23 лютого колегія суддів Приморського районного суду Одеси ув'язнила на 7 років та 3 місяці колишнього очільника одеського "Правого сектора" Сергія Стерненка з конфіскацією половини майна за "викрадення місцевого депутата Сергія Щербича, розбій та зберігання зброї". Такий самий вирок отримав і соратник Стерненка Руслан Демчук, який також фігурував у справі про викрадання Щербича. Стерненка та Демчука вже доправили до СІЗО, а активісти у кількох містах України підготували акції протесту проти вироку суду. Суспільне розбиралося, які ще справи проти Стерненка відкриті нині й хто засудив активіста до ув'язнення.
У чому звинуватили Стерненка
Справу, за якою нині засудили Стерненка, суд розглядав упродовж майже п'яти років. Йому інкримінували викрадення й катування тодішнього депутата однієї з районних рад Одещини Сергія Щербича, який керував одеським відділенням проросійської партії "Родіна". Також у цій справі ексочільнику одеського "Правого сектору" закидали незаконне зберігання зброї.
За версією слідства, напередодні отримання Щербичем мандату депутата однієї з райрад Одеської області у 2015 році, його викликали на зустріч, а звідти відвезли у невідомому напрямку з мішком на голові, били й вимагали відмовитися від депутатства. Слідчі вважають, що одним з чоловіків у масках, які напали на Щербича, був Стерненко. Те саме заявив у суді і сам Щербич. Стерненко на це відповідав, що справа є сфабрикованою та побудованою "виключно на заяві Щербича". Щодо зберігання зброї Стерненко заявляв, що добровільно видав поліції пневматичний пістолет, колекційний ніж та шумовий пістолет, який начебто визнали вогнепальною зброєю.
Екслідер одеського "Правого сектору" пов'язував цю справу з міським головою Одеси Геннадієм Трухановим, оскільки потерпілий Щербич є членом партії мера "Довіряй ділам" та, за словами Стерненка, другом одеського очільника.
Який вирок і хто його виніс
Стерненка визнали винним у повному обсязі за ч.2 ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.2 ст. 187 (Розбій) та ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу. Водночас від статті про викрадення людини Стерненка звільнили у зв'язку із закінченням терміну давності.
Також суд вирішив конфіскувати половину всього майна, що належить Стерненку. Його затримали одразу в залі суду та відправили до слідчого ізолятору, як і Руслана Демчука. 22 лютого Демчук написав у Facebook, що вирок йому та Стерненку "вже готовий" і він буде обвинувальним.
Після оголошення вироку Стерненко просто із зали суду зателефонував комусь і сказав: "Пане президенте, вас Сергій Стерненко турбує. Хочу вам подякувати за сьогоднішній вирок", — сказав співрозмовнику засуджений.
За словами Стерненка, він зателефонував Володимиру Зеленському, а той лише перепитав, навіщо йому телефонують, і поклав слухавку. Також після оголошення вироку Стерненко розповів, що Зеленський раніше пропонував йому державну посаду й обіцяв, що справи щодо нападів на нього будуть розслідувані.
"Особлива подяка Володимиру Зеленському, який знає мене особисто, спілкуючись зі мною особисто, знаючи про те, що на мене було вчинено напади, став на бік людей, які намагаються мене вбити", — заявив Стерненко.
Речниця президента Юлія Мендель заявила у коментарі "Радіо Свобода", що Зеленський не обговорював зі Стерненком призначення на державні посади, однак адвокат Стерненка Масі Найєм підтвердив його слова та заявив, що особисто був присутній на тій зустрічі Зеленського зі Стерненком
"Зеленський не втручається в слідство і не пропонував Стерненку посад". Це неправда. Я особисто був на зустрічі, на якій президент пропонував йому посаду. Зі мною також було щонайменше десятеро людей", — написав він у Facebook.
У коментарі Суспільному Найєм уточнив, що на зустрічі також був ексголова Офісу президента Андрій Богдан, який на той час обіймав цю посаду, голова СБУ Іван Баканов. Крім того, на зустрічі був присутній журналіст з Херсона.
