тому те, що цим займається Міністерство розвитку громад і територій, губернатори чи якесь інше міністерство, говорить про дуже глибокий нокаут профільного міністерства, яке за ці два роки просто нічого не зробило.
Як цей штаб може допомогти пройти зиму, яка от-от настане?
Штаб може виконати функції Міністерства енергетики. Визначити перелік об'єктів, які треба захищати в першу чергу — газових, електроенергетичних. Визначити бюджетні джерела фінансування захисту, якщо їх не вистачає, — а їх, очевидно, не буде вистачати. Цей координаційний штаб, напевно, може звернутися до донорів і сказати: "Дивіться, у нас є перелік об'єктів, складений за такою-то логікою. Ось що ми хочемо робити, ось скільки це буде коштувати. Допоможіть, будь ласка". Тобто, зробити те, що Укренерго зробило у 2023 році.
Запитання: що тоді буде робити Міністерство енергетики? У чому його функція? Цей штаб, по суті, має виконати роботу, яку Міненерго мало б виконувати всі ці роки. От і все. Але тепер є одне велике запитання: а скільки ж часу займе побудова цього захисту? Тут я можу абсолютно відповідально сказати — ні за які два місяці цей захист побудовано не буде.
