У понеділок, 27 жовтня, до Києва з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. Свій візит він розпочав з вшанування памʼяті загиблих українських захисників разом з українським колегою Андрієм Сибігою.
Про це він написав у соцмережі Х.
"Розпочав свій візит до Києва з покладання свічки разом з моїм добрим колегою та другом Андрієм Сибігою на честь хоробрих захисників України, які віддали свої життя, протистоячи імперській одержимості кремлівського лідера", — написав Цахкна.
Згодом під час спільної пресконференції очільник українського МЗС наголосив, що Естонія була й залишається одним із найближчих партнерів України, а її підтримка охоплює всі сфери — від оборони та безпеки до цифрових, гуманітарних програм і реформ.
"Ми також дуже цінуємо готовність Естонії прийняти конференцію з питань реконструкції України. І ми підписали меморандум про це. Естонія, щорічно виділяє не менше чверті відсотка свого ВВП, на військову підтримку України. І цього року вона виділила на це одну третину відсотка. Ми також були вдячні за підтримку навчання, підготовки українських військовослужбовців та лідерство в ІТ-коаліції", — сказав очільник МЗС України.
Сибіга також поінформував Цахкну про ситуацію на фронті та наслідки російських обстрілів, спрямованих проти мирного населення й енергетичної інфраструктури. Зокрема, під час зустрічі сторони обговорили спільні зусилля із захисту української енергосистеми на початку опалювального сезону.
"Ми також приділили багато уваги вступу України до ЄС. Ми обговорили позицію щодо якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів. Також дуже ціную послідовну та принципову позицію Естонії щодо посилення санкцій проти Росії. Це один з головних факторів стримування та приборкання агресора", — зазначив Сибіга.
Крім того, сторони узгодили позиції в межах ООН і домовилися про спільні кроки для запобігання поверненню Росії до лідерства у міжнародних організаціях. Окремо обговорили створення спеціального трибуналу щодо злочинів агресії РФ та шляхи пришвидшення цього процесу.
"Ми дуже вдячні естонському уряду за солідарність. Вважаємо, що наша співпраця розвиватиметься далі у всіх цих сферах, від безпеки та оборони до реконструкції, реформ та європейської інтеграції", — додав Сибіга.
Своєю чергою, очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна заявив, що його країна непохитно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України та ніколи не визнає "зміну кордонів, досягнуту силою".
Він також подякував Андрію Сибізі за солідарність після інциденту, коли три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії.
"Це був саме той час, коли всі лідери світу з'їхалися до Нью-Йорка, щоб розпочати тиждень високого рівня, і ваша підтримка була дуже важливою для того, щоб порушити це питання не лише в Європі, а й більш глобально, і саме так ви ставитеся до своїх друзів", — сказав Цахкна.
Він також підкреслив, що остаточною гарантією безпеки для України є повноправне членство в НАТО. За його словами, Естонія була першою країною на урядовому рівні, яка висловила готовність"взяти на себе зобов'язання, щоб гарантувати безпеку України на місцях".
Крім того, Цахкна повідомив про виділення 150 тисяч євро на підтримку українського енергетичного сектору перед початком зими. Раніше на ці потреби Естонія вже надала близько 700 тисяч євро.
"Росія здійснює жорстокі атаки на енергетичну інфраструктуру, тероризуючи цивільне населення...Для нас це великий внесок...це 150 000 євро підтримки для української енергетичної системи та Фонду підтримки енергетики. Для нас це великі гроші, для вас це не вирішення всіх проблем, але будь-яка частинка чогось вартий", — зазначив міністр закордонних справ Естонії.
Щодо обороноздатності України, Сибіга підкреслив значний внесок Естонії у її зміцнення. Водночас він наголосив, що для захисту стратегічних енергооб’єктів країні потрібні додаткові системи протиповітряної оборони, а їх придбання у США стане можливим завдяки "наповненню програми PURL".
"Системи Patriot...це одна з тих небагатьох систем, яка справді ефективно може збивати балістичні ракети. Наш запит зараз — як мінімум 10 систем, які нам потрібні вже зараз, і не лише ці системи, а й інші. І ми зараз активно працюємо з нашими союзниками щодо прискорення постачання різного виду систем ППО цього року", — сказав очільник МЗС України.
На запитання журналіста, чи готова Естонія збивати російські дрони, які порушують її повітряний простір, Цахкна відповів коротко — так.
"Ми маємо збивати їх, якщо вони становлять невідкладну загрозу. У нас є всі протоколи й можливості. Естонія — член НАТО вже понад 20 років, Альянс готовий захищати свою територію. Ми очікуємо більшого залучення, більшого розташування зброї й кращої координації, коли це стосується таких порушення", — додав Цахкна.
19 вересня три російські винищувачі протягом 12 хвилин перебували у повітряному просторі Естонії. Міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна назвав це "порушенням територіальної цілісності та принципів Статуту ООН, які зобов’язують утримуватися від загрози силою".
21 вересня Естонія скликала екстрене засідання Ради безпеки ООН через цей інцидент.
Що відомо про програму PURL
14 липня США і НАТО уклали угоду Prioritised Ukraine Requirements List, яка передбачає купівлю американської зброї в Україну коштом європейських країн. За словами генсека військово-політичного блоку Марка Рютте, у межах угоди Київ може отримати велику кількість систем ППО, ракет та боєприпасів.
Відомо, що на цю програму Данія виділила приблизно 580 мільйонів данських крон через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), Швеція — 275 мільйонів доларів, а Норвегія — приблизно 135 мільйонів доларів.
Раніше Нідерланди профінансували перший пакет допомоги у межах PURL на суму 500 мільйонів євро. Також до програми долучилась Німеччина.
18 вересня представник НАТО розповів Суспільному, що до України прибуло перше військове обладнання, передбачене угодою між США та НАТО в межах програми PURL. Найближчим часом очікуються нові постачання.
Після зустрічі з Генсеком НАТО Марком Рютте 24 вересня Володимир Зеленський зазначив, що за два місяці від створення програми PURL її наповнення становить уже 2,1 мільярда доларів. Рютте наголосив, що важливо збільшувати кількість внесків і країн-учасниць ініціативи.