Вирок Стерненку та Демчуку оголосив суддя Віктор Попревич. Як з'ясувало Суспільне, Попревич працює у судових установах вже майже 30 років. З 1992 року він працював у Київському районному суді Донецька, з 2012 року – став заступником голови. Через три роки його перевели до Одеси, де Попревич став суддею Приморського районного суду.
Згідно з останньою декларацією Попревича за 2019 рік, у родини судді є офіс та квартира в Донецьку, квартира в Одесі та автомобілі Volkswagen CC. Його заробітна плата становить 719 тисяч гривень на рік.
За час роботи в Одесі суддя Попревич неодноразово розглядав резонансі справи, зокрема у 2017 році він без прокурорів та адвокатів оголосив результативну частину постанови про заставу в 128 тисяч гривень для директора табору "Вікторія" Петроса Саркісяна, де 4 роки тому внаслідок пожежі загинули троє дітей. Сторона обвинувачення тоді вважала, що директор повинен залишатися під вартою і може переховуватись від слідства, але суддя відпустив Саркісяна.
Співробітники Центру протидії корупції розповіли, що кілька років тому Попревич також зняв обвинувачення з одеського правоохоронця, який нібито катував людей. Тоді суддя, враховуючи щиросерде зізнання, вирішив звільнити обвинуваченого від відповідальності.
Також у 2017 році Віктор Попревич закрив справу проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука, якого поліцейські затримали за кермом у стані алкогольного сп’яніння. Попревич заявив про відсутність подій адміністративного правопорушення у справі, Глуханчук після інциденту вибачився перед поліцією та був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Журналісти "Слідство.Інфо" заявили, що суддя Попревич не задекларував два автомобілі і квартиру у Криму, якими користувалася його сім’я. Крім того, у травні 2019 року Громадська рада доброчесності визнала Попревича суддею, який "не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики". Там зазначили, що суддя "ухвалював рішення на користь певної особи, інакше, ніж в інших випадках", "маніпулював обставинами чи законодавством" та "допускав недбале оформлення документів".
Хто такий Стерненко і за що його судять
25-річний одеський активіст Сергій Стерненко є юристом за освітою та блогером, який раніше очолював одеський осередок організації "Правий сектор". Він народився у селі Садове на Одещині у родині прикордонника та вчительки. Про життя активіста до 2014-го відомо мало, сам він стверджує, що займався просуванням сайтів у соцмережах. У 18 років Стерненко став одним з лідерів одеського Євромайдану і місцевого "Правого сектору" та активним учасником травневих подій 2014 року в Одесі. Стерненко організовував низку протестів, зокрема, так звану "сміттєву люстрацію"Нестандартний варіант "народного суду", що стартував в Одесі у 2014 році з викидання в сміттєвий контейнер місцевого чиновника і потім підхоплений містами й селами. для депутата від ОПЗЖ Нестора Шуфрича, а також акціюУ серпні 2014-го кілька сотень людей намагалися зірвати концерт Ані Лорак у клубі "Ібіца". Активісти вимагали скасувати виступ співачки через її концерти у Росії. Протестувальники спробували прорватися до клубу. Акція закінчилася бійкою між міліціонерами та протестувальниками. Лорак заявила, що стала жертвою провокації. проти співачки Ані Лорак, коли та у 2014 році мала виступати в Одесі.
Восени 2017-го активіст виступив проти забудовиУ 2017-му у Літньому театрі у парку Шевченка в Одесі збирались зрубати 109 дерев. Намір забудувати цю територію викликав обурення в одеситів. Вони вийшли на масовий мітинг проти забудови Літнього театру, сталася сутичка з правоохоронцями. У поліції тоді стверджували, що постраждали 20 силовиків. одеського "Зеленого театру". Після акції протесту він опинився в СІЗО за звинуваченням в організації масових заворушень, згодом його відпустили під заставу.
З 2014 року на Стерненка було скоєно три напади. Під час третього, у травні 2018 року, захищаючись від двох чоловіків, Стерненко смертельно поранив ножем одного з них — 28-річного Івана Кузнєцова. Ножові поранення після сутички були й у самого Стерненка, і в другого нападника. Стерненко стверджує, що рятував власне життя й не мав наміру когось вбивати, сторона обвинувачення заявляє, що Стерненко навмисно погнався за нападником та вбив його. Справу розслідують за ст. 115, ч. 1 (Умисне вбивство) та ст. 263, ч. 1 (Незаконне поводження зі зброєю) ККУ.
