Ґрета Тунберґ — 22-річна шведська екоактивістка, що стала відомою у 2018 році, коли оголосила страйк задля збереження клімату. Зараз її ім’я знову опинилося в центрі міжнародної уваги. Із групою пропалестинських активістів (де серед інших була французька євродипломатка) Тунберґ вирушила до Сектору Гази, щоб передати гуманітарну допомогу. Ізраїльська армія зупинила корабель і затримала активістів.
Суспільне розповідає, як Тунберґ вирішила відвідати Газу, як раніше підтримувала Палестину та як затримували активістку раніше.
Початок місії до Гази
1 червня Ґрета Тунберґ разом з одинадцятьма іншими активістами вирушила на човні “Медлін”Судно назване у 2014 році на честь єдиної на той час рибалки-жінки з Гази з гуманітарною допомогою до Гази, щоб спробувати прорвати ізраїльську блокаду. Місію організовувала неурядова організація — активістська група "Флотилія свободи".
Перед відправленням вона заявила:
"Попри всі труднощі, ми повинні продовжувати намагатися. Адже коли ми припиняємо намагатися, ми втрачаємо нашу людяність. І якою б небезпечною не була ця місія, вона навіть близько не настільки небезпечна, як мовчання всього світу перед обличчям геноциду, що транслюється в прямому ефірі”, — після виступу дівчина заплакала.
На пресконференції перед відплиттям 1 червня активісти пояснювали: вирушають, аби не тільки доставити допомогу, а й підвищити міжнародну обізнаність про гуманітарну кризу в Газі. А в заяві "Флотилії свободи" йдеться, що їхня подорож — "це мирний акт громадянського опору".
Усього на борту було 12 активістів, серед яких депутатка Європарламенту від Франції Ріма Хассан, якій заборонено в’їзд до Ізраїлю через позицію щодо війниХассан критикує політику Ізраїлю та називає його дії геноцидом.. Медіа інформували, що в Газу вирушив і актор з "Гри престолів" Ліам Каннінгем, але він лише допоміг завантажити судно. Вони розповіли, що везуть "обмежену, хоча й символічну" кількість гумдопомоги.
Блокада Гази і попередня спроба Ґрети потрапити туди
Раніше на початку весни, 2 березня, Ізраїль запровадив блокаду Гази, перекривши рух вантажівок із харчами, медикаментами та іншою допомогою. Так країна хотіла тиснути на бойовиків ХАМАСу, щоб вони пристали на план США15 січня 2025 року Ізраїль та ХАМАС за посередництва США уклали угоду, яка передбачала 3 етапи: спершу повне припинення вогню, виведення ізраїльських військ із густонаселених пунктів Сектора Гази та звільнення частини заручників; потім подальше звільнення заручників й повне виведення військ; насамкінець — початок відновлення Гази. про припинення вогню. Блокаду обговорювали на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН: підкреслюється, що під загрозою голоду залишаються близько 2 млн мешканців Сектора Гази. Ізраїль натомість казав, що блокада не спричинила дефіциту підтримки цивільного населення — частково тому, що під час припинення вогню на якийсь час на територію анклаву надіслали багато допомоги.
На початку травня “Флотилія свободи” з Тунберґ уже робила спробу вирушити до Гази. Інше її судно "Совість" (The Conscience) мало повезти гумдопомогу та транспортувати в Газу активістів, зокрема й Ґрету. Організаторська група "діяла в умовах повної секретності з повною інформаційною тишею для ЗМІ", щоб запобігти "саботажу" — розповідали учасники місії для ВВС.
2 травня корабель постраждав — його атакували дрони біля узбережжя Мальти. Місію призупинили через значні ушкодження човна. Активісти звинуватили Ізраїль в ударах дронами, той атаку не підтвердив.
Тим часом Ізраїль у середині травня трохи послабив блокаду і дозволив ввезення до Гази "базової кількості продуктів харчування". Проте станом на кінець місяця, як стверджує ООН, ситуація в Секторі Гази є найгіршою за 19 місяців (тобто з нападу ХАМАСу 7 жовтня від початку війни).
