У разі запровадження 25% мито США на імпорт фармацевтичних препаратів збільшить витрати на ліки в США майже на 51 мільярд доларів на рік, підвищивши ціни в США на цілих 12,9%.
Про це йдеться у звіті, підготовленому на замовлення галузевої торговельної групи США, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Аналіз, проведений компанією Ernst & Young, показав, що у 2023 році Сполучені Штати імпортували фармацевтичної продукції на 203 мільярди доларів, причому 73% з них надійшло з Європи — переважно з Ірландії, Німеччини та Швейцарії. Загальний обсяг продажів готової фармацевтичної продукції в США того року склав 393 мільярди доларів.
Звіт, датований 22 квітня і раніше не оприлюднений, підготували на замовлення головного фармацевтичного лобі США — Асоціації фармацевтичних досліджень і виробників Америки (PhRMA), до якої входять, зокрема, Amgen, Bristol Myers Squibb, Eli Lilly, і Pfizer.
У PhRMA зазначають, що тарифи підірвуть зусилля, спрямовані на стимулювання внутрішнього виробництва, що є метою президента США Дональда Трампа.
У звіті зазначається, що виробничі витрати є лише одним із факторів, що формують ціни на нові ліки, і незрозуміло, якою мірою мита на імпортовані складники чи імпортовані готові препарати позначаться на споживачах.
За оцінками Ernst & Young якщо тарифи будуть запроваджені, то ціни на ліки в США можуть зрости до 12,9%.
Приблизно 30% фармацевтичного імпорту в 2023 році становили інгредієнти, які використовувалися у виробництві у США, а потім експортувалися або продавалися у Штатах.
Мита на них підвищать витрати на виробництво на внутрішньому ринку на 4,1% і зменшать глобальну конкурентоспроможність ліків, вироблених у США, йдеться у звіті.
Фармацевтична галузь довгий час була осторонь торгових війн Трампа, але він неодноразово погрожував 25% тарифом на імпорт фармацевтичної продукції. Минулого тижня адміністрація Трампа оголосила про перевірку імпорту фармацевтичної продукції, посилаючись на занепокоєння з приводу національної безпеки через залежність від іноземного виробництва ліків.
Цей крок викликав 21-денний період громадського обговорення в рамках розслідування під керівництвом Міністерства торгівлі США.
Виробники ліків бачать у розслідуванні шанс показати адміністрації, що високі тарифи перешкоджатимуть їхнім зусиллям швидко наростити виробництво в США, і запропонувати альтернативи, сказав Тед Мерфі, торговий юрист юридичної фірми Sidley Austin, який консультує компанії щодо їхніх заяв до Міністерства торгівлі.
Що відомо про митну політику Трампа
2 квітня Дональд Трамп заявив, що встановить мінімальне мито в 10% на всі товари, які імпортуються до США, причому для країн з найбільшим торговим дефіцитом ставки будуть ще вищими. Так, для Китаю мито становитиме 34%, для ЄС — 20%. США запровадили 10% мито і на товари з України.
Також Трамп заявив, що підпише указ щодо запровадження мита на імпорт автомобілів та вантажівок розміром 25%, які набудуть чинності у четвер, 3 квітня. Мита на імпорт автозапчастин будуть запроваджені 3 травня.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення США про запровадження універсальних тарифів, завдає шкоди як бізнесу, так і споживачам у всьому світі, й особливо — трансатлантичним економічним відносинам. Європейська комісія вже завершує розробку першого пакету контрзаходів у відповідь на мита на сталь, а також готується до додаткових дій, якщо переговори зі США зазнають краху.
4 квітня Китай відповів на запровадження адміністрацією США нових підвищених мит, встановивши тарифи для всього американського імпорту товарів на рівні 34%. Вони почнуть діяти вже з 10 квітня. 8 квітня Трамп збільшив тарифи на імпорт з Китаю ще на 50%. Вони склали 104%.
9 квітня більшість “взаємних” тарифів Трампа, були призупинені на 90 днів, однак для Китаю США підвищили митну ставку на імпорт до 125%. До цього тарифи на імпортні китайські товари та сировину складали 104%. У відповідь Китай запровадив додаткові 84% мит на імпортні товари із США.
11 квітня Китай підвищив мита на імпорт товарів зі Сполучених Штатів з 84% до 125%. Вони мали почати діяти з 12 квітня.