Адвокат Віталій Титич, який захищає Стерненка у справі про напад, заявив в ефірі "Суспільної студії", що вирок Стерненку був очікуваним з огляду на події, які відбуваються навколо нього, зокрема у кримінальних провадженнях.
"Що поєднує кримінальні провадження у справі про самозахист? Це очевидний наявний склад політичного переслідування, який видно суспільству. Це не просто слова: політичні переслідування ми документуємо в контексті практики Європейського суду, оскільки Європейський суд бачить ознаки політичного переслідування, особливо, коли заходи кримінального провадження вживаються не з тією метою, для якої вони визначені в законі", — сказав Титич.
На думку адвоката, люди, які стоять за політичним переслідування Стерненка, не ховаються, а "їх вплив на слідство і суд є задокументованим".
Акції на підтримку Стерненка
Зранку в день засідання під стінами суду в Одесі зібралася акцію на підтримку Стерненка, учасники якої вимагали "справедливого правосуддя" та виправдувального вироку для Сергія. Після оголошення рішення суду під будівлею Приморського районного суду прихильники Стерненка спробували заблокувати автомобілі поліції, в одному з яких Стерненка мали перевезти до СІЗО. Поліція відкрила кримінальну справу через сутички під час суду над Стерненком.
У Вінниці на площу Небесної Сотні вийшов житель міста Вадим Купальський, який влаштував одиночну акцію протесту проти ув'язнення Стерненка.
Купальський заявив, що не погоджується із рішенням Приморського суду щодо активіста.
"Так не може бути, бо той хто замовив вбивство Стерненка у в'язниці не сидить, а його садять, то як це?", — сказав він.
Кілька громадських організацій пікетували обласну державну адміністрацію в Харкові. За інформацією поліції станом на 18:20, в акції взяли участь 130 людей. Люди скандували "Свободу Стерненку!", "Венедиктову геть!", "Аваков чорт!", "Портнова на нари!", "Зеленському імпічмент!".
Біля Волинської обласної прокуратури ввечері 23 лютого також відбулася акція "Волю Стерненку". Підтримати засудженого одесита вийшли понад сім десятків лучан. Люди вийшли на акцію з плакатами у руках із закликами звільнити активіста. Більшість лучан розповіли, що про захід дізналися із соцмереж.
У Сумах близько 18.00 розпочалася акція "Волю Стерненку". Приблизно 50 людей у супроводі поліції зібралися біля пам'ятника Тарасу Шевченку в центрі міста.
На Центральній площі у Чернівцях понад пів сотні людей також вийшли на акцію підтримки Стерненка, також протестують у Кропивницькому. Акція у Житомирі завершилася сутичками між протестувальниками та поліцією.
У Львові на площі Ринок також зібралися люди на підтримку Стерненка. Вони прийшли із плакатами "Прийшла весна, не тих саджають", "Волю Стерненку", "Судилище". Станом на 19:00 до акції долучилося близько 200 людей.
Крім того, депутати Львівської обласної ради заявили, що вважають вирок Стерненку "несправедливим і необґрунтованим". Також депутати вважають, що судова система в Україні "перетворилася на знаряддя тиску та усунення незручних для влади людей".
Також акція на підтримку Стерненка відбудась у Полтаві біля будівлі обласної адміністрації. Вона розпочалась близько 19:00, за оцінкою кореспондетнки Суспільного, у ній взяли участь понад пів сотні людей.
Мешканці Кропивницького теж зібралися на демонстрацію проти вироку активісту. Акцію влаштували на площі Героїв Майдану у центрі міста. Подібна демонстрація відбувається й у Дніпрі під будівлею обласної прокуратури.
Акція на підтримку Стерненка проходить й у столиці. За підрахунками кореспондентка Суспільного, у Києві зібралася понад 200 людей.
Поліціянти не пропускають учасників акції на територію Офісу президента ні з вулиці Лютеранської, ні з Інститутської. Протестувальники кинули в натовп правоохоронців фаєр, також кидали сніжки. Силовики застосували проти протестувальників сльозогінний газ. У сутичках постраждав, щонайменше, один протестувальник.