Нинішня мандрівка: як активістів і Ґрету зупинили ізраїльські військові
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац напередодні, 8 червня, заявив у соцмережі Х, що Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) готова вжити будь-яких заходів, аби не дозволити судну прибути до берегів палестинського анклаву. На думку ізраїльського уряду, морська блокада Сектора Гази організована в межах міжнародного права й має запобігати "постачанню зброї для ХАМАСу". Кац додав: "Антисемітці Ґреті та її колегам-пропагандистам ХАМАСу я чітко кажу: ви повинні повернутися назад, бо ви не досягнете Гази".
У ніч на 9 червня Міністерство закордонних справ Ізраїлю назвало човен "Медлін" медіаходом для піару, "яхтою для знаменитостей" та "селфі-яхтою". Урядовці заявили, що за останні два тижні в Газу з Ізраїлю в'їхало понад 1200 вантажівок з гуманітарною допомогою (хоча речник ООН Стефан Дюжаррік днями заявляв, що із цих 1200 до палестинців доїхали тільки 620), а от човен з Тунберґ везе менше однієї вантажівки допомоги.
Трошки пізніше вночі МЗС показало кадри, як ізраїльські військово-морські сили виходять на зв'язок із судном та закликають змінити курс. Судно таки наближалося до берегів Гази, ізраїльські солдати перехопили його, затримали пасажирів і перевели човен до Ашдода в Ізраїлі.
Дипвідомство Ізраїлю опублікувало відео, написавши: "Усі пасажири "селфі-яхти" живі та неушкоджені. Їм дали бутерброди та воду. Шоу завершилося". Ґрета Тунберґ також у безпеці і "в доброму гуморі", заявили в ізраїльському МЗС.
Усіх активістів мають повернути в країни їхнього походження. Зокрема, половина з них – французи, тож Париж зв’язався з Ізраїлем, попросивши надати своїм громадянам консульський захист.
Міністр Кац наказав ЦАХАЛу показати активістам 43-хвилинне відео, на якому видно злочини ХАМАСу, скоєні 7 жовтня 2023 року: "Доречно, щоб антисемітка Ґрета і її друзі, які підтримують ХАМАС, побачили, що це за терористичне угруповання ХАМАС, яке вони підтримують і від імені якого діють, які жорстокі акти вони здійснювали проти жінок, людей похилого віку і дітей, і проти кого Ізраїль бореться за свій захист".
Речник ізраїльського уряду Давид Менсер пообіцяв передати весь гумвантаж із яхти до Гази. Організатор акції — "Флотилія свободи" — відреагувала пресрелізом, де заявляє, що судно зупинили незаконно, порушивши міжнародне право, а затримання активістів є свавільним. Правозахисна організація Amnesty International теж засудила дії Ізраїлю і вважає, що він порушив міжнародне право.
Сама Ґрета вранці 9 червня з’явилась у відео на сторінці своєї екоініціативи "П’ятниці заради майбутнього"Рух шкільних страйків проти бездіяльності щодо глобальної кліматичної ситуації. На його створення надихнула Ґрета Тунберґ (Fridays for Future). Активістка каже: "Якщо ви бачите це відео, то нас перехопили і викрали в міжнародних водах ізраїльські окупаційні сили або сили, які підтримують Ізраїль. Я закликаю всіх моїх друзів, рідних і товаришів чинити тиск на шведський уряд, щоб звільнити мене та інших якнайшвидше".
Як Тунберґ раніше виступала на захист Палестини
Активістка висловлювала свої погляди щодо війни Ізраїлю та ХАМАСу майже від початку загострення на Близькому Сході у жовтні 2023 року й вважає дії ЦАХАЛу геноцидом проти палестинців.
Її дописи в соцмережах люди критикували за пропалестинські меседжі, кажучи, що вона не підтримує належним чином ізраїльських жертв нападів ХАМАСу. Уже в жовтні вона використовувала хештег #FreePalestine та писала: "Ми страйкуємо на знак солідарності з Палестиною та Газою", закликаючи до припинення вогню.
