15 січня 2025-го після 15 місяців збройного конфлікту Ізраїль та угруповання ХАМАС уклали угоду про припинення вогню в Секторі Гази. Медіаторами у перемовинах виступили Сполучені Штати, Єгипет та Катар. Прем'єр-міністр Катару шейх Хамад бін Джасім бін Джабер Аль Тані заявив, що угода набуде чинності у неділю 19 січня.
Що саме вона передбачає, чому Ізраїль затримує її затвердження, коли та скільки заручників мають звільнити сторони, та що далі відбуватиметься у регіоні — розповідає Суспільне.
Що передбачає угода про перемир'я
Подробиці угоди 15 січня оголосив президент США Джо Байден та пояснив, що її основи виклали ще 31 травня 2024-го, після чого її одноголосно схвалила Рада Безпеки ООН. "Це результат не лише надзвичайного тиску, під яким перебував ХАМАС [...], але й наполегливої та кропіткої американської дипломатії", — заявив американський президент.
Усі деталі перемир'я не оприлюднили, однак як пише CNN з посиланням на власні джерела, угоду мають реалізувати у три етапи. На першому, який триватиме шість тижнів, ХАМАС має звільнити 33 заручників, серед яких діти, жінки та люди похилого віку. Ізраїль у відповідь зобов'язується звільнити більшу кількість палестинських ув'язнених. Також перший етап перемир'я передбачає припинення бойових дій та збільшення поставок допомоги до Гази.
Всі деталі другого та третього етапів мають затвердити під час першого етапу. Поки відомо, що на другому етапі угоди сторони мають звільнити усіх полонених, а Ізраїль — "повністю вийти" з Гази. Третій етап передбачає повернення сторонами тіл загиблих та затвердження плану реконструкції Гази.
Al Jazeera повідомляє, Ізраїль наполягав на тому, щоб не було жодних письмових гарантій продовження перемир'я після першого етапу. Єгипет, Катар та США надали ХАМАС усні гарантії того, що переговори все ж продовжаться.
Як відреагували в Ізраїлі
Очікувалось, що Ізраїль затвердить угоду про припинення вогню та звільнення заручників 16 січня, однак Кабінет міністрів країни переніс засідання, заявивши, що ХАМАС порушує домовленості щодо мирної угоди. За даними The Times Of Israel, засідання відклали на тлі суперечки щодо частини в’язнів, яких мають звільнити.
Експерт з ізраїльсько-українських відносин Шимон Бріман в ефірі Суспільного припустив, що ХАМАС перед ухваленням угоди нібито почав вимагати, що саме він має визначити тих увʼязнених, яких має звільнити Ізраїль, попри те, що цього не було в умовах угоди:
"Відомо про загальну структуру майбутньої угоди. Йдеться про обмін 33 громадян Ізраїля на майже 1200 терористів. З них 200 — це люди, які мають строки за вбивство громадян Ізраїля. Таким чином, йдеться про обмін за формулою 1 ізраїльтянин за майже 40 терористів".
Як пише The Times Of Israel, учасники переговорів працюють над узгодженням остаточних деталей угоди, а речник ізраїльського уряду Девід Менсер заявив, що Тель-Авів не робитиме заяв про неї, доки не затвердять її остаточні параметри.
Тим часом ізраїльська ультраправа партія "Релігійний сіонізм" міністра фінансів Бецалеля Смотрича погрожує вийти з урядової коаліції, якщо Ізраїль не повернеться до війни після першого етапу угоди.
15 і 16 січня в Ізраїлі проходили одночасно мітинги як "за", так і "проти" угоди з ХАМАС. В Єрусалимі біля офісу премʼєр-міністра сотні демонстрантів закликали Беньяміна Нетаньягу продовжити військову операцію і не звільняти "сотні терористів із закривавленими руками". Водночас у Тель-Авіві сім'ї заручників зверталися до Нетаньягу з вимогою укласти угоду, щоб звільнити тих, хто утримується в полоні в Газі. Як пише The Jerusalem Post, родини полонених також звинуватили главу ізраїльського уряду у тому, що він затримує затвердження угоди, аби залишатися при владі.
Ввечері 16 січня лідер ізраїльської партії ШАС Ар'є Дерівсе повідомив, що перешкоди, які заважали реалізації угоди, все ж усунули.
Як відреагували у Газі
У Газі люди напередодні вийшли на вулиці, аби відсвяткувати угоду про припинення вогню.
"Це найпрекрасніше почуття. У моєму серці багато щастя — це неможливо описати. Думаю, якщо ми будемо стояти разом, в Газі все буде добре", — сказала у коментарі ABC News учасниця святкувань Нур-Аль-Шанаб.
17-річна Діма Шурраб у коментарі BBC зазначила, що почувається щасливою, але все ще боїться. За її словами, страх зникне, коли угода все ж набуде чинності.
Виконавча директорка проєкту The Reckoning Project та військова кореспондентка Джанін ді Джованні у коментарі Суспільному наголосила, що Ізраїль продовжує напади на палестинців навіть під час переговорів про угоду: "Десятки людей були вбиті за останні кілька годин, і це в той час, коли угода лежить на столі".
Ді Джованні також висловила сумніви щодо того, що угода в повному обсязі справді відбудеться: "Нетаньягу потрібно зберегти посаду прем'єр-міністра. Якщо війна припиниться, його коаліція розпадеться і він потрапить до в'язниці" (21 листопада 2024 року МКС видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Галланта. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази — ред.).
Таку ж думку у коментарі Суспільному висловив і співробітник університету Тель-Авіву доктор Стівен Кляйн: "У Нетаньяху є ультраправе крило, і в будь-який момент вони можуть вийти з керівної коаліції. Він повинен вирішити, чи піддасться на їхній блеф, чи ні. Якщо він це зробить, і вони розвалять коаліцію, він опиниться поза владою, а потім зіткнеться з наслідками в суді. Йому загрожує тюремне ув'язнення або обвинувальний вирок, і він хоче цього уникнути".
Що відбуватиметься далі в регіоні
Як пише Al Jazeera, наразі немає згоди щодо того, хто керуватиме Газою після припинення вогню. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що тимчасовий керівний орган мають створити на базі Палестинської адміністрації із залученням міжнародних партнерів, зокрема за підтримки арабських держав. У Саудівській Аравії заявили, що підтримають дану схему лише, якщо вона передбачає можливість створення палестинської державності.
"Газою повинен керувати палестинський народ, але я не бачу, щоб Ізраїль погодився на це. Справа не в ХАМАС, а в тому, щоб повернути Газу поселенцям", — говорить Джанін ді Джованні.
Керівник ізраїльського бюро Bloomberg Ітан Броннер вважає, що питання полягає у тому, чи зможе обраний президент США Дональд Трамп підштовхнути Ізраїль до залучення Палестинської адміністрації до управління регіоном.