На початку листопада 2023 року (за 2 місяці після атаки ХАМАСу на Ізраїль) в Амстердамі пройшов мітинг перед парламентськими виборами в Нідерландах. Учасники вимагали від уряду негайних дій щодо зміни клімату. Була там і Ґрета зі своєю організацією Fridays for Future. Дівчина запросила палестинських та афганських жінок виступити.
Вона заявляла, що "кліматичної справедливості не може бути без міжнародної солідарності" та просила "прислухатися до голосів тих, кого пригноблюють, і тих, хто бореться за свободу та справедливість".
У грудні 2023 року Тунберґ із групою соратників опублікували колонку у британській Guardian та шведській Aftonblandet, у якій йдеться про солідарність з Палестиною та страждання в Секторі Гази (до речі, автори колонки згадали тоді і про Україну: "Ми завжди проводили страйки на знак солідарності з маргіналізованими групами, зокрема з тими, хто живе в Сапмі, Курдистані, Україні та багатьох інших місцях").
Наступного року Тунберґ приєдналася до близько 2 тисяч пропалестинських мітингарів у шведському Мальме, де 9 травня за участі Ізраїлю відбувався півфінал "Євробачення". "Це важливо через те, що у світі відбувається геноцид. І ми всі маємо моральний обов'язок виступити і протестувати проти цього", — сказала вона в коментарі Суспільному. За два дні, уже перед фіналом “Євробачення”, дівчина прийшла на марш "Зупиніть Ізраїль". Тоді шведська поліція вивела активістку з протесту перед локацією конкурсу.
А у вересні 2024-го Ґрету офіційно затримували. Данська поліція арештувала Ґрету і ще п'ятьох студентів під час протесту в Копенгагені проти війни в Газі та окупації Ізраїлем Західного берега. Молодь блокувала вхід до місцевого університету. Тунберґ згодом відпустили, а за кілька днів затримали знову — тепер у Стокгольмі. Там вона так само приєдналася до демонстрантів, які встановили намети в бібліотеці Стокгольмського університету і вимагали, аби виш припинив зв'язки з ізраїльськими університетами.
Після всього цього 13 вересня американська організація StopAntisemitism оголосила Ґрету Тунберґ "антисемітом тижня".
Чим відома Тунберґ і коли її ще затримували, крім акцій за Палестину
Ґрета Тунберґ стала відомою 7 років тому. У 2018 році 16-річна дівчина перестала відвідувати школу щоп’ятниці. Замість цього школярка почала виходити з одиночними пікетами до будівлі парламенту Швеції, вимагаючи знизити рівень викиду парникових газів у країні. З цього почався рух європейських школярів Fridays for Future, який ми згадували вище. Учні з різних міст також почали виходити на екопікети.
Ґрета виступала на Генасамблеї ООН, сказавши слова, які стали відомими: "Як ви смієте! Ви розкидуєтеся порожніми словами, ви вкрали мої мрії, моє дитинство!"
Також дівчина не раз брала слово на економічному форумі у Давосі, її оголосили людиною року 2019 за версією журналу Time. Того ж 2019-го Тунберґ стала однією з лауреаток премії "За доцільне життєзабезпечення", яка є доповненням до Нобелівської номінації.
Крім закликів оберігати клімат, Ґрета виступала на захист корінних народів світу, за що її навіть якось посварив президент Бразилії Жаїр Болсонару.
За ці роки Ґрету вже неодноразово затримували — ще до її участі в пропалестинських акціях. Наприклад, 17 жовтня 2023 року сотні демонстрантів, серед яких була й Ґрета Тунберґ, зібралися перед будівлею готелю Intercontinental у Лондоні. Вони виступали проти впливу індустрії викопного палива на кліматичну політику Великої Британії та всього світу. Активісти заблокували входи та не пускали делегатів на конференцію Energy Intelligence, присвячену нафтогазовій галузі. Британська поліція затримала Тунберґ. 1 лютого 2024-го дівчина постала перед судом у Лондоні за відмову покинути ту акцію протесту. Її виправдали.
Її також затримували у рідній Швеції під час кліматичних акцій. Улітку 2023 року шведський суд визнав Ґрету Тунберґ винною в непокорі поліції, яка наказувала їй покинути кліматичний протест у Мальме 19 червня. Активістку оштрафували на близько 250 доларів.
